Досліджено ефективність використання нового положення щодо пільг з оподаткування прибутку для відновлюваної енергетики. Запропоновано математичну модель інвестиційного процесу будівництва і експлуатації вітрової електростанції, яка враховує використання податку на прибуток, одержаного від продажу електроенергії, для розвитку виробництва вітрової електростанції (ВЕС) і, таким чином, для збільшення доходу ВЕС. Визначено мінімальну потужність ВЕС, що забезпечує максимальне використання цієї пільги.

Проаналізовано передумови та особливості розвитку вітроенергетики у світі та в Україні. Визначено наявні тенденції і оцінено перспективи майбутнього розвитку вітроенергетики. Сформульовано основні задачі вітроенергетичної науки.

На відміну від загальновживаної моделі виробляння електроенергії (ВЕЕ) вітроелектричною установкою в запропонованій моделі враховується стохастична природа вітру. Одержано формули оцінки ВЕЕ на підставі даних електронної реєстрації швидкості вітру.

Запропоновано методичне обгрунтування і реалізацію оцінки народногосподарської ефективності проектів будівництва ВЕС за допомогою методу витратної ефективності. Представлено результати застосування даного методу.

Розглянуто основні чинники та тенденції щодо структурних змін в електроенергетиці Європи, визначено роль і місце відновлюваної енергетики у даному процесі.

Досліджено процеси перетворення й акумулювання енергії вітру в автономних енергосистемах. Розроблено систему економіко-математичних моделей, що дозволяють виконувати аналіз, прогнозування й оптимізацію інвестиційних проектів вітрових електричних станцій.

Проаналізовано дані закордонних публікацій щодо стану і перспектив зміни основних технічних параметрів вітрових електроустановок.

Запропоновано дві постановки задачі оцінювання параметра вертикального профілю вітру для цілей вітроенергетики, критерії оптимізації оцінки даного параметра та методи її обчислення.

Розглянуто питання застосування узагальненого показника витрат на виробництво електроенергії вітровими електростанціями - приведеної собівартості електроенергії ВЕС.

Запропоновано оцінку вітропотенціалу території зони відчуження Чорнобильської атомної станції на базі даних щодо швидкості вітру метеостанцій "Чорнобиль" і "Чернігів-аеропорт".

Мета роботи - визначення сучасних тенденцій і перспектив розвитку вітроенергетики. Дослідження виконано шляхом аналізу статистичних даних і прогнозних оцінок, опублікованих в звітах високопрофесійних міжнародних організацій - Міжнародного енергетичного агентства (IEA), Міжнародного агентства з відновлюваної енергетики (IRENA) і Європейської вітроенергетичної асоціації (EWEA), американської Національної лабораторії відновлюваної енергетики (NREL). Ці об'єктивні дані свідчать про надвисокі темпи розвитку вітроенергетики в країнах ЄС. За прогнозом, в Євросоюзі виробництво електроенергії ВЕС перевищить виробництво електроенергії ТЕС на вугіллі - в 2020 р., ГЕС - в 2025 р., АЕС - в 2028 р., ТЕС на газі - в 2035 р. Представлено нові уточнені оцінки вітропотенціалу України. Виходячи з розподілу швидкостей вітру і територіальних обмежень, в Україні можливо створити економічно ефективних ВЕС: оншорних - потужністю 320 ГВт і офшорних мілководних - потужністю 146 ГВт. Загальний потенціал річного виробітку електроенергії цих ВЕС становить близько 1,5 млн ГВт-год, що майже в 10 раз перевищує поточне річне споживання. Українська держава має зобов'язання перед міжнародною спільнотою щодо переходу до низьковуглецевої енергетики і, з цією метою, прискорення розвитку відновлюваної енергетики. Класифіковано вигоди розвитку вітроенергетики для українського суспільства. Виявлено, що Україна, маючи найкращі умови для розвитку вітроенергетики і найвищі вигоди від цього, планує найнижчі в південно-східній Європі показники цього процесу. Визначено роль української держави у прибиранні бар'єрів розвитку вітроенергетики і виведенні її на європейську траєкторію.

Мета статті - сучасна оцінка вітропотенціалу України і перспектив розвитку вітроенергетики. Попит на електроенергію має сталу тенденцію до зростання, а пропозиція електроенергії теплових і атомних електростанцій обмежується, головним чином, вичерпаністю світових запасів відповідних енергоносіїв і їх нерівномірним розподілом між країнами. Останнє створює політичну і економічну залежність країн-імпортерів енергоносіїв відкраїн, що енергоносії експортують. За прогнозом Міжнародного енергетичного агентства (IEA), в ЄС сума інвестицій у вітроенергетику в період 2014 - 2035 рр. становитиме 727 $ млрд і буде найвищою серед галузей електроенергетики - в 1,8 рази вищою, ніж в ТЕС і АЕС разом (400 $ млрд). За останній час відбулись суттєві прогресивні зміни кількісних і якісних параметрів генерації електроенергії ВЕС, а саме: подовжились лопаті вітрових електроустановок (ВЕУ); збільшились висоти веж ВЕУ. Дослідження вітрових потоків показали, що вертикальні профілі вітру фактично є більш чутливими до збільшення висоти над землею, ніж припускалось раніше. Крім того, має місце подвоєння номінальної потужності ВЕУ, за рахунок чого зменшуються як площі покриття ВЕС, так і питомі витрати землі, вилученої з сільськогосподарського використання. Якщо у попередніх дослідженнях придатними для ВЕС визначались лише зони Причорномор'я і Приазов'я, то в результаті спільної дії перелічених факторів значні території в інших регіонах України, що раніше вважались непридатними для розміщення економічно ефективних ВЕС, перейшли до категорії перспективних. Представлено географічний підхід до оцінювання вітропотенціалу територій України. Цей підхід є значно простіший, потребує значно менше витрат часу і коштів, ніж відомі підходи.

Важливим розділом інвестиційних розрахунків є аналіз чутливості, який дозволяє упорядкувати вихідні параметри проекту за впливом їх змін на зміни показників ефективності проекту. Загальновживаним інструментом аналізу чутливості є spider-діаграма - сукупність графіків в спільній системі координат. Цей метод аналізу чутливості є суто графічним. Він надає наочне уявлення про наближену якісну картину чутливості, залишаючи дослідників без відповідних кількісних оцінок і аналітичних конструкцій. Проблема аналізу чутливості інвестиційного проекту ВЕС вирішується шляхом побудови і дослідження відповідної економіко-математичної моделі. Модель складається з системи рівнянь, що відображає прямі і опосередковані зв'язки між початковими параметрами і показниками інвестиційного проекту ВЕС. Далі, система рівнянь згортається до функції всіх представлених параметрів, до якої застосовуються формули розрахунку коефіцієнтів еластичності. Представлено формули розрахунку параметрів математичної моделі коефіцієнтів еластичності чистої приведеної вартості інвестиційного проекту ВЕС і подано результати розрахунків коефіцієнтів еластичності інвестиційного проекту ВЕС. Наявність в явній формі розв'язку економіко-математичної моделі дозволило отримати явні формули для коефіцієнтів еластичності і виконати всебічне математичне дослідження проблеми. Аналіз результатів експериментальних розрахунків коефіцієнтів еластичності показав, що економічна ефективність інвестиційного проекту ВЕС найбільш чутлива до змін КВВП і тарифу на електроенергію ВЕС, а зі збільшенням норми дисконтування грошових потоків чутливість проекту до зміни первісних параметрів збільшується (за абсолютним значенням). Представлені результати розрахунків продемонстрували ефективність застосування коефіцієнтів еластичності як для класичного, так і для нестандартного аналізу чутливості інвестиційних проектів ВЕС.

Розглянуто суттєві проблеми сучасної української електроенергетики. Зношеність енергетичного обладнання ТЕС і АЕС перевищує допустимі проектні ліміти, що зменшує стійкість постачання електроенергії споживачам, збільшує обсяги локальних і глобальних шкідливих викидів, збільшує питомі витрати палива на ТЕС і АЕС, а з цим - збільшує собівартість і ціну продажу електроенергії. Ще одним з викликів для електроенергетики України є залежність від імпорту палива. Пріоритетний розвиток виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії, обраний європейськими країнами, дозволив подолати проблеми фізичного і морального зносу обладнання, доступу до енергоносіїв, екологічної чистоти роботи електростанцій, ефективності виробництва електроенергії для інвесторів і для держави. Для України є дуже важливим цей позитивний європейський досвід подолання кризи в електроенергетиці. За даними International Energy Agency в період 2014 - 2035 рр. Інвестиції у відновлювані технології виробництва електроенергії в країнах ЄС перевищать інвестиції в галузі традиційної енергетики (ТЕС і АЕС) разом взяті, більше ніж у три рази. Результати функціонування європейської електроенергетики за новим "низьковуглецевим" курсом засвідчують, що стратегічні рішення в європейській електроенергетиці були вдалими - країни Європи подолали всі перешкоди розвитку. Зважаючи на подібність багатьох нагальних проблем української і європейської електроенергетики, а також на значний енергетичний потенціал відновлюваних джерел енергії України, зокрема енергії сонця та вітру - 2273 млрд кВт*год у рік, стратегічні рішення для української електроенергетики мають враховувати відповідний європейський досвід пріоритетного розвитку виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії. Крім того, проведений аналіз дає обгрунтований висновок, що відновлювані технології виробництва електроенергії найбільш привабливі для інвесторів.