Розглянуто питання створення мовленнєвих ситуацій з метою формування мовленнєвих умінь за умов близькоспорідненої двомовності. Описано мовленнєві ситуації, їх види, структуру, умови побудови та методику застосування у початковій школі. Запропоновано функціональний підхід до відбору лексики для мовленнєвих ситуацій.

Акцентовано увагу на формах роботи з дитячою книжкою та завданнях учителя щодо формування читацького інтересу дітей. Визначено зміст дефініцій "інтерес" і "читацький інтерес дітей". Висвітлено результати дворічного дослідження (послідовно I та II клас) взаємозв'язку розвитку даного інтересу дітей з формуванням їх усного мовлення, здійсненого на базі середньої школи N 10 м. Ізмаїл на Одещині.

Проаналізовано результати опитування 237 учнів III - ІV класів шкіл м.Ізмаїла щодо їх інтересу до книжки взагалі. Розглянуто аспекти самостійної роботи дітей з книгою, зокрема вміння користуватися словниками. Розкрито роль самостійного читання книжок у розвитку дитини.

Проаналізовано лінгвістичні особливості формування мовленнєвих умінь учнів за умов білінгвізму. Висвітлено особливості вивчення української мови (УМ) учнями, для яких вона є другою та близькоспорідненою щодо їх рідної. Запропоновано розроблений підхід на прикладі порівняння лексики УМ з російською. Наголошено, що раціональний добір навчального мовного матеріалу має відповідати психолінгвістичним і дидактико-методичним особливостям, психологічним і лінгвістичним основам формування мовленнєвих умінь за умов білінгвізму. Виділено сім лексичних груп УМ для порівняння з російською під час вивчення УМ і наведено методичні рекомендації щодо кожної групи.

Розглянуто проблему розвитку в учнів початкової школи графічних навичок і техніки письма. Висвітлено результати трьох етапів - (діагностично-концептуального (2007 р.), розвивально-формувального (2007 - 2010 рр.), узагальнювального (2010 р.) Всеукраїнського експерименту щодо формування каліграфічних навичок в учнів II - IV класів. Охарактеризовано два напрями означеної роботи, а саме: проведення каліграфічних хвилинок на кожному уроці рідної мови та проведення спеціальних занять протягом навчального року. За результатами аналізу експериментальної роботи виявлено, що нерозбірливий почерк виробляється внаслідок недогляду або недосвідченості вчителя, і найчастіше це починається з неправильного засвоєння написання літер (I клас), коли вчитель мав навчати дітей письма від повільного й великого за розмірами до середнього, і скоропису в II класі. Доведено, що каліграфія має безпосередній зв'язок з графікою, педагогікою, фізіологією, мовознавством і сучасною шкільною практикою, з відповідними правилами, що їх визначає кожна наука. Зазначено, що уроки каліграфії є доповненням до уроків з розвитку мовлення. Наведено результати моніторингових досліджень із запропонованого курсу "Каліграфія та розвиток мовлення" учнів школи № 1 м. Одеси. Констатовано, що складена програма зозначеного курсу, розроблені плани-конспекти уроків за цією програмою, за умови творчого підходу вчителя до роботи, сприяють розумінню навчального матеріалу, а не репродуктивному його відтворенню, розвивають уяву, мислення та мовлення учнів початкової школи, дозволяють самореалізуватися.

Рассмотрены особенности обучения леворуких детей. Сделан компаративный анализ понятий "леворукость" и "левша", принципиальным отличием которых является структурно-функциональная ассиметрия мозга на всех уровнях организации функций - в первом случае и частичная ассиметрия - во втором. Приведены практические советы для учителей, которые помогут в организации учебного процесса и понимания особенностей обучения левшей и леворуких детей. Кроме того, предложен тест для количественной оценки право-, леворуких детей и амбидекстров.

Розглянуто особливості навчання ліворуких дітей. Зроблено компаративний аналіз понять "ліворукість" і "лівша", головною принциповою відмінністю яких є структурно-функціональна асиметрія мозку на всіх рівнях організації функцій - в першому випадку та часткова асиметрія - в іншому випадку. Наведено практичні поради для вчителів, які допоможуть в організації навчального процесу та розуміння особливостей навчання лівшів і ліворуких дітей. Крім того, розроблено тест для кількісної оцінки праворуких дітей, ліворуких і амбідекстрів.

Запропоновано у формі дискусії обговорити проблему формування культури мовлення під час викладання української мови як базової дисципліни в загальноосвітній школі. Досліджено першооснови мовленнєвої культури – здатність мовців правильно, точно, логічно, виразно, образно, доречно висловлювати свою думку. Наголошено на комунікативній функції мови як єдино суттєвій її характеристиці. Розглянуто основні орфоепічні норми сучасної української мови. Наведено пропозиції для вчителів початкової школи щодо розповсюдження передового педагогічного досвіду з проблеми формування культури українського мовлення за умов білінгвізму. Наголошено на основних вимогах до якісного мовлення – говорити стримано і впевнено; послідовно і логічно; правильно, стисло й емоційно.

Предложено в форме дискуссии обговорить проблему формирования культуры речи во время преподавания украинского языка как базовой дисциплины в общеобразовательной школе. Рассмотрены первоосновы речевой культуры – способность правильно, точно, логично, выразительно, образно, уместно высказывать свое мнение. Отмечена коммуникативная функция языка как единственно существенная ее характеристика. Изучены основные орфоэпические нормы современного украинского языка. Выдвинуты предложения учителям начальной школы по распространению передового педагогического опыта по проблеме формирования культуры украинской речи в условиях билингвизма. Отмечены основные требования к качественной речи – говорить сдержанно и уверенно; последовательно и логично; правильно, кратко и эмоционально.

Висвітлено теоретико-методологічні засади освітніх змін в початковій школі. Розглянуто питання модернізації змісту початкової освіти та підготовки вчителів початкових класів до впровадження освітніх інновацій. Описано регіональний досвід впровадження Нової української школи в початковій ланці. Висвітлено роль цифровізації в оновленні освітніх стратегій.