Представлено методику аналізу впливу поляризаційних характеристик антен на відмінності параметрів областей локалізації поляризаційних векторів сигналів та активних шумових завад у задачі покращання виявлення цілі в складній завадовій обстановці.

Представлено методику вибору поляризаційного режиму роботи радіолокаційного засобу для кожного поточного кутового напрямку залежно від завадової обстановки, що склалась. Серед поляризаційних режимів роботи розглянуто роботу радіолокаційного засобу на скалярній фіксованій поляризації, враховано можливу роботу автокомпенсатора подавлення завад по бічних пелюстках діаграми спрямованості антени, повний поляризаційний прийом і повне поляризаційне зондування. Зазначено, що критерієм вибору поляризаційного режиму роботи є досягнення заданої дальності виявлення цілі на тлі активних шумових завад, що діють як по бічних, так і по головній пелюстці діаграми спрямованості антени радіолокаційного засобу.

Представлено методику поляризаційно-просторової обробки сигналів на тлі діючих завад у РЛС із повним поляризаційним зондуванням простору.

Досліджено характер впливу спотворень поляризаційного базису антенної системи на ефективність поляризаційно-просторової обробки сигналів на фоні діючих завад в РЛС з повним поляризаційним зондуванням.

На основі аналізу досвіду іноземних держав щодо впровадження "мережецентричної" концепції ведення бойових дій зроблено висновок щодо необхідності розробки методики застосування принципу єдиного інформаційного простору у разі організації зенітного ракетного прикриття важливих об'єктів.

Розглянуто один із можливих шляхів оперативного одержання переліку бойових пошкоджень зразків озброєння ЗРК у разі відновлення системи вогню угруповання ЗРВ між ударами засобів повітряного нападу за рахунок автоматизації цього процесу.

Розглянуто один з можливих шляхів відновлення озброєння за рахунок комплексного використання таких способів: маневр підрозділами, відновлення на рівні зразка озброєння, складової частини зразка озброєння та типового елемента заміни для оперативного відновлення системи вогню угруповання ЗРВ між ударами повітряного противника.

Проаналізовано інформацію УНІАН щодо можливості створення в Україні перспективного ЗРК середньої дальності. На підставі аналізу тенденцій розвитку засобів повітряного нападу та способів їх застосування у військових конфліктах, і напрямів розробки зенітного ракетного озброєння у країнах його виробниках проаналізовані підходи щодо розробки перспективного ЗРК для потреб ЗРВ ПС ЗС України. Розглянуто питання використання еволюційно-технологічного підходу для розробки ЗРК.

Проаналізовано існуючі системи відновлення озброєння, що одержало бойові пошкодження. Запропоновано варіант подальшого удосконалення цієї системи, оснований на впровадженні інформаційних технологій. Встановлено шляхи подальших наукових досліджень щодо обгрунтування доцільності впровадження та використання нових (сучасних) інформаційних технологій в системі відновлення озброєння ЗРВ.

Розглянуто особливості забезпечення відновлення пошкоджених бойових засобів ЗРК запасними частинами ремонтного комплекту ЗІП. Сформульовано задачу розрахунку складу ремонтного комплекту ЗІП бойового засобу ЗРК та запропоновано методику її вирішення.

Розглянуто питання вдосконалення тренажно-імітаційної апаратури СВУ ЗРК МД. Запропоновано два варіанти побудови тренажно-імітаційної апаратури: тренажер-імітатор і тренажер з комплексуванням первинної радіолокаційної та імітованої інформації. Такий підхід дозволяє проводити тренування бойових розрахунків в умовах ведення бойової роботи з включенням випромінювання РЛС СВУ. Підвищення складності повітряної обстановки здійснюється за рахунок імітації ЗПН і перешкод. Запропоновано структурну схему комплексної імітаційно-тренажної апаратури самохідної вогневої установки.

Розглянуто один з можливих підходів до оцінки боєздатності бойових обслуг зрдн при їх прискореній підготовці на прикладі оцінки боєздатності бойової обслуги зрдн "Бук-М1" за допомогою розробленої методики. Ця методика дозволяє оцінити боєздатність бойової обслуги з урахуванням складної структури озброєння підрозділів ЗРВ, рівня бойової виучки бойових обслуг та морально психологічних якостей особового складу обслуг.

Розглянуто питання використання у перспективних системах високоточної зброї (ВТЗ) безплатформенних інерціальних навігаційних систем, побудованих на основі застосування МЕМС-датчиків, кільцевих лазерних і волоконно-оптичних гіроскопів. Наведено приклади використання нових датчиків у зразках ВТЗ, аналізуються їх технічні характеристики. Відзначено складність топографічного забезпечення стрільб перспективної ВТЗ, особливості використання систем супутникової навігації та оптико-електронних систем в бойових умовах.