Проаналізовано стан розробки проблеми формування культури логічного мислення майбутніх учителів у процесі фахової підготовки у науково-педагогічній літературі. Визначено та теоретично обгрунтовано суть і структуру культури логічного мислення майбутніх учителів, яка є складним особистісним утворенням, що забезпечує розвиток професійного мислення педагога, його культурогенез. Виявлено її сутнісні характеристики. Створено технологію формування даної культури, що містить цільовий, мотиваційний, змістовно-процесуальний і рефлексивний компоненти, критерії та рівні її сформованості. Розроблено методи та форми професійної підготовки учителів у аспекті формування культури логічного мислення. Запропоновано технологію її формування та визначено компоненти. Проведено формувальний експеримент і на підставі одержаних кількісних і якісних показників доведено ефективність розробленої технології та впровадження в навчальний процес спецкурсу "Формування культури логічного мислення".

Висвітлено актуальні питання сучасної професійно-педагогічної підготовки лінгвіста. Розглянуто педагогічну культуру як складову фахової підготовки. Розглянуто поняття культури логічного мислення й її значення, а також формування за умов професійно-педагогічної та диференційованої підготовки. Розкрито мотиваційний і змістовно-процесуальний компоненти культури логічного мислення. Показано основні етапи розвитку науки логіки, розкрито її предмет і значення. Висвітлено закони логіки, логічні основи теорії аргументації. Визначено рефлексивний компонент культури логічного мислення, надано характеристику окремим помилкам та утрудненням під час її формування.

Висвітлено основні положення давньої та сучасної логіки, її предмет і значення у контексті фахової підготовки майбутніх спеціалістів. Увагу приділено формуванню культури логічного мислення лінгвістів за умов їх диференційованої підготовки. Простежено основні етапи розвитку науки логіки, надано загальну характеристику її законам, а також поняттям та судженням. Досліджено історію розвитку теорії аргументації, показано її значення у професійній діяльності лінгвіста. Охарактеризовано окремі помилки й утруднення в процесі формування культури логічного мислення. Розкрито значення позитивної мотивації та стійкої рефлексійної позиції щодо культури логічного мислення лінгвіста.

Розглянуто застосування особистісно-діяльнісного підходу в освітньому процесі, орієнтованому на формування культури логічного мислення майбутніх лінгвістів за умов інформатизації суспільства, який передбачає реорганізацію педагогічної діяльності викладачів. Доведено, що використання таких технологій, як "кейс-стаді" та "мозковий штурм" сприяє розвиткові розумових здібностей студентів, формує їх логічне мислення.

Рассмотрено использование личностно-деятельностного подхода в образовательном процессе, ориентированном на формирование культуры логического мышления будущих лингвистов в условиях информатизации общества, который предусматривает реорганизацию педагогической деятельности преподавателей иностранных языков. Доказано, что использование таких технологий, как "кейс-стади", "мозговой штурм" способствует развитию умственных способностей студентов, формирует их логическое мышление.

The article deals with the using of the personal-activity approach in the educational process (which is oriented on the formation of the culture of the logical thinking of students) in the conditions of the informatization of our society means the reorganization of the pedagogical activity of the foreign languages teachers. It is proved that using of such technologies, as "case-study", "brainstorm", helps to develop the abilities of students, and forms their logical thinking.

Актуалізовано питання підвищення ефективності освітнього процесу, орієнтованого на формування іншомовної комунікативної компетенції учнів, з метою забезпечення умов профілізації навчання. Зазначено, що іншомовна комунікативна компетентність є інтегральною характеристикою професійної діяльності і передбачає як діяльнісну складову, так і комунікативну. Підкреслено важливість застосування сучасних технологій та методів навчання іноземних мов як чинників підвищення ефективності освітнього процесу. Наведено приклади з досвіду формування означеного явища у гімназії № 1 «Надія» м. Бердянськ. Розглянуто розвиток комунікативної компетенції на уроках англійської мови в початковій школі, допрофільних та профільних класах гімназії. Підсумовано, що вчителі гімназії завдяки комунікативно-когнітивному та діяльнісно-особистісному підходу, орієнтації на формування іншомовної комунікативної компетенції учнів імплементують актуальні європейські стандарти профілізації навчання. Перспективою подальшої розробки означеної проблеми є визначення особливостей процесу профілізації навчання з урахуванням особистісних можливостей учнів.

Актуализирован вопрос повышения эффективности образовательного процесса, ориентированного на формирование иноязычной коммуникативной компетенции учащихся, с целью обеспечения условий профилизации обучения. Указано, что иноязычная коммуникативная компетентность является интегральной характеристикой профессиональной деятельности и предусматривает как деятельностную составляющую, так и коммуникативную. Подчеркнута важность применения современных технологий и методов обучения иностранным языкам как факторов повышения эффективности образовательного процесса. Приведены примеры из опыта формирования указанного явления в гимназии № 1 г. Бердянск. Рассмотрено развитие коммуникативной компетенции на уроках английского языка в начальной школе, допрофильных и профильных классах гимназии. Подытожено, что учителя гимназии благодаря коммуникативно-когнитивному и деятельно-личностному подходу, ориентации на формирование иноязычной коммуникативной компетенции учащихся имплементируют актуальные европейские стандарты профилизации обучения. Перспективой дальнейшей разработки этой проблемы является определение особенностей процесса профилизации обучения с учетом личностных возможностей учащихся.

The article deals with the actual problems of forming pupils' another language competence, it's underlined the importance of using modern technologies and methods of teaching foreign languages as components of increasing educational process effectiveness providing profiling education in the context of transformation European education.