Проведен расчет вихревых термоэлектрических токов в однородной гиротропной среде с радиальным распределением температуры. Получены распределения потенциалов и токов в плоском кольце из гиротропного материала, необходимые для создания кольцевых и спиральных гиротропных термоэлементов.

Знайдено твірну функцію термоелектричного поля для двовимірного гіротропного середовища, яка спрощує знаходження розподілів температури, потенціалу та струму, необхідних для створення гіротропних термоелементів. Розглянуто приклади використання твірної функції для знаходження вихрових струмів у плоскому гіротропному середовищі.

Створено новий тип спірального термоелемента, заснований на збудженні вихрових термоелектричних струмів в гіротропному неоднорідному термоелектричному середовищі. Гіротропія середовища створюється магнітним полем, а неоднорідність - програмованою зміною властивостей матеріалу. Знайдено розподіли функції неоднорідності магнітного поля і поперечного коефіцієнта Нернста-Еттінгсгаузена, при яких ЕРС термоелемента і його ККД вищі, ніж у відомих спіральних термомагнітних термоелементів.

Створено новий тип охолоджувача, заснований на ефекті Еттінгсгаузена. Знайдено розподіл температури, оптимальну густину електричного струму та максимальну різницю температур. Досліджено залежності різниці температур від величини магнітного поля, оптимального значення густини струму, зовнішнього та внутрішнього радіусів робочого тіла охолоджувача для різних магнітних полів.

Індекс рубрикатора НБУВ: З221-52

Рубрики:

Електричні вимірювання

Шифр НБУВ: Ж23042 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виявлено, що в нескінченному однорідному гіротропному середовищі за радіального розподілу температури з ізотермічним циліндричним джерелом тепла виникають вихрові термоелектричні струми, що мають лише азимутальну компоненту, густина яких зменшується з віддаленням від джерела, а лінії струму, еквіпотенціальні лінії та ізотерми в середовищі є концентричними колами, центри яких розташовані на осі джерела тепла. Уперше показано, що в обмеженому однорідному гіротропному кільці інтегральна велечина вихрових термоелектричних струмів не залежить від співвідношення зовнішнього тв внутрішнього радіусів кільця, а визначається величиною магнітної індукції, перепадом температури та товщиною кільця. Знайдено утворювальну функцію термоелектричного поля для гіротропного середовища. Встановлено, що утворювальною функцією може бути будь-яка з трьох функцій, а саме: розподіл температури, електрохімічний потенціал і векторний потенціал густини струму. За цього дві інші мають виражатися через неї з точністю до невідомих гармонійних функцій, які знаходяться з межових умов для кожного окремого випадку. Розраховано основні характеристики гіротропного спірального термогенератра в однорідному магнітному полі, а саме: розподіл температури, максимальний перепад температури, оптимальне значення густини електричного струму. Знайдено аналітичні вирази для гіротропного спірального термогенератора в неоднорідному магнітному полі - розподіл температури, електро-рушійну силу, інтегральний струм, електричну потужність. Знайдено вирази для втрат тепла в термогенераторі. Оптимізовано за зовнішнім навантаженням і розраховано коефіцієнт корисної дії.

Досліджено підготовку та проведення переговорів між Росією та Річчю Посполитою за посередництвом Австрії, що відбувалися у с. Немежі під Вільном від 22 серпня до 3 листопада 1656 р. Проаналізовано міжнародну політику й європейську дипломатію середини XVII ст. Увагу звернено на заходи багатьох країн, які намагались виступити посередниками для примирення Речі Посполитої зі Швецією у 1655 - 1656 рр., що мало стати альтернативою польсько-російських переговорів. На основі російських, польсько-литовських та австрійських звітів і щоденників учасників перемовин, а також їх листування простежено розвиток подій під час укладення Віленського договору. Визначено головні тематичні сюжети, довкола яких під Вільном проходили гострі дискусії (умови союзу проти Швеції, нові кордони між Московською державою та Річчю Посполитою, обрання російського царя на Польсько-Литовське королівство, проблеми релігії). Розглянуто територіальні дискусії на Віленській комісії про Україну, проблеми московського й австрійського посередництва в українсько-польських переговорах.

Висвітлено основні періоди життя та творчості доктора мистецтвознавства, громадського діяча, академіка НАМ України О. К. Федорука. Розглянуто його діяльність як журналіста, науковця, викладача, публіциста, багатолітнього голови Національної комісії з питань повернення культурних цінностей при Кабінеті Міністрів України, редактора наукових часописів. Наведено бібліографічні описи його публікацій і список літературних джерел про нього.

Розглянуто зовнішню політику Кримського ханства у середині XVII ст. Об'єктом дослідження виступають посольства хана до королів Швеції - Карпа X Густава, Данії - Фредеріка III та австрійського імператора Фердинанда III у 1655 р. Зроблено висновок, що політична активність Мегмеда Гірея IV розвивалася під впливом польського короля Яна II Казимира. Ця співпраця була наслідком договору між Річчю Посполитою і Кримським ханством, укладеним у жовтні 1654 р.

Обговорено проблему вивчення політичної кризи у Східній Європі, спричиненої вторгненням шведського короля Карла X Густава до Речі Посполитої у липні 1655 р. Зосереджено увагу на двох головних питаннях, пов'язаних із цією тематикою, що розглядалися в історичних творах від середини XIX ст. до сьогоднішнього дня - коли саме шведський король ухвалив рішення напасти на Яна Казимира та дискусії, чи не було це спричинене насамперед прагненнями перешкодити Росії встановити свій контроль над балтійським узбережжям, зокрема в Курляндії та Лівонії? Розглянуто праці деяких визначних шведських, українських, британських, російських, французьких, польських, німецьких істориків, у тому числі Ф. Ф. Карлсона, Н. Едена, Е. Омана, Б. Кентржинського, М. Робертса, Б. Осарда, Л. Заборовського, А. Стаде, Т. Новака, О. Кобзарєвої та ін.

Збірник видано з нагоди 20-ліття Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України та 85-літнього ювілею його засновника та незмінного директора, члена-кореспондента НАН України П.С. Соханя. У статтях висвітлено історію наукових підрозділів Інституту, його регіональних відділень та осередків. Подано детальну інформацію про роботу спеціалізованої вченої ради з захисту дисертацій за весь період її існування. Наведено бібліографію видань Археографічної комісії та Інституту за 1998 - 2011 рр.

Висвітлено життєвий і творчий шлях І. Б. Гирича, відомого українського дослідника історії XIX - XX ст., києвознавця, редактора й організатора. Вміщено покажчик його друкованих праць 1980 - 2012 рр.

Досліджено українську проблематику під час переговорів між Річчю Посполитою та Москвою у с. Немежі під Вільном, що тривали з 22 серпня до 3 листопада 1656 р. На ці перемовини гетьман Б. Хмельницький відправив своїх послів на чолі з сотником Р. Гапоненком, видавши їм у Чигирині інструкцію від 5 серпня (н. ст.). По прибутті до російського табору під Ригою 11 вересня Р. Гапоненка було затримано приблизно на 2 - 3 тижні. Вирушити до Вільна йому дозволили в період між 23 і 29 вересня, а на місце переговорів він прибув лише 4 жовтня. Однак у цей час, коли М. Одоєвський зробив перші кроки до припинення дискусій про українсько-польський кордон (після десятого засідання, 30 вересня), присутність українських послів породила великі непорозуміння як у московському, так і в польсько-литовському таборах. Р. Гапоненко та його супутники взяли участь у роботі на початку засідання, яке відбулося 16 жовтня, проте невдовзі на вимогу М. Одоєвського змушені були покинути намет. Після цього до інших сесій їх уже не допустили. Головною причиною такої ситуації стали кардинальні розбіжності української й московської політики щодо відносин із польським королем. Простежується також еволюція ідеї щодо поділу України по Дніпру, перші документальні згадки про яку зустрічаються в листуванні вищого духівництва Речі Посполитої від середини вересня 1656 р. На початку жовтня ця думка була вже сформульована як офіційний наказ Яна Казимира польсько-литовським комісарам під Вільном.

Досліджено одну з найважливіших подій в історії Центрально-Східної Європи середини XVII ст., а саме договір між Річчю Посполитою і Росією, укладений в с. Немежі під Вільном 3 листопада 1656 р. за посередництвом Австрії. Особливе місце у дослідженні відведено політиці тих країн, які впливали на дипломатичні рішення Олексія Михайловича і Яна Казимира під час підготовки і проведення переговорів: Габсбурзькій імперії, Швеції, Франції, Бранденбургові-Пруссії, Голландії, Данії, Англії. Міжнародні відносини у той період були дуже заплутаними, складними і вони розвивалися у тісних взаємовпливах різних коаліцій та союзів, що формувалися в тогочасній Європі. Окрему увагу відведено українській проблематиці на Віденських переговорах.

Наведено інформацію про Україну як вона подавалася в англійській періодиці впродовж першого року протекторату Олівера Кромвеля в 1654 р. Новини, що поширювалися в Лондоні, відносно добре відображали відомості про головні події в Речі Посполитій, Московській державі, Україні, Османській імперії, Кримському ханстві та придунайських країнах стосовно політики в епоху після Переяславської ради 1654 р. та підданства Богдана Хмельницького московському цареві. Подано архівні документи на підтвердження лондонських новин, а також відзначено деякі помилки англійських перекладачів у текстах стосовно географічних назв та історичних діячів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э375.09(4УКР)-3-028 Скочиляс І. я43 + Т1(4УКР)608 Скочиляс І. я43

Рубрики:

Католицизм в окремих країнах

Історія історичної науки (Історіографія)

Шифр НБУВ: ВС71053 Пошук видання у каталогах НБУВ