Запропоновано нову технологію, що дозволяє покращити техніко-економічні показники процесу складання стволів із бандажами великої довжини. Розроблено розрахункові моделі, математичний апарат та методику проведення числових експериментів, необхідних для визначення основних параметрів технологічного обладнання та режимів технологічного процесу щодо гарматних стволів різних калібрів. Показано, що нагрівання бандажа для складання із стволом не потребує обов'язкової наявності пічного обладнання. Для складання бандажа довжиною 1785 мм із товщиною стінки 35 мм і стволом діаметром 220 мм необхідно мати 16 нагрівачів потужністю 1,2 кВт. Операцію складання можна виконати за 3 год. Результати розрахунків потребують практичної перевірки з метою коректування (у разі необхідності) розроблених математичних моделей процесу.

У роботі викладено порівняльний аналіз використання аналітичних і чисельних методів розрахунків на міцність базових деталей артилерійського озброєння. Створено кінцево-елементні моделі ствола, казенника та клина виробу КБА-3, виконано розрахунки на міцності аналітичним методом та методом кінцевих елементів, оцінено можливості різних розрахункових комплексів. Використаний метод дозволяє проводити розрахунки на міцність конструкцій складної геометричної форми з комплексними навантаженнями та різноманітними граничними умовами. За даних умов оцінка міцності здійснюється на основі аналізу полів напружень і деформацій, що представлені в зручному графічному вигляді. Крім того, з'являється можливість оцінювати вплив топологічних особливостей конструкції на її напружено-деформований стан. На основі проведеного аналізу можна зробити висновок щодо необхідності широкого використання методу кінцевих елементів у розрахунках на міцність базових деталей артилерійського озброєння.