Розглянуто внесок громадських організацій, приватних осіб та асоціацій у розвиток дошкільного виховання на Слобожанщині в даний період. Проаналізовано масив наукових джерел та угруповано напрями пошуків освітянської інтелігенції з обраного історико-педагогічного феномена. Визначено внесок прогресивної інтелігенції другої половини XIX - початку XX ст. у розробку теоретичних засад дошкільного виховання й обгрунтовано його етапи. Узагальнено досвід діяльності громадських організацій, приватних осіб та асоціацій Слобожанщини, яка значно вплинула на розвиток дошкільного виховання у визначених хронологічних межах, виділено та проаналізовано його основні форми та напрями. Висвітлено перспективи творчого використання прогресивних соціально-педагогічних ідей минулого за сучасних умов реформування системи дошкільної освіти.

На основі аналізу широкої джерельної бази охарактеризовано внесок прогресивної громадськості у розробку теоретичних засад дошкільного виховання в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Узагальнено досвід діяльності інтелігенції Слобожанщини, яка значно вплинула на розвиток дошкільного виховання дітей, збереження та зміцнення їх здоров'я у визначених хронологічних межах, проаналізовано його основні форми та напрями. Окреслено перспективи творчого використання прогресивних соціально-педагогічних ідей минулого за сучасних умов реформування системи дошкільної освіти.

Досліджено проблему впровадження психо-терапевтичних методів та прийомів в роботу логопеда та пошуку шляхів її вирішення. Звернено увагу на аспекти, пов’язані з неготовністю батьків дітей з мовними порушеннями до сприйняття нових методів, надбань. Перераховано напрацювання та методики роботи, що припускають впровадження психотерапевтичних прийомів і методів, зроблено висновки про значущість, доцільність та ефективність застосування розглянутих методик. Висвітлено проблеми, з якими стикається логопед в процесі практичної діяльності при застосуванні психотерапевтичних методів. Запропоновано рекомендації щодо усунення проблем, вдосконалення і розвитку застосування психотерапевтичних методів в логопедичній практиці.

Исследована проблема внедрения психотерапевтических методов и приемов в работу логопеда и поиска путей ее решения. Обращено внимание на аспекты, связанные с неготовностью родителей детей, которые страдают нарушениями речи, к восприятию новых методов, нововведений. Перечислены наработки и методики, которые допускают внедрение психотерапевтических методов и приемов, сделаны выводы о значении, целесообразности и эффективности использования рассмотренных методик. Названы проблемы, с которыми сталкиваются логопеды в процессе практической деятельности при использовании психотерапевтических методов. Предложены рекомендации по устранению существующих проблем, усовершенствованию и развитию использования психотерапевтических методов в логопедической практике.

The article is devoted to the problem of the implementation of psychotherapeutic methods in speech therapist’s work and search of ways to solve it. Attention is drawn to aspects related to the reluctance of children’s parents with language disorders to accept new methods, acquisitions; listed developments and methods of work, involving the introduction of psychotherapeutic techniques and methods; here are conclusions about the significance, the feasibility and effectiveness of application of the observed technique; the problems faced by a speech therapist in the process of practice using psychotherapeutic methods are highlighted; one can find some proposed recommendations to correct problems and improve the use of psychotherapeutic methods in speech therapy.

Досліджено проблему діагностики та корекції мовленнєвих порушень у дітей раннього дошкільного віку. Розглянуто витоки проблеми, позначено можливі шляхи її вирішення. Проаналізовано великий обсяг авторських методик, на підставі яких побудовано і систематизовано програму для ранньої діагностики порушень мовного розвитку, яка торкається різнорівневих питань – від пологового будинку та дитячої дошкільної установи до Міністерства охорони здоров’я.

Рассмотрена проблема диагностики и коррекции речевых нарушений у детей в раннем дошкольном возрасте. Исследованы истоки проблемы, обозначены пути ее решения. Проанализирован большой объем авторских методик, на основании которых построена и систематизирована программа для ранней диагностики нарушений речевого развития, затрагивающая вопросы различных уровней – от роддома и детского дошкольного учреждения до Министерства здравоохранения.

The article considers the problems of diagnosis and correction of children’s speech disorders at an early age. The origins of the problem were being investigated, the ways of its solution were determined, a large range of author’s techniques were analyzed, on base of which a program for early diagnosis of speech development, affecting the questions of different levels – from the maternity hospital and preschool institution to the Ministry of Health is built and systematized . In conclusion, the observations are summed up and the prospects for research and development on the topic of the article are assessed.

Представлено аналітичний огляд сучасного етапу розвитку логопедії. Акцентовано увагу на сучасних тенденціях теорій і практик у галузі логопедії, заснованих на інноваційних методах і технологіях, необхідних для корекції мовлення.

Представлен аналитический обзор современного этапа развития логопедии. Акцентируется внимание на современных тенденциях теорий и практик в области логопедии, основанных на инновационных методах и технологиях, которые необходимы для коррекции речи при различных формах ее нарушения.

The publication presents analytical review of modern stage of development of speech therapy. Focuses on modern trends of theories and practices in the field of speech therapy, based on innovative techniques and technologies that are necessary for the correction of speech, the various forms of its violation. Contradictions, controversial and unresolved problems of modern speech therapy is submitted.

Визначено освіту дорослих як чинник розвитку людського капіталу в умовах глобалізаційних та євроінтеграційних процесів, розкрито особливості теорії та практики організації навчання дорослих в Україні та провідних країнах світу. Висвітлено особливості андрагогічної науки та її значення для системи управління людськими ресурсами, окреслено тенденції професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації педагогів та андрагогів, визначено освітні потреби різних категорій дорослого населення. Розглянуто новітні моделі підвищення кваліфікації вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти.