Вивчено вплив хірургічного лікування на прояви ендогенної інтоксикації в 78 хворих на рак легень I - IV стадій. Після радикальної операції встановлено вірогідне зниження в сироватці крові концентрації середньомолекулярних пептидів (СМП), малонового діальдегіду (МДА) та циркулюючих імунних комплексів. Торакотомія не призводила до вірогідної зміни цих показників. Діаметрально протилежні зміни про- та антиоксидантної систем мали місце у хворих після радикальної операції та торакотомії - про це свідчить зміна коефіцієнта СОД/МДА. Лише у половини хворих з 3-м ступенем інтоксикації вдалось виконати радикальну операцію.

У 38 хворих на рак легень II-IV стадії вивчено ступінь ендогенної інтоксикації на основі визначення в сироватці крові концентрації середньомолекулярних пептидів, імунних комплексів, малонового діальдегіду, гаптоглобіну та активності супероксиддисмутази, а також клінічних симптомів. Застосування детоксикаційної терапії кремнієвим ентеросорбентом "Полісорб" та комплексу антиоксидантів (токоферола ацетат, аскорутин, глютамінова кислота) зумовило зменшення проявів ендогенної інтоксикації у цих хворих.

Обгрунтовано необхідність проведення антибіотикопрофілактики у хворих на рак кардіального відділу шлунка (РКШ). Визначено ефективність периопераційної та післяопераційної антибіотикопрофілактики цефотаксимом у цих хворих. Встановлено високу ефективність периопераційної профілактичної антибактеріальної терапії. Визначення показників балансу про- та антиоксидантних систем: малонового діальдегіду, супероксиддисмутази та коефіцієнта інтоксикації "К" виявило, що застосування периопераційної схеми антибіотикопрофілактики сприяє зменшенню періоду токсичного впливу антибіотика на організм пацієнта та більш швидкому зниженню рівня ендогенної інтоксикації у хворих на РКШ у ранній післяопераційний період.

Проведен сравнительный анализ нескольких систем оценки степени распространения опухолевого процесса. Принципы стадирования злокачественных новообразований, которые практикует национальный раковый регистр, не отвечают современным требованиям, поскольку не предусматривают выделения преинвазивного рака, а больных с I и II стадиями опухолевого процесса объединяет в одну группу. Последняя редакция Международной классификации рака молочной железы (РМЖ) за системой TNM (2002 г.) отражает дальнейший прогресс в понимании биологии данной локализации и возможностей диагностики. Результаты исследований показали важность дифференцированного подхода к оценке поражения регионарных лимфатических узлов в зависимости от их количества. Указано, что в последней редакции классификации TNM для РМЖ имеется определенная несогласованность некоторых клинических и патогистологических параметров, а трактовка отдельных категорий системы чрезмерно сложна.

Дисертація присвячена важливій проблемі сучасної онкології - дослідженню закономірностей розвитку синдрому ендогенної інтоксикації у онкологічних хворих з метою вивчення впливу інтоксикації на перебіг захворювання і чутливість до спеціальних методів лікування на фоні інтоксикації, розроблення диференційованих підходів до застосування інвазивних та неінвазивних методів детоксикації, покращання якості життя онкологічних хворих. Вивчення клінічних, лабораторних, біохімічних, імунних особливостей перебігу ендогенної інтоксикації у 83 хворих раком грудної залози, 157 раком легень, 73 раком стравоходу та кардіального відділу шлунку дозволило запропонувати класифікацію оцінки ступеню ендогенної інтоксикації онкологічних хворих. На її основі розроблено диференційованний підхід для використання інвазивних та неінвазивних методів детоксикації. Вперше проведено комплексне вивчення впливу інтоксикації на імунний статус та перекисне окислення ліпідів, виявлено закономірності перебігу інтоксикації в процесі променевого, хірургічного, хіміотерапевтичного лікування як на фоні детоксикаційної терапії, так і без її використання. Проведено порівняльне вивчення ефективності лікування та якості життя онкохворих в процесі застосування методів детоксикації та без детоксикаційної терапії, обгрунтовано переваги комбінованого використання детоксикаційної терапії та спеціального лікування онкохворих.

Обгрунтовано нові уявлення про ендогенну інтоксикацію у випадку пухлинного процесу, яка значною мірою впливає на якість життя онкологічних хворих і перешкоджає проведенню хірургічного, променевого чи хіміотерапевтичного лікування. З'ясовано закономірності етапного розвитку проявів і запропоновано класифікацію ступенів ендогенної інтоксикації в онкологічних хворих на підставі комплексної оцінки результатів клінічних, лабораторних, біохімічних та імунологічних методів дослідження. Установлено, що наростання ендогенної інтоксикації є причиною порушення балансу в про- й антиоксидантній системі з переважанням процесів перекисного окиснення ліпідів і зниження кількості та функціональної активності Т-лімфоцитів за рахунок зростання Т-супресорів. Уперше з'ясовано закономірності перебігу інтоксикації під час хірургічного, променевого та хіміотерапевтичного лікування на фоні традиційної та запропонованої детоксикаційної терапії. Виявлено особливості впливу різних методів детоксикації на клінічні та лабораторні прояви інтоксикації та на цій базі розроблено диференційований підхід до використання неінвазивних та інвазивних методів детоксикації за умов спеціального лікування онкологічних хворих. Проведено порівняльне визначення ефективності спеціального лікування та якості життя онкологічних хворих у процесі застосування традиційних і розроблених методів детоксикації. Обгрунтовано переваги комбінованого використання різних методів детоксикації з метою одержання максимального ефекту від спеціального лікування злоякісних пухлин.

Наведено безпосередні результати комбінованого лікування 40 хворих віком 28 - 73 роки (середній вік - 55 років) на рецидивний рак яєчника, які одержували лікування в період з 2008 по 2010 р. у Львівському онкологічному регіональному лікувально-діагностичному центрі із застосуванням циторедуктивних втручань та інтраопераційної гіпертермічної внутрішньочеревної хіміоперфузії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.2-5

Рубрики:

Пухлини шлунку і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

"Золотим стандартом" в лікуванні хворих на метастатичний колоректальний рак (КРР) на сучасному етапі вважають анатомічну резекцію печінки, що забезпечує виживання протягом 5 років 23 - 35 % пацієнтів, а в поєднанні з хіміотерапією - 35 - 58 %. Вивчено безпосередні результати комбінованого лікування та його вплив на тривалість життя хворих на КРР з метастазами у печінці. У Львівському онкологічному центрі та Запорізькому онкологічному диспансері в період з 2000 по 2009 р. проведене комбіноване лікування 60 хворих на метастатичний КРР. Комбіноване лікування передбачало резекцію печінки в поєднанні з ад'ювантною хіміотерапією (АХТ) та видаленням пухлини товстої кишки. Медіана загального виживання хворих, яким проведене комбіноване лікування, становила 24,1 міс. Поєднання резекції печінки з АХТ сприяло достовірному покращанню віддалених результатів. Відзначено невелику частоту ускладнень та низьку післяопераційну летальність.

Наведено аналіз безпосередніх результатів комбінованого лікування 15 пацієнток віком 43 - 76 років з поширеним раком яєчника, які отримували лікування в період 2008 - 2010 pp. у I хірургічному відділенні Львівського державного онкологічного регіонарного лікувально-діагностичного центру із застосуванням циторедуктивних втручань та інтраопераційної гіпертермічної внутрішньочеревної хіміоперфузії.

Мета роботи - вивчити діагностичну цінність спіральної комп'ютерної томографії (КТ) з контрастним підсиленням для виявлення карциноматозу очеревини (КО) у хворих на колоректальний рак (КР). Проведено ретроспективний аналіз результатів доопераційної КТ у 21-го хворого на КР з КО. КТ органів черевної порожнини і малого таза виконували на однозрізовому спіральному комп'ютерному томографі з контрастним підсиленням. Оцінювали локалізацію і розміри перитонеальних імплантатів, порівнюючи одержані дані з результатами інтраопераційної ревізії. Для оцінки діагностичної цінності КТ розрахували чутливість, специфічність і точність методу. Чутливість КТ щодо виявлення перитонеальних імплантатів становила 26,5 % (95 % довірчий інтервал (ДІ) - 21,3 - 31,7 %), специфічність - 96,4 % (95 % ДІ - 94,2 - 98,6 %), точність - 61,5 % (95 % ДІ - 55,7 - 67,3 %). Чутливість КТ була найменшою (8,7 %) за розмірівх пухлин менше за 0,5 см. Розміри перитонеальних імплантатів, які вдалося візуалізувати на КТ, були правильно визначені у 77,8 % випадків, занижені - у 16,7 % та завищені - у 5,5 %. Висновки: застосування однозрізової КТ з контрастним підсиленням у хворих на КР продемонструвало невисоку діагностичну цінність методу для виявлення КО. Поряд з високою специфічністю КТ має низьку чутливість щодо виявлення перитонеальних метастазів, особливо на ранніх етапах розвитку КО.

Проведено огляд сучасних можливостей лікування хворих на метастатичний колоректальний рак. Детально висвітлено раціональний вибір тактики лікування пацієнтів з ізольованими метастазами у печінку з застосуванням хірургічного та хіміотерапевтичного методів (включаючи препарати спрямованої молекулярної дії). Новий комбінований підхід у випадку карциноматозу очеревини - поєднання циторедуктивної операції та гіпертермічної внутрішньочеревної хіміотерапії. Акцентовано на провідній ролі мультидисциплінарного підходу до лікування хворих на метастатичний колоректальний рак.

Лікування хворих на інтраперитонеально дисемінований рак залишається одним із найскладніших розділів клінічної онкології. Висвітлено новітні підходи до лікування таких пацієнтів з використанням циторедуктивних операцій, гіпертермічної внутрішньочеревної хіміотерапії та системної хіміотерапії. Застосування комбінованого лікування демонструє сьогодні оптимістичні результати та надає змогу досягнути довготривалих термінів виживаності у пацієнтів даного профілю.

З'ясовано, що завдяки післяопераційній променевій терапії абсолютне зменшення кількості рецидивів упродовж перших п'яти років після мастектомії супроводжується зменшенням 15-річної смертності хворих від раку молочної залози. Досягненння у діагностиці преінвазійного та початкових форм раку молочної залози (Т1-2NO МО), технічний прогрес у променевій терапії сприяли широкому зростанню частки органозберігальних операцій. До мастектомії стали вдаватись лише у випадках місцево поширених форм пухлинного процесу, як це було за часів Голстеба. Зазначено, що на сьогоднішній день у розпорядженні онкологів є достатньо ефективна нео- й ад'ювантна системна терапія та набагато безпечніші методи променевого лікування.

Выяснено, что благодаря послеоперационной лучевой терапии абсолютное уменьшение количества рецидивов на протяжении первых пяти лет после мастэктомии сопровождается уменьшением 15-летней смертности больных от рака молочной железы. Достижения в диагностике преинвазионного и начальных форм рака молочной железы (Т1-2NO МО), технический прогрес в лучевой терапии содействовали широкому росту части органосберегающих операций. К мастэктомии стали прибегать лишь в случаях местно распространенных форм опухолевого процесса, как это было во времена Голстеба. Отмечено, что на сегодняшний день в распоряжении онкологов есть достаточно эффективная нео- и адъювантная системная терапия и намного более безопасные методы лучевого лечения.

Мета роботи - визначити особливості лімфовідтоку у хворих на місцево-розповсюджений рак кардії. У дослідження увійшли пацієнти із місцево-розповсюдженими пухлинами кардії шлунка. У хворих виявлено високий ризик поширення метастазування у лімфатичні вузли грудної клітки. Їх виявлення може бути використане як показання до селекційної лімфаденектомії у пацієнтів із пухлинами кардіального відділу шлунка.

Цель работы - определить особенности лимфооттока у больных местно-распространенным раком кардии. В исследование вошли пациенты из местно-распространенными опухолями кардии желудка. У больных выявлен высокий риск распространения метастазирования в лимфатические узлы грудной клетки. Их выявление может быть использовано в качестве показание к селекционной лимфаденектомии у пациентов с опухолями кардиального отдела желудка.

Мета роботи - прослідити вплив ранньої діагностики і характеру лікування на частоту виникнення локальних рецидивів. Дослідити вплив об'єму операції, вибору ад'ювантної терапії на вияви місцевих рецидивів раку молочної залози. Характеристика хворих і самої пухлини впливають на виникнення місцевого рецидиву після консервативного лікування раку молочної залози. Більшість рецидивів є залишковий рак із аналогічними первинній пухлині біологічними характеристиками. Різні віддалені результати лікування рецидивів після мастектомії і органозберігального лікування свідчать про неоднакову біологічну природу локальних невдач. Адекватне лікування рецидивів після первинного консервативного лікування дозволяє досягти тривалого виживання хворих.

Цель работы - проследить влияние ранней диагностики и характера лечения на частоту возникновения локальных рецидивов. Исследовать влияние объема операции, выбора адъювантной терапии на проявления местных рецидивов рака молочной железы. Характеристика больных и самой опухоли влияют на возникновение местного рецидива после консервативного лечения рака молочной железы. Большинство рецидивов есть остаточный рак с аналогичными первичной опухоли биологическими характеристиками. Разные отдаленные результаты лечения рецидивов после мастэктомии и органосберегающего лечения свидетельствуют о неодинаковой биологической природе локальных неудач. Адекватное лечение рецидивов после первичного консервативного лечения позволяет достичь длительного выживания больных.

Проаналізовані фактори ризику виникнення карциноматозу очеревини (КО) після радикального хірургічного лікування хворих з приводу колоректального раку. Ймовірність виникнення рецидиву захворювання залежала від віку пацієнта, глибини інвазії первинної пухлини, її гістологічного типу та ступеня диференціювання. Визначення незалежних предикторів надає змогу індивідуально прогнозувати виникнення КО та здійснювати його ранню діагностику.

Мета роботи - вивчення можливостей спіральної комп'ютерної томографії (КТ) з контрастним підсиленням для діагностики карциноматозу очеревини (КО) у хворих на колоректальний рак (КР) і планування хірургічного лікування. Проаналізовано результати КТ органів черевної порожнини і таза 21 хворого на КР з КО. Дослідження проведено на однозрізовому спіральному комп'ютерному томографі "Somatom Emotion" з контрастним підсиленням. Результат КТ порівняно з даними інтраопераційної ревізії. Локалізацію і розміри перитонеальних імплантів оцінено згідно з перитонеальним раковим індексом. Діагноз КО встановлено за допомогою КТ передопераційно у 42,9 % пацієнтів. Розміри 77,8 % перитонеальних імплантів визначені правильно, 16,7 % - занижені та 5,5 % - завищені. Доведено залежність чутливості КТ від розміру імплантаційних метастазів, яка була найнижчою (8,7 %) за метастазів розміром меншими за 0,5 см. Загальна чутливість КТ щодо візуалізації імплантаційних метастазів склала 26,5 %, що впливало на статистично достовірне заниження перитонеального ракового індексу, визначеного радіологічно. Це було причиною зміни тактики хірургічного лікування у 43,8 % хворих після інтраопераційної ревізії. Проведене дослідження свідчить про недостатню чутливість методу однозрізової спіральної КТ щодо виявлення КО у хворих на КР та обмежене значення методу у плануванні хірургічного лікування.

Представлен клинический случай лечения больного с инфекцией области хирургического вмешательства. При лечении полного расхождения лапаротомной раны был использован альтернативный метод - вакуум-ассистированная терапия (ВАТ), так как использование традиционных методов было затруднительным и грозило осложнениями. После 32-х сут ВАТ была достигнута эпителизация вертикальной и основной части горизонтальной бранши раны. Полученные результаты обосновывают эффективность и целесообразность применения ВАТ у больных с расхождением операционной раны.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.2

Рубрики:

Пухлини шлунку і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ