Висвітлено проблеми хореографічного виховання дітей і основні принципи створення танцювального репертуару. Проаналізовано особливості художньо-естетичного та морально-етичного формування школярів у системі навчання та виховання засобами музично-хореографічного мистецтва. Викладено особливості української хореографії. Розглянуто історичний розвиток танцювального мистецтва, питання лексики українського танцю, музики та танцювальної пластики.

Освещены проблемы хореографического воспитания детей и основные принципы создания танцевального репертуара. Проанализированы особенности художественно-эстетического и морально-этического формирования школьников в системе обучения и воспитания средствами музыкально-хореографического искусства. Изложены особенности украинской хореографии. Рассмотрены историческое развитие танцевального искусства, вопросы лексики украинского танца, музыки и танцевальной пластики.

Розкрито теоретичні та методичні засади хореографічної роботи, проаналізовано специфіку професійної діяльності балетмейстера, визначено її сутність, зміст і структуру. Розглянуто засоби створення танцювального образу, обгрунтовано принципи роботи балетмейстера дитячого колективу. Охарактеризовано етапи постановки танцювального номера, детально розглянуто процес створення хореографічної композиції "Така її доля". Наведено літературно-графічний запис танцю й опис рухів.

Раскрыты теоретические и методические основы хореографической работы, проанализирована специфика профессиональной деятельности балетмейстера, определены ее сущность, содержание и структура. Рассмотрены способы создания танцевального образа, обоснованы принципы работы балетмейстера детского коллектива. Охарактеризованы этапы постановки танцевального номера, детально рассмотрен процесс создания хореографической композиции "Такая ее судьба". Дана схема литературно-графической записи танца и описание движений.

Досліджено хореографічну культуру як соціокультурний чинник творчої діяльності та розвитку особистості дитини. Визначено шляхи розв'язання суперечності між потребами сучасного розвитку хореографії та традиційною системою методів, що забезпечують формування даної культури. Обгрунтовано, що на процес створення хореографічного образу музично-танцювальними засобами впливають чинники ментально-психологічного та ідейно-художнього порядку, які мають певну специфіку в межах класичного та народно-сценічного танцю. Розкрито процес модифікації та трансформації сучасної лексики, структури руху. Визначено лексичні новоутворення, що виникають внаслідок ускладнення наявних форм рухів або модифікації окремих елементів з ресурсів класичного та народно-сценічного танцю. Розроблено навчальні завдання для розвитку танцювальної імпровізації, у яких враховано вікові особливості дитини. Ці завдання сприяють удосконаленню її творчої пам'яті. Обгрунтовано їх необхідність для гармонічного поєднання у діяльності хореографа-балетмейстера специфіки образної мови танцювального образу, інтерпретації змісту й імпровізації форми, наочності як основи вдосконалення хореографічних рухів, системності викладання з використанням різноманітних форм роботи з дітьми у вирішенні проблеми "межі" послідовності психофізичних навантажень як бази поступового засвоєння хореографічної культури й усвідомлення синтетичної основи хореографічного мистецтва.

Надано загальну характеристику космічних систем (КС) спостереження як об'єкта вивчення. Обгрунтовано роль теорії польоту космічних апаратів у задачах побудови й експлуатації космічних систем спостереження. Висвітлено історичний аспект теорії космічних польотів. Надано відомості про астрономічні та фізичні умови космічних польотів. Розглянуто теоретичні основи орбітального руху, закони взаємодії небесних тіл та їх інтерпретацію для штучних супутників Землі. Увагу приділено одиницям часу, системам його обчислення, основним системам небесних координат. Охарактеризовано незбурений, збурений і керований орбітальні рухи космічних апаратів. Показано, що особливе місце серед перспективних інформаційних КС займають КС спостереження, КС дистанційного зондування Землі та КС подвійного призначення, створювані, у першу чергу, в інтересах національної безпеки й оборони.

Запропоновано методику визначення режимів роботи багатофункціональної радіостанції з використанням теорії нечіткої логіки для врахування їх ширини спектрів у разі розповсюдження радіохвиль у короткохвильовому діапазоні.

Досліджено хореографічну культуру як соціокультурний чинник творчої діяльності й розвитку особистості дитини.

Запропоновано підхід до формалізованого опису специфічних орбіт космічних апаратів на основі теорії множин з метою їх автоматизованого вибору для оперативного і достовірного вирішення певних цільових завдань вітчизняними користувачами під час спостережень заданих районів і об'єктів Землі.

Проаналізовано особливості хореографічної культури в контексті провідної тенденції розвитку сучасної національної культури. Підсумовано, що сучасна хореографічна культура все більше набуває культуротворчого значення як показника світоглядних інновацій, які відбуваються в особистісних характеристиках її суб'єктів.

Висвітлено основні етапи розвитку народно-сценічного танцю. Розглянуто різні теорії виникнення танцювального мистецтва, досліджено характерні особливості української хореографії. Зроблено висновок, що український народ створив самобутнє хореографічне мистецтво, якому належить одне з чільних місць не тільки у слов'янській духовній культурі, але й у всесвітній. Розкрито жанрову різноманітність, тематику, сюжети та локальні особливості українських народних танців. Досліджено хороводи та сценічні танці, показано їх тематичну спорідненість. Відзначено вплив хореографічної культури російського, білоруського, румунського, чеського, словацького, молдавського й інших сусідніх народів на формування характерних особливостей українського народної хореографії.

Освещены основные этапы развития нароно-сценического танца. Рассмотрены различные теории возникновения танцевального искусства, исследованы характерные особенности украинской хореографии. Сделан вывод, что украинский народ создал самобытное хореографическое искусство, занимающее одно из главных мест не только в славянской духовной культуре, но и во всемирной. Раскрыты жанровое разнообразие, тематику, сюжеты и локальные особенности украинских народных танцев. Исследованы хороводы и сценические танцы, показана их тематическую родственность. Показано влияние хореографической культуры российского, белорусского, румынского, чешского, словацкого, молдавского и других соседних народов на формирование характерных особенностей украинской народной хореографии.

Проведено дослідження українського танцю у безпосередньому зв'язку з особливостями національної культури, а також у контексті умов побутування, звичаїв. Зроблено висновок, що український народ створив самобутнє хореографічне мистецтво, якому належить одне з чільних місць не лише у слов'янській духовній культурі, але й всесвітній. Розкрито жанрову різноманітність, тематику та сюжети українських народних танців, проаналізовано їх локальні особливості.

Проведено исследование украинского танца в непосредственной связи с особенностями национальной культуры, а также в контексте условий существования и обычаев. Сделан вывод, что украинский народ создал самобытное хореографическое искусство, которому принадлежит одно из главных мест не только в славянской духовной культуре, но и всемирной. Раскрыты жанровое многообразие, тематики и сюжеты украинских народных танцев, проанализированы их локальные особенности.

Досліджено хореографічну культуру як чинник полікультурного виховання і розвитку особистості дитини. Виділено низку пріоритетних виховних завдань: особистісний розвиток кожної дитини, що передбачає індивідуальний підхід до нього; розвиток етнічної та культурної грамотності, тобто досягнення дітьми певного рівня інформованості про особливості історії та культури всіх представників у колективі (а в подальшому і в суспільстві) етнічних груп; формування етнокультурної компетентності, уміння розуміти їх представників і взаємодіяти з партнерами з інших культур; усвідомлення взаємовпливу і взаємозбагачення культур в сучасному світі, розвиток інтеграційних процесів. Стверджено, що хореографічне мистецтво в загальноосвітній школі виконує в навчально-виховному процесі кілька функцій: це і предмет навчання (у широкому сенсі слова), і предмет виховання підростаючого покоління, у процесі якого формується ставлення дітей до дійсності і життя, колективу і самого себе, формуються смаки, ідеали, цінності тощо. Підкреслено, що розвиток моральних цінностей, виховання національної самосвідомості, самобутності, міжкультурної толерантності повинні мати пріоритетне значення.

Исследована хореографическая культура как фактор поликультурного воспитания и развития личности ребенка. Выделен ряд приоритетных воспитательных задач: личностное развитие каждого ребенка, предполагающее индивидуальный подход к нему; развитие этнической и культурной грамотности, достижение детьми определенного уровня информированности об особенностях истории и культуры всех представителей в коллективе (а в дальнейшем и в обществе) этнических групп; формирование этнокультурной компетентности, умение понимать их представителей и взаимодействовать с партнерами из других культур; осознание взаимовлияния и взаимообогащения культур в современном мире, развитие интеграционных процессов. Утверждается, что хореографическое искусство в общеобразовательной школе выполняет в учебно-воспитательном процессе несколько функций: это и предмет обучения (в широком смысле слова), и предмет воспитания подрастающего поколения, в процессе которого формируется отношение детей к действительности и жизни, коллективу и самого себе, формируются вкусы, идеалы, ценности и т.д. Подчеркнуто, что развитие моральных ценностей, воспитание национального самосознания, самобытности, межкультурной толерантности должны иметь приоритетное значение.

The paper investigates the choreographic culture as a factor of multicultural education and development of the child.

Запропоновано математичний апарат з метою розрахунку величини добового зсуву смуги огляду космічних апаратів дистанційного зондування Землі, який виникає внаслідок добового обертання земної кулі, та можливий підхід до його використання з метою оцінювання спостерігання заданих районів земної поверхні в задачах планування космічних зйомок їх бортовою цільовою апаратурою оптико-електронного типу.

Запропоновано оригінальний підхід до формування керованих віртуальних орбіт космічних апаратів (КА) методом клонування. Суть методу полягає в отриманні, копіюванні та розмноженні інформації щодо просторово-часового положення КА у формі TLE-файлів з наступною цілеспрямованою зміною певних параметрів у їх складі та формуванні на цій основі віртуальних орбіт, адекватних за параметрами реальним. Такі орбіти виявилися зручними для напівнатурного моделювання процесу обслуговування заданих наземних об'єктів (НО) та передачі цільової інформації (ЦІ) від них на наземні пункти (НП).

Узагальнено авторські результати розробки методологічних основ управління процесом космічних спостережень заданих районів Землі під час розв'язання оперативних завдань за умов обмежених бортових ресурсів. При цьому запропоновано ряд методів та моделей, що певною мірою сприяють розв'язанню протиріччя між штатними можливостями космічних засобів і зростаючими потребами замовників цільової інформації від них.