Розроблено моделі оптимального управління багатовимірними комунікаційними мережами за умов стохастичного потокорозподілу цільового продукту з дослідженням динамічних властивостей. Вперше розв'язано задачу оцінки повної керованості багатовимірною комунікаційною мережею, задачу оцінки прогнозованого стану комунікаційних мереж з оптимальними запасами цільового продукту, а також досліджено багатоальтернативну оцінку прийняття оптимальних рішень в управлінні комунікаційними мережами, що розвиваються за умов невизначеності та ризику. Розроблено інформаційне та програмне забезпечення задач підтримки багатокритеріальних управлінських рішень, які характеризують ефективність та якість функціонування комунікаційних мереж з невизначеністю прогнозованого стану та ризику в управлінні.

Описано методику використання офіційного сайту підприємства у маркетингу в онлайн-спільнотах, запропоновано методи збору інформації про первинні показники ефективності, метод інтеграції зображень в онлайн-спільноти, описано напрямки поліпшення маркетингової діяльності на базі офіційного сайту підприємства.

Запропоновано принцип та методи реалізації геоінформаційної системи оцінки еколого-туристичної ситуації в регіоні. Запропоновано концепцію і методи одержання та аналізу даних для оцінювання екологічної ситуації.

На базі вихідних даних, одержаних з провідних джерел, встановлено фактори впливу на рейтинг соціальних мереж та сайтів в Інтернеті, що може слугувати як один з критеріїв ефективності позиціонування груп користувачів в даних соціальних мережах та сайтах глобального інформаційного середовища.

Розглянуто популярні засоби організації сайтів шкіл і визначено перелік вимог для їх реалізації. Описано роботу підсистеми створення сайтів і підсистеми єдиного каталогу сайтів. Визначено основні задачі, для розв'язання яких застосовують інтелектуальні засоби організації сайтів шкіл.

Розглянуто проблеми створення електронної бібліотеки (ЕБ) для наукового товариства, а також покрокове створення та запровадження ЕБ.

Запропоновано підходи до реалізації системи контролю екологічної та туристичної ситуації на інфраструктурі Інтернету.

Розглянуто ряд підходів щодо створення інформаційно-довідкового забезпечення суспільних комунікаційних систем, що дозволяють вирішувати задачі формування інформаційних продуктів з метою їх подальшого використання спільнотою соціально-комунікаційної системи.

Запропоновано підхід до аналізу соціально-комунікаційної системи як механізму та засобу формування документованого інформаційного забезпечення (ДІЗ) та запропоновано методи аналізу ДІЗ, створеного соціально-комунікаційною спільнотою (СКС). Надано координаційну модель розробки інформаційно-документаційного забезпечення в суспільно-комунікаційних системах. Наведено схему взаємодії учасників СКС.

Розглянуто питання організації системи комунікаційної діяльності для забезпечення сумісної роботи членів територіально розподіленої проектної команди та проблеми, що виникають під час взаємодії учасників команди розробників. Запропоновано такі рішення цих проблем: відокремлено певний вид комунікацій - віддалені комунікації, розроблено систему класифікації віддалених комунікацій, що надалі стала основою моделі системи комунікаційної діяльності для використання в ІТ-компаніях. Запропоновано виділяти такі види завдань, які повинна вирішувати система комунікаційної взаємодії в ІТ-компанії: забезпечення комунікації у процесах управління командою розробників (communications); підтримка спільної організації групової роботи з оброблення загальної інформації та інформації з проекту (cooperation); підтримка колективної роботи для розроблення програмного забезпечення (collaboration); сприяння формуванню та розвитку корпоративної культури організації (corporate culture). Для кожного виду завдань запропоновано низку інструментів, використання яких забезпечує здійснення віддалених комунікації під час розроблення програмного забезпечення. Визначено елементи, з яких складається система комунікаційної діяльності ІТ-компанії. Умовно їх можна поділити на три групи. До першої групи належать проекти, роботи та підзадачі, до другої - офіси, команди, виконавці, ролі в проекті та права доступу, до третьої - комунікації, їх цілі, види, канали та інструменти. Врахування впливу всіх цих елементів надає можливість швидко розгорнути системи комунікаційної діяльності в ІТ-компанії з залученням територіально розподіленої проектної команди для роботи над проектом.