Визначено структуру соціокультурної компетентності студентів філологічних спеціальностей з трьох компонентів і відповідних компетенцій. Розроблено рівні, критерії та показники сформованості соціокультурної компетентності, а також комплекс способів, засобів і прийомів її формування. Наведено комплекс загальнопедагогічних умов, які впливають на успішність процесу формування соціокультурної компетентності студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення гуманітарних дисциплін, експериментально перевірено їх ефективність.

Визначено теоретико-методологічні основи соціокультурної компетенції (СК). Обгрунтовано роль і місце цього особистісного утворення у процесі підготовки майбутніх учителів (МУ). Стверджується, що сучасні ВНЗ зможуть забезпечити формування СК, якщо задовольнити сучасні потреби та вимоги особистості та суспільства в цілому, що внутрішня логіка діяльності МУ освітянського процесу усвідомлюється через поняття СК особистості. Підтримано парадигму розвитку гуманітарних наук на підставі виокремлення превалювання методологічного їх взаємозв'язку, що сприяє задоволенню потреби формування культурологічної парадигми. Висунуто припущення про те, що провідними принципами підготовки мають бути принцип культуровідповідності, аксіологічний та антропологічний підхід. Резюмовано, що гуманітарна освітня парадигма в інформаційному суспільстві має відповідати позитивним тенденціям розвитку його культури і сприяти їх реалізації педагогічними засобами, що і визначає соціокультурну функцію.

Определены теоретико-методологические основы социокультурной компетенции (СК). Обоснованы роль и место этого личностного образования в процессе подготовки будущих учителей (БУ). Утверждается, что современные вузы смогут обеспечить формирование СК, если удовлетворить современные потребности и требования личности и общества в целом, что внутренняя логика деятельности БУ образовательного процесса осознается через понятие СК личности. Поддержана парадигма развития гуманитарных наук на основании выделения превалирования методологической их взаимосвязи, что способствует удовлетворению потребности формирования культурологической парадигмы. Выдвинуто предположение о том, что ведущими принципами подготовки должны быть принцип культуросообразности, аксиологический подход, антропологический подход. Резюмировано, что гуманитарная образовательная парадигма должна соответствовать позитивным тенденциям развития его культуры и способствовать их реализации педагогическими средствами.

In article problems of the competent approach in formation professionally - pedagogical culture of future teachers are considered in socio-cultural context.

Досліджено проблему формування соціокультурної компетентності (СКК) у майбутніх учителів-студентів ВНЗ у процесі вивчення гуманітарних дисциплін (ГД). Обгрунтовано необхідність у розробці технології конструювання таких навчальних програм, які б налаштовували на постановку конкретної мети та визначали критерії її досягнення під час планування та реалізації змісту ГД. Зазначено, що під час дослідження СКК, потрібно мати на увазі конкретні експериментальні результати, які потребують інтерпретації та трансляції на базі моделювання. Акцентовано увагу на тому, що варіативність освітніх послуг та сформованість соціокультурної компетентності на досвіді майбутніх учителів дає змогу підвищити вмотивованість студентів, посилити роль індивідуалізації, самостійності й самовдосконалення у процесі навчання. Виділено соціально-державницький та практично-технологічний компоненти СКК, які потребують певного контролю, що вимагає прийняття педагогічних та методологічних рішень.

Исследована проблема формирования социокультурной компетентности (СКК) у будущих учителей-студентов вузов в процессе изучения гуманитарных дисциплин (ГД). Обоснована необходимость разработки технологии конструирования таких учебных программ, которые бы настраивали на постановку конкретных целей и определяли критерии ее достижения во время планирования и реализации содержания ГД. Отмечено, что исследуя СКК, нужно иметь в виду конкретные экспериментальные результаты, которые требуют интерпретации и трансляции на основе моделирования. Акцентировано внимание на том, что вариативность образовательных услуг и сформированность социокультурной компетентности на опыте будущих учителей позволяет повысить мотивацию студентов, усилить роль индивидуализации, самостоятельности и самосовершенствования в процессе обучения. Выделены социально-государственный и практико-технологический компоненты СКК, которые нуждаются в определенном контроле, требуют принятия педагогических и методологических решений.

The article deals with some problems of value orientations in studentsТ life. The analysis of value orientation if students live in higher educational establishments of economy and pedagogy is provided.

Розкрито сутність поняття «інноваційна культура», визначено принципи управлінської культури на сучасному етапі. Охарактеризовано її види як структурні компоненти професійної майстерності у виконанні управлінських функцій. Окреслено вимоги щодо культури управління сучасного керівника дошкільного навчального закладу. На основі вивчення поняття «інноваційна культура», а також думок учених та практиків виокремлено суттєві ознаки нової культури сучасного керівника ДНЗ.

Раскрыта суть понятия «инновационная культура», определены принципы управленческой культуры на современном этапе. Дана характеристика её видов как структурных компонентов профессионального мастерства выполнения управленческих функций. Представлены требования к культуре управления современного руководителя дошкольного учреждения. На основе изучения понятия «инновационная культура», а также мнений ученых и практиков выделены существенные признаки новой культуры современного руководителя ДОУ.

The essence of the notion of «innovational culture» is explained, the principles of the culture of management on a modern stage of contemporary society are determined. Their kinds as structural components of professional skill ship in fulfillment management functions are characterized. The demands that touch the problem of culture of management of a modern director of a pre-school establishment are shaped. On the basis of the notion of «innovation culture» and the opinions of scientists and practitioners singled out the essential features of a new culture of the modern manager of a kinder garden.

Розглянуто особливості організації роботи соціального педагога з неблагополучними сім’ями. Проаналізовано поняття «неблагополучна сім’я», подано класифікацію проблемних сімей та критерії неблагополуччя, окреслено форми і методи роботи соціального педагога з неблагополучними сім’ями. Описано рівні технологічного аспекту соціально-педагогічної діяльності з проблемними сім’ями та охарактеризовано етапи застосування технологій. Розкрито сутність складових технологій соціально-педагогічної допомоги неблагополучним сім’ям: освітньої, психологічної, посередницької.

Рассмотрены особенности организации работы социального педагога с неблагополучными семьями. Проанализировано понятие «неблагополучная семья», представлены классификация проблемных семей и критерии неблагополучия, очерчены формы и методы работы социального педагога с неблагополучными семьями. Описаны уровни технологического аспекта социально-педагогической деятельности с проблемными семьями и охарактеризованы этапы применения технологий. Раскрыта сущность составляющих технологий социально-педагогической помощи неблагополучным семьям: образовательной, психологической, посреднической.

The peculiarities of organizational work of social teacher from unfortunate families are considered. Author is analyzed of concept of «unfortunate family»; classification of unfortunate families and criteria of troubles are given; forms and methods ofsocial work teacher’s from unfortunate family are outlined.

Проаналізовано процес професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів в аспекті компетентнісного підходу. Розкрито сутність поняття «компетентність», складові професійної компетентності соціального педагога. Розглянуто комплекс базових компетентностей, на формування яких спрямований навчально-виховний процес студентів спеціальності "Соціальна педагогіка" у ВНЗ.

Проанализирован процесс профессиональной подготовки будущих социальных педагогов в аспекте компетентностного подхода. Раскрыты сущность понятия "компетентность", составляющие профессиональной компетентности социального педагога. Рассмотрены базовые компетентности, на формирование которых направлен учебно-воспитательный процесс студентов специальности "Социальная педагогика" в ВУЗ.

In the article deals with the process of professional preparation of future social pedagoguesin slit of competence approach. The author is described of basic components, at formation that directing of educational and well-bred process for students of specialty "Social Pedagogy" in the higher educational establishments.

Висвітлено питання, що стосуються зарубіжного досвіду та сучасних технологій підвищення якості освіти в умовах функціонування ВНЗ, а також технологічної готовності майбутніх фахівців-педагогів до професійної діяльності. Розглянуто сучасні напрями підготовки майбутніх соціальних педагогів. Висвітлено виникнення та розвиток вітчизняного дитячого молодіжного природоохоронного руху в кінці XIX - на початку XX ст. Розкрито особливості використання ігрової діяльності у процесі корекції мовлення дошкільників-логопатів. Увагу приділено формуванню художньо-творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку у процесі оволодіння нетрадиційними техніками малювання. Визначено роль педагогічних технологій у професійній підготовці майбутніх учителів школи першого ступеня. Висвітлено особливості соціально-педагогічної роботи з неповнолітніми засудженими в системі пенітенціарної служби України.

Розглянуто особливості й перспективи реформування системи дошкільної освіти в Україні. Розвинуто теоретичні положення та розроблено науково-методичні й практичні рекомендації щодо удосконалення якості дошкільної освіти та ефективної соціалізації дошкільників на засадах інноваційних технологій з урахуванням вродженої психоматриці дитини. Представлено практичний досвід, а також наукові розвідки в руслі трансформаційних процесів у дошкільній освіті першої половини XXI століття.