Рассмотрен исследовательский метод преподавания ботаники в школе, который приобретает всё более широкое распространение. Чёткая последовательная система учебного исследования является одним из условий успешного формирования биологических понятий в школьной программе по ботанике. Сущность исследовательского принципа состоит в глубоком усвоении знаний в процессе исследования, непосредственного наблюдения за жизнью растений.

Визначено провідні теоретичні основи вдосконалення екологічного виховання учнів основної школи у процесі дослідницької діяльності з екології. З'ясовано стан розробленості проблеми у педагогічній теорії та виховній практиці, виокремлено й охарактеризовано ефективні теоретичні напрями розв'язання проблеми - формування екологічної вихованості учнів основної школи у процесі дослідницької діяльності з екології в ЗНЗ. У межах поняттєво-термінологічної парадигми актуалізовано сутність провідних понять та визначено поняття "екологічна вихованість учнів основної школи". Розроблено й експериментально апробовано структуру педагогічного супроводу організації та здійснення дослідницької діяльності учнів основної школи з екології, доведено ефективність педагогічних умов формування досліджуваного феномену. Доведено ефективність розробленого навчально-виховного змісту, провідних підходів, вдосконалених форм і методів як складових методики формування екологічної вихованості учнів основної школи у процесі дослідницької діяльності з екології в ЗНЗ.

Розглянуто історію становлення, основні поняття та завдання екології як науки. Показано роль екологічних факторів у навколишньому середовищі. Подано інформацію про нерівноцінність та ієрархію популяцій, а також типи взаємовідносин між популяціями. Обгрунтовано концепцію біотичного угрупування. Приділено увагу біосфері як живій оболонці Землі. Висвітлено екологічний стан складників географічної оболонки Землі. Розкрито правові основи охорони навколишнього природного середовища.

Лісова екосистема є особливим видом екосистем, що міцно утримує радіонукліди. Ліс може впливати на міграцію радіонуклідів у глобальному масштабі. Радіонукліди, що осідають на кронах дерев, під впливом атмосферних опадів і внаслідок опадання листя переміщуються в лісову підстилку і залучаються до основних біоекологічних процесів. Для лісогосподарської практики важливим є виявлення закономірностей накопичення радіонуклідів різними видами рослин. Накопичення 137Cs у складових компонентах лісових біоценозів визначається надходженням радіонуклідів при кореневому живленні рослин. При цьому, грунт та органічний опад є основним місцем зосередження радіонуклідів у біогеоценозі. Значну роль у перерозподілі радіонуклідів відіграє моховий покрив. Завдяки розкладу органічного опаду відбувається поступове заглиблення радіонуклідів у мінеральну частину грунту. Кількісні характеристики цього процесу відрізняються між собою в залежності від типів лісорослинних умов. Важливу роль для величини швидкості вертикальної міграції відіграє ступінь зволоженості грунтів. із зростанням вологості інтенсивність міграції радіонуклідів у них зростає. Відповідно збільшується вміст 137Cs у лісовій підстилці. Важливим чинником у перерозподілі радіонуклідів між лісовою підстилкою та мінеральною частиною грунту є склад насадження. Інтенсивність надходження та нагромадження радіонуклідів у складових компонентах соснових насаджень також залежить від типів лісорослинних умов. Лісорослинні умови відіграють значну роль при накопиченні 137Cs в тканинах та органах деревних видів. В гігротопному ряді забрудненість тканин та органів зростає від свіжих до сирих умов, а в трофотопному ряді (від борів до сугрудків), навпаки - їх забрудненість зменшується. Вміст радіонуклідів у шарах деревини зменшується від периферії до центру стовбура.

У збірнику запрезентовані матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет- конференції, які висвітлюють широке коло питань освітніхта наукових інновацій в галузі біології та проблем збереження здоров’я людини. Особлива увага приділяється науковим дослідженням, які можуть привернути увагу широкого кола фахівців та здобувачів вищої освіти; згуртувати і підтримати українських фахівців галузі біології, валеології та фізичної реабілітації з метою формування професійної мережевої спільноти для обговорення актуальних проблем дослідження, обміну досвідом і науковими розробкамив галузі біології та проблем збереження здоров’я людини.