На великому літературному матеріалі другої половини ХІХ-початку ХХ ст. й творчості В.Шевчука досліджуються функціональні можливості сновидіння в художній системі твору. Дослідження картини сновидіння дає змогу довести, що через феномен сну письменник освоює глибину внутрішньої суті героя. Класифіковано сновидіння за характером впливу на внутрішній світ героїв, за формальними ознаками, за типом мислення автора тощо. Значний естетичний потенціал картин сну виникає на рівні концептуальної основи твору. Розуміння сну як концепції дійсності пов'язано з культурологічним аспектом дослідження. Естетична функція сновидіння розглядається на психологічному, ідейно-композиційному рівнях із врахуванням їхньої взаємодії з усією структурою художнього твору.

Проаналізовано роль інтерактивних методів у процесі підготовки фахівців спеціальності "Видавнича справа та редагування", зокрема можливості впровадження дискусій, дебатів, рольових ігор, мозкового штурму, методів прогнозування, асоціативного експерименту на лекційних, практичних і лабораторних заняттях.