Запропоновано фізико-математичну модель віброзбудження в зачепленні неточних деформівних зубів прямозубої передачі. Зубчасту передачу подано у вигляді параметричної нелінійної системи з односторонніми пружними зв'язками, що розмикаються за певних умов. Система має змінну структуру, що автоматично перебудовується в часі у відповідності з поточним динамічним станом системи. Наведено аналітичні вирази змушуючих факторів, рівняння руху, алгоритм, відомості про програмне забезпечення і результати розрахункових і експериментальних досліджень.

Розглянуто еволюцію підходів до вирішення проблем динаміки та міцності машин на основі визначення статичних і динамічних номінальних і локальних напружень від експлуатаційних навантажень. Показано, як в якості обгрунтованих критерійних параметрів деформативності та міцності конструкційних матеріалів послідовно використовувались характеристики міцності та пластичності матеріалу, характеристики циклічної міцності в області звичайної та малоциклової втоми, характеристики високотемпературної тривалої міцності та повзучості, а також характеристики лінійної та нелінійної механіки руйнування. Особливу увагу приділено результатам досліджень безпеки машин і механіки руйнувань. Запропоновано комплексні підходи до вирішення проблем міцності та безпеки потенційно небезпечних об'єктів (атомні електростанції, ракетно-космічні комплекси, літальні апарати, хімічні виробництва тощо) на базі аналізу всіх стадій їх життєвого циклу, включаючи проектування, виготовлення, випробовування й експлуатацію.

С помощью методов математического моделирования и оптимизации определена оптимальная геометрия анкера с учетом его воздействия на армированный бетон.

Исследованы адаптация и оптимизация нечетких систем, которые занимают ведущие позиции в процессах управления сложными объектами. Проанализирована проблема решения оптимизационных задач с учетом множества показателей эффективности, которую еще называют проблемой решения многокритериальных задач или проблемой векторной оптимизации.

Описана методика оценки физических параметров структуры транзистора для получения заданной совокупности его основных электрических параметров. Предложенная методика основана на применении полуэмпирических формул, полученных статистической обработкой большого количества экспериментальных данных, и позволяет определять параметры структуры транзистора с наиболее оптимальным сочетанием значений коэффициента усиления по току, напряжения пробоя и предельной частоты. Методика подтверждена многочисленными экспериментальными результатами.

Рассмотрены особенности конструктивных форм, технологических решений, дефектов сварки и их влияние на формирование напряженно-деформированных состояний в несущих конструкциях водо-водяных энергетических реакторов. Приведены результаты экспериментального и расчетного анализов полей напряжений, формирующих различные предельные состояния при штатных и аварийных режимах АЭС. Показано взаимодействие академических, научных, проектных, технологических организаций и отраслевых НИИ при решении вопросов прочности и ресурса сварных соединений.

Изложены основы методов и систем определения характеристик прочности, ресурса, живучести и безопасности сложных технических систем при комбинированном воздействии эксплуатационных поражающих факторов. При построении систем анализа и мониторинга штатных и аварийных ситуаций предложено учитывать конструктивные, технологические и эксплуатационные параметры форм, размеров, материалов, способов изготовления, контроля и режимов работы несущих элементов высокорисковых объектов, а также влияние широкого использования сварки при создании этих объектов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж605.3-04

Рубрики:

Машини вібраційної дії

Шифр НБУВ: Ж28588 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено синтез селеновмісних азагетероциклів та розроблено препаративні методи одержання останніх, виходячи з ціаноселеноацетаміду та його похідних. Показано, що реакція ціаноселеноацетаміду з 2-анілінометиліденовими похідними 1,3-дикарбонільних сполук та з етоксиметиленмалоновим ефіром призводить до нових селеновмісних похідних піридину та хіноліну. Проведено мультикомпонентні реакції за участю ціаноселеноацетаміду та 3-арил-2-ціаноселеноакриламіду, які призводять до одержання частково гідрованих 3-ціанопіридин-2-селенонів, 3-ціано-1,4,5,6,7,8- гексагідрохінолін-2-селенолатів, біспідинатам. Розроблено зручні методи одержання похідних 6-аміно-3,5-диціано-1,4-дигідропіридин-2-селенолату та показано, що амінометилювання проходить з утворенням похідних 8-селеноксо-3,5,7,11- тетраазатрицикло[7.3.1.0{\up\fs8 2,7}]тридец-2-єну. Розглянуто процеси окиснення, амінометилювання та участь у реакції Ганча 3-арил-2-ціаноселеноакриламідів.

Цель работы - выбор оптимального метода анестезиологической защиты больных от операционной агрессии при хирургическом лечении колоректального рака, сравнительный анализ тканевой и клеточной ультраструктуры в интраоперационных биоптатах толстой кишки в условиях применения тотальной внутривенной анестезии и сочетанной анестезии с эпидуральной аналгезией, определение показателей центральной гемодинамики методом грудной реографии. Внедренная методика позволила снизить частоту послеоперационной летальности, количество осложнений, повторных госпитализаций в отделение анестезиологии и интенсивной терапии после перевода в профильное отделение. Методика продленной эпидуральной аналгезии по сравнению с опиатной аналгезией обусловливает более раннее восстановление моторной функции кишечника, снижает количество инъекций наркотических аналгетиков в раннем послеоперационном периоде, количество осложнений, среднюю продолжительность койко-дня и частоту возвратов пациентов в отделение интенсивной терапии, положительно влияет на показатели послеоперационной летальности.

Описаны осложнения, побочные реакции и проблемы при проведении длительной химиотерапии, а также вариант решения одной из самых распространенных трудностей - обеспечение долгосрочного венозного доступа. По мировым стандартам установка имплантационной венозной порт-системы является рутинной процедурой, однако в Украине такой метод пока на этапе становления. В практике установка венозных порт-систем - это повседневная реальность, и проведение имплантации проходит по соответствующим стандартам в стерильных условиях операционной, с обязательным ультразвуковым контролем и навигацией, соответствующим обследованием и подготовкой пациента к имплантации. За 8 месяцев установлено 32 имплантационные порт-системы, и положительные стороны такого венозного доступа неоспоримы.

Світова тенденція щодо використання кровозамінних методик під час оперативних втручань, що супроводжуються значною крововтратою, цілком обгрунтовано набирає все більшої популярності. Відомо безліч ускладнень, пов'язаних із проведенням переливання крові та її компонентів. Однак, не маючи на заміну у своєму арсеналі альтернативних "безкровних" методик періопераційного менеджменту, провести багато операцій просто неможливо. В даній роботі здійснений аналіз клініко-лабораторних показників у пацієнтів із використанням стимуляторів еритропоезу в періопераційному менеджменті радикальних онкопроктологічних операцій у порівнянні зі стандартним веденням хворих із використанням гемотрансфузії.

Цель работы - выбор оптимального метода анестезиологической защиты больных от операционной агрессии при хирургическом лечении колоректального рака, сравнительный анализ тканевой и клеточной ультраструктуры в интраоперационных биоптатах толстой кишки в условиях применения тотальной внутривенной анестезии и сочетанной анестезии с эпидуральной аналгезией, определение показателей центральной гемодинамики методом грудной реографии. Внедренная методика позволила снизить частоту послеоперационной летальности, количество осложнений, повторных госпитализаций в отделение анестезиологии и интенсивной терапии после перевода в профильное отделение. Методика продленной эпидуральной аналгезии по сравнению с опиатной аналгезией обусловливает более раннее восстановление моторной функции кишечника, снижает количество инъекций наркотических аналгетиков в раннем послеоперационном периоде, количество осложнений, среднюю продолжительность койко-дня и частоту возвратов пациентов в отделение интенсивной терапии, положительно влияет на показатели послеоперационной летальности.