Изучено влияние предварительной статической и ударно-волновой пластической деформации на диффузию бора в среднелегированной стали. Показано, что ускорение диффузионных процессов зависит от интенсивности предварительного деформационного воздействия.

Досліджено вплив попередньої пластичної деформації на одночасну дифузію бору та вуглецю в низьковуглецевому сплаві та сплаві, що містить бор, за різних умов насичення. Запропоновано спосіб бороцементації, який полягає в оптимальному поєднанні попередньої пластичної деформації та складу насичуючої суміші, що дозволяє одержувати більш якісні і однорідні бороцементовані покриття більшої товщини.

Проведено теоретичне узагальнення та визначення місця й ролі ціннісно-смислової сфери в структурі особистості та діяльності жінок, які вчинили різні по спрямованості злочини. Досліджено систему відносин засуджених жінок і жінок з нормативною поведінкою. Виявлено, що емоційно-когнітивне відношення до значущих аспектів життєдіяльності істотно розрізняється в жінок-злочинниць і жінок з нормативною поведінкою. Визначено ступені виразності локусу контролю, самоактуалізаційних тенденцій у жінок з різною протиправною спрямованістю. Жінки, засуджені за різні види злочинів, мають різну по ступені виразності інтернальність, що нижче, ніж у жінок з нормативною поведінкою. Ціннісні орієнтації засуджених жінок характеризуються невизначеністю, безпринципністю, розмитістю та значно відрізняються від цінностей досліджених з групи порівняння, що обумовлено не тільки психологічними факторами, але і соціальним компонентом.

Проаналізовано особливості ціннісних орієнтацій засуджених жінок. Показано, що жінки, засуджені за різні види злочинів, істотно розрізняються в своїх цінностях-цілях і в цінностях-засобах досягнення цих цілей. Тобто вони ставлять наперед цілі, які часто діаметрально протилежні і відповідно обирають якісно інші засоби для їх досягнення. Що ще раз підкреслює наявність істотних відмінностей в ціннісно-смисловій сфері різних категорій злочинниць.

The mechanism of saturation under the treatment of aluminum and its alloys in electrolytic plasma is considered. The calculations of the Maxwell - Boltzmann distribution of particles in the layer around a cathode, activation energy determined by the internal energy of plasma, and boron diffusivity are carried out. The zone of thermal influence of a discharge, where borid aluminum is formed, is determined.

Изучено температурное воздействие электролитной плазмы, образующейся вокруг катода в процессе электролиза, на структуру и свойства поверхностного слоя алюминия и сплавов на основе железа. Показано, что при обработке в электролитной плазме на поверхности исследуемых металлов образовался слой с измененной структурой, в состав которого входят бориды металлов наноразмерных величин, глубина и микротвердость которого зависят от режима обработки и состава обрабатываемого металла. Для оценки зоны термического влияния на поверхность алюминия проведены расчеты по распределению температуры согласно модели распространения тепла от сосредоточенного источника и модели термоэрозии электродов с учетом динамики эрозионной лунки и плазменного канала. Расчетные данные по радиусу действия локальной температуры согласуются с данными металлографического анализа по глубине упрочненного поверхностного слоя с измененной структурой и составляют величину порядка 120 мкм.

Вивчено основні параметри плазмового стану речовини навколо катода, що впливають на інтенсифікацію дифузійних процесів. Показано, що формування дифузійного шару на поверхні алюмінію та його сплавів має досить високу швидкість (30 - 40 мкм/хв), обумовлену активністю насичувального середовища, яка визначається станом електролітної плазми. У ході дослідження характеристики та особливостей електролітної плазми в прикатодній зоні одержано якісні оцінки ступеня іонізації, середньої довжини вільного пробігу для розряду в водневому середовищі, середнього часу між зіткненнями, середніх характерних часів передачі імпульсу частинок за умов газового розряду з іонами водню, часу передачі енергії електрона за його взаємодії з важкої часткою залежно від температури. Розрахункові дані залежності енергії, переданої іонам електронами, від температури, концентрації плазми та атомної маси іона, показали, що найбільшу енергію мають іони водню, які вносять основний вклад в енергію плазми та сприяють інтенсифікації дифузійних процесів.

Індекс рубрикатора НБУВ: К233.107

Рубрики:

Вплив засобів виробництва і обробки на структуру і властивості алюмінію та його сплавів

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертація присвячена вивченню механізму насичення металів і сплавів з використанням джерела високих енергій (електролітного нагріву) з метою виявлення закономірностей і нових можливостей при одержанні покриттів на металах і сплавах з більш якісними характеристиками. Досліджено кінетику утворення прикатодного шару та визначено його роль в стабілізації умов насичення і прискоренні процесів дифузії на катоді. Представлено результати експерименту та розрахункові дані по фізичних характеристиках процесів у прикатодній зоні та впливу структурних складових насичуючого середовища, неоднорідного за будовою та складом, на стабілізацію процесу електролітного нагріву і швидкість насичення в умовах електролітної плазми. За розрахунками одержано криві розподілу для водню і бору, які вказують на те, що енергетичні характеристики частинок змінюються в залежності від температури та відстані від катода. Розроблено механізм дифузії під дією локальної температури. В нерівноважних умовах електролітної плазми на поверхні металів і сплавів утворюється дифузійний шар, до складу якого входять нанорозмірні бориди, гідриди алюмінію різних модифікацій. Показано структурні та фазові перетворення у сплавах на основі заліза під дією електролітної плазми, а також утворення оксидного шару з багатофазною структурою на поверхні армко-заліза. Встановлено, що зносостійкість алюмінієвих зразків збільшується в 3 - 6 разів в залежності від режиму обробки та складу сплаву. Дифузійний шар, одержаний на алюмінії, підвищує корозійну стійкість зразків в 1 н. розчині соляної кислоти в 1,5 - 2 рази, а в 1н. розчині луги - в 1,1 - 4 рази в залежності від режиму насичення.