Досліджено особливості формування візантійської (греко-римської) системи шлюбно-сімейного права, період становлення якого припадає на IV - VI ст. і поділяється на два етапи: греко-римське право "доюстиніанової доби" та візантійське право доби Юстиніана. Визначено специфіку місця шлюбно-сімейного права у структурі візантійської культури, його світоглядне підгрунтя, чинники та засади формування. Охарактеризовано стан джерел, розуміння шлюбу, умови його укладення та припинення, стосунки між подружжям. Досліджено характер трансформацій, що відбулися у той час на підгрунті класичного римського права, а також ті докорінні зміни, яких інститут шлюбу зазнав у період правління Юстиніана та під впливом християнської ідеології. Обгрунтовано закономірність такого розвитку візантійського шлюбно-сімейного права та наявність подібних тенденцій у формуванні аналогічних інститутів в Україні, які мають бути враховані в процесі законотворення.

Досліджено теоретичні та практичні проблеми правового регулювання засобів забезпечення трудової дисципліни у сучасний період. Визначено поняття та зміст інституту трудової дисципліни. Сформовано поняття правових засобів забезпечення трудової дисципліни та здійснено їх класифікацію. Наведено характеристику правових методів і засобів забезпечення трудового розпорядку та трудової дисципліни. Сформовано теоретично обгрунтовані пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства України та проекту Трудового кодексу України у сфері забезпечення дотримання трудової дисципліни.

Досліджено теоретичні та практичні проблеми правового регулювання засобів забезпечення трудової дисципліни у сучасний період. Сформульовано поняття правових засобів забезпечення трудової дисципліни, здійснено їх класифікацію. Охарактеризовано правові методи та засоби забезпечення трудового розпорядку та трудової дисципліни. Внесено теоретично обгрунтовані пропозиції та рекомендації щодо удосконалення чинного законодавства України та проекту Трудового кодексу України у сфері забезпечення дотримання трудової дисципліни.

Розглянуто особливості локальних нормативно-правових актів у правовій системі України. Запропоновано тлумачення локального нормативно-правового акта як особливого нормативно-правового акта, який є локалізованим за територіальним та/або суб’єктним принципом, містить норми права та регулює відносини, що виникають у процесі місцевого самоврядування, управління організацією та реалізації відомчих функцій. Розкрито предметну, суб’єктну та процедурну наповненість локальної нормотворчості, продемонстровано її принципи та функції. Доведено, що локальний нормативно-правовий акт є джерелом українського права. Продемонстровано специфіку реалізації та застосування локальних нормативно-правових актів залежно від їх типу. Охарактеризовано типи локальності. Організаційну локальність розглянуто як особливість правового регулювання на рівні організацій і підприємств та пов’язану із встановленням внутрішніх правил та норм, що є обов’язковими для їх працівників. Зазначено, що територіальна локальність визначається правом місцевих громад приймати правові норми, що діють за просторовим принципом та регулюють відносини, що мають місце в межах територіальної одиниці. Відомчу локальність запропоновано розуміти як специфічний тип локальності, який пов’язаний з актами відомчого характеру, які мають чітку суб’єктну спрямованість, тобто є обов’язковими виключно для співробітників того чи іншого державного органу чи системи органів.

Увагу приділено загальнотеоретичним питанням функціонування локальних нормативно-правових актів у правовій системі сучасної України. Особливу увагу приділено обгрунтуванню видової різноманітності локальних нормативно-правових актів, зокрема, виокремленню таких їх видів, як територіальні локальні акти, організаційні локальні акти та відомчі локальні акти. Обгрунтовано тезу про те, що локальні нормативно-правові акти є вираженням ситуативності у сучасному праві.

Викладено стислий зміст охорони здоров'я у праві ЄС, еволюції права охорони здоров'я ЄС та медичного права ЄС, інституціоналізації права охорони здоров'я ЄС та медичного права ЄС, права на медичну допомогу у праві охорони здоров'я ЄС, захисту прав пацієнтів у праві охорони здоров'я ЄС, трансплантації органів у праві охорони здоров'я ЄС, клінічних досліджень у праві охорони здоров'я ЄС, доступу та обіг лікарських засобів у праві охорони здоров'я ЄС.

Викладено стислий зміст системи міжнародного правосуддя, принципи та механізми міжнародної ад'юдикації, особливості функціонування міжнародної судової системи, порядку реалізації рішень міжнародних судових органів на міжнародному та національному рівнях, методичні матеріали до лекційного курсу та семінарських завдань з міжнародного правосуддя.

Подано інформацію щодо методології порівняльного правознавства. Висвітлено особливості виникнення, розвитку, розглянуто основні школи порівняльного правознавства. Увагу приділено поняттю та класифікації правових систем. Наведено загальну характеристику романо-германської, англо-американської правових сімей, скандинавських і латино-американських правових систем як окремих груп змішаних правових сімей, а також африканських правових систем і правових систем країн Далекого Сходу як окремих груп сімей традиційного права. Розглянуто релігійні правові системи. Визначено місце пострадянських правових систем, зокрема й правової системи України, на правовій карті світу.