Наведено аналіз критеріїв складання раціонального вантажного плану морського судна-контейнеровоза, що прямує лінійним маршрутом з заходом у проміжні порти для розвантажування/вантаження контейнерів. Розглянуто взаємозв'язок цих критеріїв за складання вантажного плану.

Приведен анализ критериев составления рационального грузового плана морского судна-контейнеровоза, следующего линейным маршрутом с заходом в промежуточные порты для разгрузки/погрузки контейнеров. Рассмотрена взаимосвязь этих критериев при составлениигрузового плана.

Criterions analysis of cargo plan drawing up for sea going container vessel proceeding on line with calling intermediate ports for discharging/loading containers is presented. Interconnection of these criterions while making of cargo plan is considered

Підкреслено, що понад 20 % світового контейнерного трафіку припадає на азіатські порти. Ефективність портів є достатньо важливими для уряду Китаю. Однак порти стикаються з низкою проблем, таких як відсутність портових приміщень, погана взаємодія інфраструктури та бюрократичне управління, неефективна експлуатація. Обгрунтовано, що ці проблеми набуватимуть великого значення, оскільки економіка Китаю все більше відчуває на собі виклики глобалізації, які охопили майже всі країни світу. Але є значні обмеження пропускної спроможності портів через глибину підходів. Для порту важливо одержати і підтримувати конкурентну перевагу над своїми конкурентами. Таким чином, сучасні контейнерні порти повинні функціонувати з урахуванням цього стратегічного моменту. Мета роботи - дослідження конкурентоспроможності контейнерних портів Азії. Визначено, найбільший конкурентоспроможний порт у Китаї. Результати емпіричного аналізу підтверджують загальну думку про те, що Гонконг є найбільш конкурентоспроможним портом у Китаї, за ним слідують Шанхай та Янтіан. Ці три порти обробляють більшість контейнерних перевезень у країні. Крім того, Гонконг - порт номер один у всьому світі, Шанхай - найперспективніший порт у материковому Китаї, а Янтіан - найбільш конкурентний порт Південного Китаю. Встановлено, що параметр "розташування" все ще відіграє найважливішу роль в оцінці конкурентоспроможності порту. Географічне розташування є фіксованим, а "об'єм вантажу" має тісний взаємозв'язок із місцем розташування - це особливо актуально для Китаю. Ці два параметра розглядаються перш за все щодо конкурентоспроможності. Однак портові "споруди" та "послуги" вважаються здатними до маніпуляцій. Тому, зрозуміло, багато портів у всьому світі вклали чималі зусилля в засоби та сервісні елементи для підвищення та підтримки певного рівня конкурентоспроможності порівняно з іншими портами. Проведений аналіз конкурентоспроможності портів на основі методики, яка дозволяє поєднувати в аналізі і якісні та кількісні показники. При оцінці конкурентоспроможності портів, поєднувались кількісні та якісні дані та використовувалась атрибутивна модель, яка часто використовується у конкурентному аналізі в галузі. Цей підхід може застосовуватися різними способами до процесів прийняття рішень та вибору політики у будь-якому порту світу, і він чітко показує сфери, які портовий оператор чи порт повинен охопити.

Підкреслено, що понад 20 % світового контейнерного трафіку припадає на азіатські порти. Ефективність портів є достатньо важливими для уряду Китаю. Однак порти стикаються з низкою проблем, таких як відсутність портових приміщень, погана взаємодія інфраструктури та бюрократичне управління, неефективна експлуатація. Обгрунтовано, що ці проблеми набуватимуть великого значення, оскільки економіка Китаю все більше відчуває на собі виклики глобалізації, які охопили майже всі країни світу. Але є значні обмеження пропускної спроможності портів через глибину підходів. Для порту важливо одержати і підтримувати конкурентну перевагу над своїми конкурентами. Таким чином, сучасні контейнерні порти повинні функціонувати з урахуванням цього стратегічного моменту. Мета роботи - дослідження конкурентоспроможності контейнерних портів Азії. Визначено, найбільший конкурентоспроможний порт у Китаї. Результати емпіричного аналізу підтверджують загальну думку про те, що Гонконг є найбільш конкурентоспроможним портом у Китаї, за ним слідують Шанхай та Янтіан. Ці три порти обробляють більшість контейнерних перевезень у країні. Крім того, Гонконг - порт номер один у всьому світі, Шанхай - найперспективніший порт у материковому Китаї, а Янтіан - найбільш конкурентний порт Південного Китаю. Встановлено, що параметр "розташування" все ще відіграє найважливішу роль в оцінці конкурентоспроможності порту. Географічне розташування є фіксованим, а "об'єм вантажу" має тісний взаємозв'язок із місцем розташування - це особливо актуально для Китаю. Ці два параметра розглядаються перш за все щодо конкурентоспроможності. Однак портові "споруди" та "послуги" вважаються здатними до маніпуляцій. Тому, зрозуміло, багато портів у всьому світі вклали чималі зусилля в засоби та сервісні елементи для підвищення та підтримки певного рівня конкурентоспроможності порівняно з іншими портами. Проведений аналіз конкурентоспроможності портів на основі методики, яка дозволяє поєднувати в аналізі і якісні та кількісні показники. При оцінці конкурентоспроможності портів, поєднувались кількісні та якісні дані та використовувалась атрибутивна модель, яка часто використовується у конкурентному аналізі в галузі. Цей підхід може застосовуватися різними способами до процесів прийняття рішень та вибору політики у будь-якому порту світу, і він чітко показує сфери, які портовий оператор чи порт повинен охопити.

Удосконалено підхід щодо оцінки організаційної культури підприємства, модель управління організаційною культурою підприємства, засади формування портфелю стратегій управління організаційною культурою підприємства, організаційне забезпечення управління розвитком організаційної культури підприємства. Одержали подальший розвиток: визначення поняття "організаційна культура підприємства", структура організаційної культури підприємства, систематизація типів організаційної культури підприємства. Обґрунтовано взаємозв’язок організаційної культури підприємства, конкурентоспроможності та результатів його діяльності, визначено неоднозначний вплив чинників та показників, що їх характеризують за такими встановленими групами, як політичні, економічні, психологічні, соціокультурні та чинники гуманізації праці на ефективність організаційної культури підприємств.