Відтворено цілісну систему кольоро- та світлопозначень, репрезентованих прикметниками, іменниками та дієсловами у німецькій мові XVI - XIX ст. Досліджено розвиток системи кольороназв (КН) і світлопозначень протягом даного історичного періоду. На матеріалі різножанрових текстів визначено шляхи становлення та напрямок змін щодо творення, сполучуваності, частиномовної належності кольо- та світлопозначень німецької мови. Запропоновано систему рангів щодо питимої ваги основних кольоропозначень у відповідних часових відрізках. Виявлено зміни активності окремих КН протягом XVI - XIX ст. Встановлено, що система КН і світлопозначень розширилась завдяки афіксації, словоскладанню (метафоризації), запозиченням, залученню нових ЛСВ. Виявлено, що появі нових кольоро- та світлопозначень сприяв також розвиток мореплавства, науки та техніки. Доведено, що значення кольору та світла передають не тільки прикметники, а й іменники та дієслова. Зроблено висновок, що перевага окремої частини мови у певному контексті свідчить про авторські уподобання, й/або особливості літературних течій. Встановлено, що основу системи позначень кольору та світла складають прикметники, розкрито допоміжу й уточнювальну функції іменників і дієслів.

Мета роботи - аналіз і формування системи оціночних показників ефективності структурних перетворень на основі ресурсно-функціонального підходу. Розглянуто показники оцінки ефективного використання ресурсів підприємства. Усі ресурси класифіковано на три групи: матеріальні, людські та організаційні. Спираючись на аналіз наукових робіт вітчизняних і закордонних дослідників, обрано оціночні показники відповідно до класифікації ресурсів. Зазначено, що більшість науковців ототожнюють показники ефективності реструктуризації, реорганізації та організаційних змін машинобудівних підприємств. Тому авторами проаналізовано рекомендації дослідників стосовно системи показників ефективності, які рекомендовано застосовувати в кожному конкретному випадку. Узагальнюючи одержані результати, з метою всебічної оцінки ефективності структурних перетворень машинобудівних підприємств на основі ресурсно-функціонального підходу, запропоновано впровадити систему оціночних показників, а саме: показники ефективності управління інвестиційною діяльністю, показники ефективності управління фінансовою діяльністю, показники ефективності управління персоналом, показники ефективності управління операційною діяльністю, показники ефективності управління маркетинговою діяльністю, показники ефективності управління інноваційною діяльністю.

Розглянуто функціональний аналіз кольороназв. Досліджено позначення світла у назвах композицій і картин сучасного митця І. Юккера. Проаналізовано структуру, семантику та символіку досліджуваних одиниць.

Проаналізовано питання щодо еволюції сутності фінансового механізму, інвестиційного механізму та формування фінансово-інвестиційного механізму. Досліджено структуру фінансово-інвестиційного механізму на підприємствах авіабудування України. Автором дана детальна характеристика складових елементів структури фінансово-інвестиційного механізму. Визначено необхідність підтримки державою такої стратегічної галузі промисловості як авіабудування. Розглянуто необхідність впровадження елементів фінансово-інвестиційного механізму на підприємствах авіабудування як основної складової здійснення ефективного фінансового управління.

Обгрунтовано ресурсно-функціональна концепція в управлінні структурними перетвореннями підприємств. Розглянуто методи та моделі прийняття управлінських рішень стосовно проведення структурних перетворень підприємств. Оцінено стан показників функціонування промислових підприємств. Здійснено комплексне та рейтингове оцінювання ефективності функціонування таких підприємств. Запропоновано кластерну модель оцінювання фінансово-економічного розвитку промислових підприємств. Удосконалено методичне забезпечення управління структурними перетвореннями промислових підприємств на основі ресурсно-функціонального підходу.

Розкрито найважливіші проблеми сучасних тенденцій казначейської справи. Висвітлено етапи організації та здійснення бюджетної політики, контролю за використанням бюджетних ресурсів. Наведено матеріал, який грунтується на чинних в Україні нормативно-законодавчих актах, методичних та інструктивних положеннях із питань казначейської справи.

Мета роботи - консолідація та узагальнення різноманітних наукових підходів до управління змінами на підприємствах машинобудування України у межах організаційно-економічного забезпечення, а також у доведення дієвості та розкриття суті використання комплексного підходу управління змінами. Розкрито суть концептуальних положень організаційно-економічного забезпечення управління змінами. Розглянуто та порівняно між собою окремі найбільш поширені підходи до управління та спроектовано їх дію на процес управління змінами на підприємствах машинобудування. Обгрунтовано необхідність розробки та впровадження універсального алгоритму формування організаційно-економічного забезпечення управління у процесі реалізації змін з урахуванням особливостей діяльності підприємств. Акцентовано увагу на поєднанні підходів та використанні комплексного з урахуванням специфіки галузі функціонування підприємства, а саме - машинобудування.

Мета дослідження - розробка підходів до впровадження стратегічно-реноваційного управління ризиками. Досліджено суть теорій ризиків, проаналізовано поняття "ризик" у системі управління банком. На основі теоретичного узагальнення наукової літератури та проведеного аналізу існуючих стратегій управління ризиками для забезпечення безпеки банківського бізнесу було обрано стратегію реноваційного управління. Оскільки банківські ризики входять в систему економічних ризиків, тому вони є складними вже за своєю природою. Однак за всієї важливості банківських ризиків тлумачення їх суті досі виявляється дискусійним. У цілому ряді випадків їх суть підміняється причиною їх виникнення, тобто все зводиться до різного роду обставин, факторів, які призводять до втрат. Отже, сьогодні банки розглядають ризики, зокрема, не тільки як джерело можливих збитків, а і як можливість отримання додаткового прибутку. Запропоновано алгоритм прийняття стратегічно-реноваційного рішення щодо системи управління ризиками банку.

Мета наукової статті - розробка діалектичного підходу до формування теоретичних основ стратегічного контролінгу в системі антикризового управління підприємствами за сучасних перманентних умов господарювання. В результаті дослідження за допомогою діалектичного підходу проведено аналіз понять "стратегія", "контролінг" і "стратегічний контролінг"; наведено авторські визначення цих понять. Проведено декомпозиційний аналіз поняття "стратегічний контролінг в системі антикризового управління підприємствами" в сучасній економічній думці, під яким необхідно розуміти метод управління підприємством шляхом залучення всіх необхідних ресурсів підприємства для забезпечення ефективного функціонування та підвищення рівня його конкурентоспроможності в довгостроковому періоді, який формується на основі інформаційної бази, для виявлення причинно-наслідкових зв'язків з урахуванням виникнення кризових явищ, викликаних внутрішнім і зовнішнім факторами. Отже, реалізація стратегічного контролінгу в системі антикризового управління підприємствами в межах ситуаційного механізму має відстежуватися в процесі моніторингу діяльності підприємства, дозволяти в реальному масштабі часу контролювати динаміку зміни показників і формувати інформаційну базу для прийняття управлінських рішень щодо корегування траєкторії досягнення запланованих значень показників.

Досліджено основні методичні підходи до оцінки трудового потенціалу. Визначено, що для оцінки трудового потенціалу використовують метод бальної оцінки компонентів, метод кластерного аналізу, метод індексів, а також інтегральний метод. Виділено основні методичні підходи оцінки трудового потенціалу, до яких необхідно віднести витратний, порівняльний та результативний підходи. Обірунтовано, що трудові ресурси складають основу та визначають трудову складову антикризового потенціалу, що являє собою один із основних важелів підвищення результативності діяльності. Розроблено модель визначення інтегрального показника рівня трудової складової антикризового потенціалу. Проаналізовано трудову складову антикризового потенціалу підприємства. Розраховано інтегральний показник оцінки впливу трудової складової на антикризовий потенціал підприємства, що у загальному вигляді є кількісним вираженням забезпеченості підприємства необхідними трудовими ресурсами, їх раціонального використання, а його отримані значення - критеріями оцінювання впливу трудової складової на антикризовий потенціал підприємств. Визначено, що підвищити антикризовий потенціал підприємства можливо за рахунок збільшення використання фінансових, трудових, виробничих ресурсів з метою адаптації до ринкових умов, які визначаються нестабільністю зовнішнього та внутрішнього середовища функціонування.

Розглянуто сучасні теоретичні та практичні аспекти формування інноваційного потенціалу управління розвитком сучасної економіки та інноваційного управлінського інструментарію в умовах постіндустріальної модернізації, проблеми інтелектуалізації управління розвитком суб'єктів господарювання в умовах інноваційної економіки, сучасні стратегічні орієнтири формування інноваційних платформ розвитку суб'єктів господарювання та практичні аспекти використання технології цифрової економіки в конкурентному бізнес-середовищі.

Розглянуто сучасні питання, які присвячено науковому обґрунтуванню теоретико-методичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо формування стратегічного контролінгу в системі антикризового управління промисловими підприємствами. Запропоновано методичні аспекти формування механізму стратегічного контролінгу в системі антикризового управління промисловими підприємствами, який базується на стратегічно-емпіричній орієнтації підприємств з використанням різних за складом ідей і методів, структурованих у багаторівневі ієрархічні системи взаємозв'язків. Увагу приділено діагностиці ресурсного стану діяльності підприємства: аналітичні аспети їх оцінювання на основі використання антикризових аналітичних технологій. Розглянуто питання удосконалення методичного забезпечення системи антикризового управління промисловими підприємствами на основі стратегічного контролінгу.

Розглянуто сучасні теоретичні та практичні аспекти формування інноваційних платформ управління економічними процесами в умовах цифровізації економіки. Висвітлено проблеми управління розвитком суб'єктів господарювання в турбулентних умовах. Охарактеризовано моделі та методи інноваційного управління економікою. Розкрито питання адаптації суб'єктів господарювання до інтеграційних змін. Увагу приділено управлінню інноваційним розвитком регіонального ринку житлової нерухомості, ефективності розвитку інноваційного потенціалу промислових енергетичних підприємств, економічним передумовам розвитку підприємств на засадах циклової економіки.

Розглянуто питання трансформації сучасної економіки в умовах макроекономічної стабілізації, сучасного управлінського інструментарію розвитку в умовах інноваційної економіки, інтелектуалізації управління стійким розвитком в умовах соціально-орієнтованої економіки. Увагу приділено стратегії формування сучасних напрямів розвитку економічних систем, інноваційним практикам цифровізації бізнес середовища.