Разработаны методология, вычислительный алгоритм и программное обеспечение для определения пропускной способности многониточного газопровода при любой комбинации открытых перемычек между нитками на входе и выходе компрессорных станций (КС). С помощью разработанных алгоритмов и программы исследовано влияние ряда факторов на пропускную способность и режимы роботы трехниточной газотранспортной системы на участке КС Бар - КС Богородчаны.

Разработаны методология, вычислительный алгоритм и программное обеспечение для определения пропускной способности многониточного газопровода при любой комбинации открытых перемычек между нитками на линейных участках. С помощью разработанных алгоритмов и программы исследовано влияние ряда факторов на пропускную способность и режимы роботы трехниточной газотранспортной системы на участке КС Бар - КС Богородчаны.

Розроблено методологію, обчислювальний алгоритм та програмне забезпечення для визначення пропускної здатності газопроводу з довільною кількістю компресорних станцій, що має розгалужену структуру і подає газ шляховим споживачам.

Розроблено методику та програмне забезпечення для визначення пропускної здатності магістрального газопроводу, що працює спільно з підземним сховищем газу, з урахуванням сезонних змін умов перекачування і споживання газу.

Розглянуто техніко-економічні аспекти і виконане оцінювання впливу гладких покриттів внутрішньої поверхні труб на втрати тиску в газопроводі під час транспортування газу.

Проведено спеціальний відбір та подальшу класифікацію енергетичних, технологічних, методичних і структурних інновацій в транспортуванні газу, запропоновано перший крок галузевої стратегії покрокового переоснащення з енергетичної точки зору.

Запропоновано спосіб обліковування впливу дросель-ефекту в перемичці багатониткового магістрального газопроводу щодо розраховування термобаричних параметрів потоків газу.

Розглянуто взаємозв'язок між особливостями геометричної структури газопроводів, закономірностями термогазодинамічних процесів руху газу, особливостями впливу сезонних чинників та енерговитратністю транспортування газу. Запропоновано комплекс методів і технічних пристроїв енергозбереження в трубопровідному транспорті газу. Методом математичного моделювання встановлено взаємозв'язок між величиною шляхових відборів і підкачувань газу та тривалістю стабілізації нестаціонарного процесу і величиною амплітуди змін режимних параметрів. Виявлено, що у кінці відводів величина надлишкового з точки зору транспортування тиску газу становить від 2 до 5 МПа. Розкрито значний вплив міжниткових перемичок на пропускну здатність, режимні параметри та енерговитратність експлуатації кільканиткових газопроводів. Висвітлено стратегію переоснащення газотраспортних систем з точки зору енергозбереження. Показано, що застосування запропонованих регулятора тиску і теплового насоса, конструкції яких захищені патентами, дають змогу ефективно використати надлишкові ресурси тиску у кінці відводів, що призводить до помітного зменшення енерговитратності газопостачання.

Наведено результати досліджень закономірностей сезонних змін режимних параметрів роботи відводів розподільних магістральних газопроводів. За результатами промислового експерименту одержані регресійні рівняння залежності витрати, тиску і температури у кінці відводів від середньодобової температури повітря.

Розглянуто контейнерний спосіб транспортування газу для споживачів малої та середньої потужності як альтернативу трубопровідному транспорту. Наведено варіанти організації схем газопостачання на основі автомобільного та залізничного транспорту. Розглянуто недоліки та переваги обох видів транспортування газу, визначено області їх ефективного використання. Надано перспективні варіанти застосування технології за умов енергетичної та економічної кризи, а також із врахуванням тенденцій щодо розвитку світової енергетики. Найбільш перспективною вважається організація перевезення стисненого непідготовленого газу ГКР в універсальних циліндричних балонах великого діаметра (до 1000 мм).

Розглянуто основні види транспорту вуглеводнів в Україні та світі. Висвітлено технологічні й економічні аспекти трубопровідного, автомобільного, залізничного, морського та річкового транспорту нафти, газу та конденсату. Подано методологічні основи розрахунку трубопровідного транспорту вуглеводнів, зокрема, розрахунку магістральних і міжпромислових газопроводів. Розкрито принципи й обладнання LNG і CNG технологій "віртуального трубопроводу".

Вирішено актуальну науково-практичну проблему розробки теоретичних основ раціонального вилучення геотермальних флюїдів свердловинами вуглеводневих родовищ на прикладі Дніпровсько-Донецької западини, що полягає у застосуванні суміщеного вилучення-видобування "флюїд - геотепло" для свердловин нафтогазових родовищ, формуванні феноменологічної моделі, яка відображає послідовність і взаємозв'язок всіх елементарних субпроцесів такого вилучення-видобування флюїд-геотермальних ресурсів, розробці математичних моделей цих субпроцесів і на їх основі - математичної моделі суміщеного процесу вилучення "флюїд - геотепло" в цілому. Обґрунтовано раціональну геометричну топологію теплообмінників і встановлено закономірності ефективного вилучення геотермальної енергії з пласта-колектора нафти (газу) та приколонного простору, проведення її через перехідну кольматаційну зону "пласт - вибій свердловини" та ліфтування енергії по свердловині та транспортування поверхневими системами до споживача з урахуванням властивостей бокових гірських порід свердловини, колекторів, теплоносіїв, структури підземного теплообмінника, схемотехніки ефективного видобування, накопичення та зберігання енергоресурсів, геологічних і технологічних особливостей нафтогазоконденсатних родовищ, зокрема, Дніпровсько-Донецької западини, ресурсо- та теплопродуктивності нафтогазоносних і виснажених пластів-колекторів, що спрямовано на реалізацію суміщеного видобутку "флюїд - геотермальне тепло" як дуально-суміщеної технології вилучення енергоресурсів. Виконана робота може бути використана для створення і розвитку вітчизняної свердловинної геотермально-вуглеводневої енергетики інноваційного типу. Крім того, окремі результати роботи можуть бути використані для інтенсифікації видобування енергоресурсів та продовження експлуатації нерентабельних вуглеводневих свердловин.