Висвітлено основи загальної геохімії Землі та її геосфер, проблеми геохімії вуглецю й органічної речовини. Увагу приділено питанням практичного використання результатів геохімічних досліджень для прогнозування нафтогазоносності та проведення пошуково-розвідувальних робіт, здійснення контролю за розробкою, експлуатацією нафтогазових родовищ, підземних сховищ газу та станом довкілля.

Освещены основы общей геохимии Земли и ее геосфер, проблемы геохимии углерода и органического вещества. Уделено внимание вопросам практического применения результатов геохимических исследований для прогнозирования нефтегазоносности и проведения поисково-разведывательных работ, осуществления контроля за разработкой, эксплуатацией нефтегазовых месторождений, подземных хранилищ газа и состоянием окружающей среды.

Представлен сравнительный анализ геологического и геофизического материала, данные исследований керна и шламового материала из скважин Днестровской и соседних с ней площадей. Доказаны условия существования песчано-глинистых коллекторов и ловушек для углеводородов в разрезе Днестровской площади. Определены последующие работы на Днестровской площади, а именно: постановка газоводогеохимических исследований для выявления наиболее газоперспективных участков с целью проведения поисково-разведочного бурения на газ.

Рассмотрена возможность прогнозирования контуров соляных штоков по результатам анализа распределения толщин отдельных стратиграфических и литологических комплексов, перекрывающих соляные штоки и приштоковые зоны. Установленная закономерность распределения толщин позволяет прогнозировать положение границы соляных штоков в юго-восточной части Днепровско-Донецкой впадины.

Аномальні пластові тиски в природних резервуарах є реакцією на геодинамічні процеси, які призводять до формування складчастих структур і тектонічних порушень в осадовій оболонці земної кори. Наведено принципи методики прогнозування аномально високих пластових тисків за кількісними характеристиками складок і розрахунок тектонічних напруг в гірських породах.

Аномальні пластові тиски в природних резервуарах є реакцією на геодинамічні процеси, які призводять до формування складчастих структур і тектонічних порушень в осадовій оболонці земної кори. Наведено принципи методики прогнозування аномально високих пластових тисків за кількісними характеристиками складок і розрахунок тектонічних напруг в гірських породах.

Наведено температурні характеристики родовищ вуглеводнів нафтогазоносних регіонів України і методику для визначення кількісного коефіцієнта для оцінки впливу температурних умов на підвищення пластових тисків у нафтогазових покладах.

Встановлено домінуючі типи тріщин у регіоні та удосконалено існуючу класифікацію тектонічних тріщин у крейдово-палеогенових відкладах. Вивчено просторовий розподіл густоти тектонічних тріщин за площею Внутрішньої зони Передкарпатського передового прогину, а також проаналізовано особливості розподілу тектонічної тріщинуватості гірських порід у межах окремих локальних структур. Розроблено методику комп'ютерної обробки даних польових вимірів тектонічної тріщинуватості для узагальнення польового матеріалу за камеральних умов. Розглянуто взаємозв'язок відкритих родовищ вуглеводнів з ділянками підвищеної тріщинуватості порід для подальшого його використання під час прогнозування нафтогазоносності надр.

Висвітлено головні теоретичні та практичні проблеми геології та нафтогазоносності морських надр Світового океану. Розглянуто основні питання геологічної будови морів та океанів, методи їх вивчення. Надано характеристику основних нафтогазоносних басейнів Світового океану, згрупованих за географічною ознакою - Північного Льдовитого океану, Північної та Південної Атлантики, західної та східної частини Індійського океану, західної та східної частини Тихого океану. Розкрито основні риси геологічної будови та нафтогазоносність Чорного й Азовського морів. Охарактеризовано природні газогідрати, а також формування, способи виявлення та розвідки їх покладів. Визначено основні закономірності формування та розташування родовищ нафти та газу, перспективи нафтогазоносності надр Світового океану та структуру витрат на освоєння його морських родовищ. Висвітлено питання міжнародного морського права.

Розглянуто проблему виділення порід-колекторів підвищеної електропровідності за даними геофізичних досліджень свердловин (ГДС). Наведено фактичні результати визначення гранулометричного складу порід, виконано комплексну інтерпретацію даних ГДС складнопобудованих баденських відкладів на прикладі св. 1-Гуцулівська. Встановлено критерії, що впливають на покази електричних методів у процесі обробки та інтерпретації результатів свердловинних геофізичних досліджень складнопобудованих порід-колекторів.

Розглянуто результати вивчення колекторських властивостей складнопобудованих порід-колекторів та якості їх покришок. Визначено критеріальні ознаки окремих типів складнопобудованих порід-колекторів. Викладено характеристики та визначено перспективи прогнозування наявності комплексів гірських порід за літологічними типами, парагенетичними асоціаціями і відношенням їх до нафтогазоносності.

Розглянуто проблему побудови петрофізичних взаємозв'язків для складнопобудованих порід-колекторів з аномальними електричними характеристиками. Наведено фактичні результати вивчення структури порового простору і фільтраційно-ємнісних параметрів складнопобудованих порід-колекторів за допомогою методу ртутної порометрії Яблунівського нафтогазоконденсатного родовища. За результатами досліджень одержано петрофізичні взаємозв'язки з використанням даних ГДС як для чистих гранулярних кварцевих порід-колекторів, так і пісковиків із аномальними електричними характеристиками.

Розглянуто результати досліджень структури порового простору складнопобудованих порід-колекторів; обгрунтовано зв'язок структурних та літологічних параметрів із електропровідністю продуктивних порід неогенових відкладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. За результатами експериментальних досліджень керну за умов, що наближені до пластових, визначено фільтраційно-ємнісні характеристики та встановлено петрофізичні взаємозв'язки між фізичними та фільтраційно-ємнісними параметрами низькоомних порід-колекторів. Одержано петрофізичні взаємозв'язки, які надають змогу достовірно визначити за даними ГДС петрофізичні параметри як чистих гранулярних кварцових порід-колекторів, так і пісковиків із аномальними електричними характеристиками. Розроблено фільтраційно-ємнісну модель петрофізичного зв'язку, яку можна використовувати як у ході підготовки оперативних геофізичних висновків, так і для підрахунку запасів нафти і газу.

Розглянуто результати вивчення фільтраційно-ємнісних параметрів поліміктових порід-колекторів візейських відкладів Дніпровсько-Донецької западини. Основними методами досліджень є експериментальні лабораторні вимірювання електричних петрофізичних параметрів порід-колекторів на представницьких колекціях керну, відібраного з продуктивних горизонтів. Наведено результати визначення ємнісних петрофізичних параметрів порід-колекторів візейських відкладів родовищ Дніпровсько-Донецької западини. Викладено характеристику порід-колекторів та показано модель електропровідності поліміктових пісковиків візейських відкладів нафтогазових родовищ Дніпровсько-Донецької западини, обумовлена комплексними чинниками, що грунтуються, в основному, на мінералогічній будові матриці породи та розподілу радіуса пор різного розміру.

Обгрунтовано необхідність використання коефіцієнта густоти тріщин гірських порід за оцінкою перспектив нафтогазоносності; наведено закономірність розподілу цього параметра в межах складчастих структур; уперше подано графічну й аналітичну залежності коефіцієнта густоти тріщин від коефіцієнта інтенсивності складок і віддалі від кульмінаційної частини структури.

Розглянуто проблему захоронення токсичних рідинних техногенних відходів нафтогазовидобувної промисловості та підприємств інших галузей у пластах з аномально низькими пластовими тисками в західному, східному та південному нафтогазоносних регіонах України.

Розглянуто результати вивчення фізико-літологічної характеристики геологічного розрізу порід неогенових відкладів Хідновицького газового родовища. Основними методами досліджень є експериментальні лабораторні вимірювання петрофізичних параметрів, зокрема структури порового простору зразків гірських порід за допомогою гранулометричного аналізу. Наведено результати визначення механічного складу зерен піщано-глинистого матеріалу неогенових відкладів Хідновицького родовища. Залежно від механічного складу, характеру і типу цементу розроблено структуру визначення фільтраційно-ємнісних параметрів такого типу порід-колекторів. Визначено коефіцієнти пористості колекторів за даними геофізичних досліджень свердловин на основі петрофізичного моделювання, використавши кореляційні залежності типу "керн-керн", "керн-геофізика", "геофізика-геофізика" між пористістю і геофізичними параметрами. Наведені основні петрофізичні залежності, які можна використовувати для оперативної оцінки пористості продуктивних пластів неогенових відкладів Хідновицького газового родовища, як у процесі пошуків та розвідки, так і при підрахунку запасів газу.

Розглянуто результати вивчення колекторських властивостей порід-колекторів геологічного розрізу олігоценово-нижньоміоценового комплексу південного нафтогазопромислового району. Наведено дані про колекторські властивості продуктивних порід, що отримані за результатами досліджень відкладів геологічних розрізів газових, газоконденсатних та нафтових родовищ південного нафтогазопромислового району. За результатами експериментальних досліджень зразків відібраного із порід-колекторів керну, які виповнюють олігоценово-нижньоміоценовий комплекс, встановлено характер розподілу коефіцієнту відкритої пористості і абсолютної проникності. За результатами математично статистичної обробки встановлено залежність коефіцієнта залишкового водонасичення від ємності катіонного обміну для пісковиків олігоценово-нижньоміоценового віку.

Розглянуто результати вивчення електропровідності продуктивних газонасичених порід колекторів неогенових відкладів газових та газоконденсатних родовищ Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Наведено літолого-мінералогічну та літологічно-геофізичну моделі порід-колекторів неогенових відкладів Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Встановлено чинники, які є визначальними при формуванні електричних полів та утворенні їх ємнісних та фільтраційних параметрів. Виявлено та обгрунтовано особливості геологічної будови неогенових відкладів. Наведено приклади їх впливу на покази геофізичних досліджень свердловин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453.2 + Д59(45УКР)453

Рубрики:

Природні горючі гази

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж16489 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто результати вивчення мінералогічної будови матриці порід-колекторів неогенових відкладів газових та газоконденсатних родовищ Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину за результатами ядерно-фізичних методів. Наведено розподіл мінералів, що входить до складу матриці порід у гельветських, баденських та сарматських ярусів Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Встановлено особливості будови відкладів геологічного розрізу неогенової системи, які негативно впливають на покази та результати геофізичних методів. Встановлено основні складові будови матриці порід, їх структуру, а також розроблено ряд методик оперативної та заключної інтерпретації результатів комплексу ГДС з врахуванням мінерального складу та структури породи-колектора.