Індекс рубрикатора НБУВ: Р.р(4Укр)3

Шифр НБУВ: Ж70938 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено історію становлення та розвитку філософії від античної доби до наших часів. Увагу приділено проблемам буття, матерії та свідомості, формам філософського вчення про розвиток, питанням соціальної філософії, ролі цінностей у житті людини та суспільства, духовним основам суспільного буття. Розкрито особливості розвитку української філософської думки.

Освещена история становления и развития философии от античной эпохи до нашего времени. Уделено внимание проблемам бытия, материи и сознания, формам философского учения о развитии, вопросам социальной философии, роли ценностей в жизни человека и общества, духовным основам социального бытия. Раскрыты особенности развития украинской философской мысли.

Визначено сутність і специфіку формування комунікативної культури майбутніх лікарів під час навчального процесу на прикладі вивчення дисциплін психолого-педагогічного циклу. Систематизовано зміст навчальних програм психолого-педагогічних дисциплін вищих навчальних закладів освіти з метою удосконалення навчального процесу та формування комунікативної культури студентів. Розроблено та експериментально перевірено технологію формування даної якості студентів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін на основі оновлення змісту, здійснення відбору ефективних методів, форм і засобів навчання. Удосконалено методику оцінювання рівня комунікабельності та організаторських схильностей студентів-медиків з метою підготовки їх до злагодженої та ефективної професійної діяльності.

Висвітлено перспективи модернізації й еволюціонування вищої освіти (ВО) України та соціального буття в контексті цивілізаційного визначення молоді, аксіологічних, телеологічних, освітньо-педагогічних та ідеологічних факторів цивілізаційної ієрархії буттєвих пріоритетів сучасної ВО. Описано модернізаційні та цивілізаційні ознаки політичних змін в Україні у сучасний період. Проаналізовано роль освіти в цивілізаційному вихованні молоді. Розкрито взаємодію влади й опозиції у визначенні цивілізаційного шляху України.

Висвітлено проблеми підготовки нової генерації педагогічних кадрів, інтеграції освіти та науки у європейський і світовий простір. Розкрито зміст, форми, методи та засоби підготовки майбутніх фахівців. Розглянуто питання Української педагогічної освіти в європейському просторі, пошук нових освітніх пріоритетів майбутнього на основі прогресивних концепцій. Розкрито сучасні напрями віртуалізації освіти. Визначено стан і перспективи розвитку освіти національних меншин в Україні. Розглянуто проблему захисту авторського права в мережі Internet. Висвітлено системні аспекти дендрологічних досліджень. Показано вплив іноземного капіталу на розвиток банківської системи України. З'ясовано психологічні чинники виникнення кризи середнього віку. Розкрито етапи професійного самовизначення особистості. Розглянуто феномен громадянської активності. Досліджено проблеми взаємодії державної влади й інституцій громадянського суспільства. Увагу приділено проблемі визначення цілей стандартизації вищої освіти України. Визначено соціальні чинники рівня якості життя населення в системі державної безпеки. Розкрито основні ідеї сучасної структурної антропології, показано її місце серед інших філософських і методологічних дисциплін.

Викладено теоретичні аспекти філософії та визначено її роль у суспільстві. Розглянуто філософію стародавнього світу, середніх віків, доби відродження та німецьку класичну філософію. Охарактеризовано становлення та розвиток української філософської думки. Викладено основні засади сучасної світової філософії. Приділено увагу проблемі буття та розмаїттю його форм, розкрито філософський зміст проблеми свідомості. Визначено зміст і форми філософського вчення про розвиток. Обгрунтовано проблему пізнання у філософії. Охарактеризовано природу як основу соціального буття та предмет філософського усвідомлення. Висвітлено особливості соціальної філософії як системи знань про суспільство. Узагальнено проблеми людини в філософії, розглянуто цінності та їх роль у житті людини та суспільства. Викладено духовні основи суспільного буття. Обгрунтовано проблеми спрямованості людської історії.

Розглянуто проблеми філософії освіти, теорію, методологію дослідження освіти як соціокультурного феномену. Висвітлено питання зрощення інтелектуального потенціалу нації, модернізації української освіти як цілісної системи та її ролі у процесі українського державотворення. Досліджено проблеми входження України у європейський освітньо-культурний простір. Значну увагу приділено питанням модернізації української освіти, показано діалектику поєднання національного та загальнолюдського в українській освіті. Акцентовано на формуванні культури національних відносин засобами освіти.

Розглянуто новітню модель української освіти у контексті її розвитку в кінці ХХ - на початку ХХІ ст. Виокремлено традиційні напрями виховання дітей та молоді в Україні, які роблять вітчизняну освіту самобутньою та вирізняють її серед інших національних освітніх систем. Висвітлено поняття "національна педагогічна матриця" як сукупність взаємопов’язаних характеристик, що визначають її сутність, спрямованість і за якою можна відстежити її відмінність від системи освіти іншої країни. Відзначено, що педагогічна матриця української освіти охоплює фундаментальні загальнолюдські цінності - працелюбність, повагу до землі, матері та родини, знання і пізнання, одвічно притаманні українському народу. Відзначено, що важливою складовою навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освітньої системи України стають педагогічні інновації.

Рассмотрена новейшая модель украинского образования в контексте ее развития в конце ХХ - начале ХХI в. Выделены традиционные направления воспитания детей и молодежи в Украине, которые делают отечественное образование самобытным и выделяющемся среди других национальных образовательных систем. Освещено понятие "национальная педагогическая матрица" как совокупность взаимосвязанных характеристик, определяющих ее сущность, направленность и по которой можно отследить ее отличие от системы образования другой страны. Отмечено, что педагогическая матрица украинского образования охватывает фундаментальные общечеловеческие ценности - трудолюбие, уважение к земле, матери и семьи, знания и познания, изначально присущие украинскому народу. Отмечено, что важной составляющей учебно-воспитательного процесса на современном этапе развития образовательной системы Украины становятся педагогические инновации.

Іs considered the newest model of Ukrainian education in the context of its development at the end of XX - beginning of XXI century. Identified traditional areas of education of children and youth in Ukraine, which make domestic education distinctive and stand out from other national education systems. Illuminated concept of "national educational matrix" as a set of interrelated characteristics that define its nature, focus and on which you can keep track of its difference from the education system of another country. Noted that the educational matrix of Ukrainian education covers basic human values - hard work, respect for the earth, the mother and family, knowledge and understanding of the inherent limitations to the Ukrainian people. It is noted that an important part of the educational process at the present stage of development of the educational system of Ukraine are pedagogical innovation.

Розглянуто трансформацію української освіти в контексті Болонських декларацій. Актуалізовано питання про вибір модернізаційних перспектив національної української системи освіти, вектору її подальшого розвитку та визначення її світоглядно-ціннісних пріоритетів. Наголошено на важливості щорічного теоретичного аналізу причин недостатньої ефективності здійснення європейських прагнень вітчизняних освітян, а також тих наслідків, до яких призводять процеси трансформації, уніфікації та модернізації національної освіти на шляху до єдиного європейського освітнього простору. Висвітлено історію і сучасну роль Лісабонського та Болонського процесів, у межах яких Україна намагається позиціонувати себе як активний суб'єкт багатостороннього міжнародного співробітництва в галузі освіти та науки. Визначено основні освітянські проблеми, які постають сьогодні перед державою у зв'язку з реаліями співробітництва в межах Болонських домовленостей. Доведено, що Болонський процес є вже не просто проектом міжнародного співробітництва в певній сфері, а перетворився на внутрішню реформаційну необхідність національної системи освіти, використання потенціалу якого здатне призвести до реальних, а не удаваних і адміністративно імітованих суспільних трансформацій та модернізацій.

Рассмотрена трансформация украинского образования в контексте Болонских деклараций. Актуализирован вопрос о выборе модернизационных перспектив национальной украинской системы образования, вектора дальнейшего развития и определения его мировоззренчески-ценностных приоритетов. Подчеркнута важность ежегодного теоретического анализа причин недостаточной эффективности в осуществлении европейских устремлений отечественных педагогов, а также тех последствий, к которым приводят процессы трансформации, унификации и модернизации национального образования на пути к единому европейскому образовательному пространству. Освещены история и современная роль Лиссабонского и Болонского процессов, в рамках которых Украина пытается позиционировать себя в качестве активного субъекта многостороннего международного сотрудничества в области образования и науки. Определены основные образовательные проблемы, стоящие сегодня перед государством в связи с реалиями сотрудничества в рамках Болонских договоренностей. Доказано, что Болонский процесс является уже не просто проектом международного сотрудничества в определенной сфере, а превратился во внутреннюю реформационную необходимость национальной системы образования, использование потенциала которого способно привести к реальным, а не мнимым и административно имитируемым общественным трансформациям и модернизациям.

We consider the transformation of the Ukrainian education in the context of the Bologna Declaration. Updated on the choice of modernization prospects of Ukrainian national education system, the vector of further development and define its ideologically-value priorities. Stressed the importance of the annual theoretical analysis of the causes of the weak implementation of the European aspirations of our teachers, as well as the consequences that result from the processes of transformation, unificationand modernization of the national education towards a common European educational space. Highlighted the history and contemporary role of the Lisbon and Bologna process, in which Ukraine is trying to position itself as an active subject of multilateral international cooperation in education and science. The main educational challenges faced by the State in connection with the realities of cooperation in the framework of the Bologna agreement today. It is proved that the Bologna process is not just a project of international cooperation in their fields, and turned into the inner necessity of the Reformation of the national system of education, the potential of which can lead to real, not imaginary, and administrative simulated social transformations andupgrades.

Відзначено дуалістичний характер розвитку української освіти в радянський період, за якого вона набула достатньо високого рівня структурованості й фундаментальності, проте, перебувала під постійним негативним адміністративно-ідеологічним впливом держави. Проаналізованоосновні положення Державної національної програми «Освіта» щодо стратегічного розвитку освіти, яка є основою програмних документів «Національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті» та «Стратегія реформування освіти XXI століття». Виокремлено актуальні завдання та пріоритетні напрями реформування української освіти. Підкреслено актуальність активного розвитку і модернізації освітньої системи, методик і технологій для того, щоб Україна могла конкурувати на високотехнологічних світових ринках.

Отмечен дуалистический характер развития украинского образования в советский период, особенностью которого, с одной стороны, был достаточно высокий уровень структурированности и фундаментальности, а с другой – постоянное негативное административно-идеологическое влияние государства. Проанализированы основные положения Государственной национальной программы «Образование», продолжением которой являются стратегические программные документы «Национальная доктрина развития образования Украины в XXI веке» и «Стратегия реформирования образования XXI века». Выделены актуальные задачи и приоритетные направления реформирования украинского образования. Подчеркнута актуальность активного развития и модернизации образовательной системы, методик и технологий для того, чтобы Украина могла конкурировать на высокотехнологичных мировых рынках.

The specific features, circumstances and the main trends of the Ukrainian education development at the end of XX – the beginning of the XXI centuries are analyzed. It is stated that, within the modern society, the particular nation or the state are considered civilized and competitive on the high-tech world markets in case of active development and modernization of educational system only.

Розглянуто трансформацію української освіти у контексті таких європейських домовленостей, як "Європейська конвенція про еквівалентність дипломів", "Європейська конвенція про еквівалентність періодів університетської освіти" та інших європейських конвенцій. Підкреслено, що Болонський процес став своєрідним змістовим підсумком домовленостей у галузі освіти, які виявляли прагнення європейської освітянської та дослідницької спільноти до єдності у різноманітті. Констатовано, що Болонський процес є вже не просто проектом міжнародної співпраці у певній сфері, а перетворився на внутрішню реформаційну необхідність національної системи освіти, використання потенціалу якої здатне привести до реальних, а не удаваних й адміністративно-імітованих суспільних трансформацій та модернізацій.

Рассмотрено трансформацию украинского образования в контексте таких европейских договоренностей, как "Европейская конвенция об эквивалентности дипломов", "Европейская конвенция об эквивалентности периодов университетского образования" и других европейских конвенций. Подчеркнуто, что Болонский процесс стал своеобразным смысловым итогом договоренностей в области образования, которые проявляли стремление европейского образовательного и исследовательского сообщества к единству в многообразии. Констатировано, что Болонский процесс является уже не просто проектом международного сотрудничества в образовательной сфере, а превратился во внутреннюю реформационную необходимость национальной системы образования, использования потенциала которой способно привести к реальным, а не мнимым и административно-имитируемым общественным трансформациям и модернизации.

We consider the transformation of the Ukrainian education in the context of European agreements, as the "European Convention on the Equivalence of Diplomas", "The European Convention on the Equivalence of Periods of University" and other European conventions. Emphasized that the Bologna process has become a kind of semantic result of agreements in education, which showed the desire of the European education and research community for unity in diversity. Stated that the Bologna process is not just a project of international cooperation in the field of education, and become the inner necessity of the Reformation of the national system of education. use of the potential that can lead to real and not imaginary, and the administrative and simulated social transformation and modernization.

Проанализирована экспериментальная работа высших учебных заведений, направленная на культурологическую подготовку будущих инженеров, осуществляемую с помощью дистанционного обучения.

Теоретично проаналізовано проблему філософії освіти, зрощення інтелектуального потенціалу нації, модернізації української освіти як цілісної системи, її ролі у процесі українського державотворення, національного самозабезпечення, відродження і зміцнення української культури. Визначено теоретико-методологічні аспекти дослідження освіти як соціокультурного феномену. Проаналізовано поняття "національного характеру освіти", зокрема, української (у порівнянні з провідними системами освіти країн європейського простору). Визначено основні параметри української національної освіти як системи, поняття "педагогічна матриця" як парадигми розвитку освіти. Актуалізовано проблеми реакції української освіти на виклики глобалізованого світу, її трансформації, уніфікації, модернізації в сучасному глобалізованому просторі і в контексті завдань українського державотворення, утвердження єдності національного, загальнолюдського, формування культури національних відносин.