Розглянуто специфіку зв'язку між певним типом відносин батьків і дітей та формами захисту психіки підлітка, які підвищують віктимність його поведінки.

Проведено теоретичний та емпіричний аналіз феномену підліткової віктимності, в якому розширення сфери психологічного знання шляхом розвитку психоаналітичної психотерапевтичної практики з підлітками та їх адаптації до вітчизняної наукової традиції є структурно необхідним компонентом. Розроблено й апробовано модель психопрофілактичної та психотерапевтичної допомоги віктимним підліткам за сучасних умов. Встановлено, що віктимні підлітки, це особи, які жертвують своїм "Я" з метою їх прийняття до родинної системи. Показано вплив особливостей психологічних захисних механізмів батьків на процес дезадаптації та формування віктимності. Виявлено відмінності впливу захисних механізмів батьків і матерів або людей, які їх замінюють. Показано, що форми віктимності відповідають формам провокації можливого агресора - агресивній поведінці з вербальними та невербальними компонентами, провокативній пасивній поведінці та випадковій провокативній поведінці, що базується на інтелектуальній недостатності підлітка. Розроблено методику діагностики типу віктимності підлітків. Створено модель психотерапевтичної та психопрофілактичної допомоги травмованим підлітками. Обгрунтовано можливість ефективного застосування результатів наукового дослідження у роботі психолога-судового експерта, який визначає ступінь вини потерпілого в ситуації пережитого насильства.