Розглянуто актуальні проблеми міжнародно-правового регулювання боротьби з тероризмом. Визначено сутність і структуру міжнародно-правового режиму протидії тероризму як категорії міжнародного антитерористичного законодавства, охарактеризовано його складові (функціональні режими). Висвітлено питання уніфікації діяльності державних органів щодо забезпечення захисту прав людини за умов боротьби з тероризмом, а також проведення контртерористичного фінансового моніторингу, протидії тероризму на транспортних комунікаціях та об'єктах підвищеної небезпеки. Значну увагу приділено вивченню режиму проведення контртерористичних операцій, проаналізовано особливості його реалізації та правового регулювання в Росії, країнах СНД, НАТО та ЄС. Наведено міжнародні законодавчі акти щодо забезпечення протидії тероризму, розглянуто проблему їх узгодження.

Рассмотрены актуальные проблемы международно-правового регулирования борьбы с терроризмом. Определены сущность и структура международно-правового режима противодействия терроризму как категории международного антитеррористического закондательства, охарактеризованы его составляющие (функциональные режимы). Освещены вопросы унификации деятельности государственых органов в сфере обеспечения защиты прав человека в условиях борьбы с терроризмом, а также проведения контртеррористического финансового мониторига, противодействия терроризму на транспортных коммуникациях и объектах повышенной опасности. Значительное внимание уделено изучению режима проведения контртеррористических операций, проанализированы особенности его реализации и правового регулирования в России, странах СНГ и ЕС. Приведены международные закондательные акты об обеспечении противодействия терроризму, рассмотрена проблема их согласования.

Проаналізовано організаційно-правові засади здійснення митних процедур на морському транспорті. Розглянуто категоріальний апарат, який використовується у сфері провадження даних процедур, визначено їх зміст, структуру, види та механізм правового регулювання. Досліджено особливості здійснення митних процедур стосовно кожного з видів морського транспорту (пасажирського, вантажного, військового, риболовецького). Особливу увагу приділено проблемам законності у процесі здійснення даних процедур. Визначено місце митних процедур в адміністративному праві. Зроблено висновок, що дані процедури є окремим видом провадження в адміністративному праві і складовою частиною адміністративного процесу.

Розкрито організаційно-правові засади здійснення митних процедур (МП) на морському транспорті (МТ). Наведено обгрунтоване визначення основного категоріального апарату в провадженні МП на МТ, розкрито їх зміст, структуру, методи та джерела правового регулювання, а також наведено рекомендації щодо удосконалення законодаства у даній сфері та приведення його до вимог міжнародних норм і стандартів на підставі досягнень юридичної науки, узагальнення правозастосовної практики митних органів на МТ, аналізу вітчизняного та зарубіжного законодавства.

Раскрыты организационно-правовые основы осуществления таможенных процедур (ТП) на морском транспорте (МТ). Дано обоснованное определение основного категориального аппарата в производстве ТП на МТ, раскрыты их содержание, структура, методы и источники правового регулирования, а также даны рекоменации по усовершенствованию законодательства в данной сфере и приведения его к требованиям международных норм и стандартов на основании достижений юридической науки, обобщения правоприменительной практики таможенных органов на МТ, анализа отечественного и зарубежного законодательства.

Висвітлено питання правового забезпечення протидії тероризму в Україні. На підгрунті досягнень юридичної науки, аналізу вітчизняного та зарубіжного законодавства науково обгрунтовано визначення основного категоріального апарату антитерористичної діяльності, розглянуто її зміст, структуру, методи та джерела правового регулювання, проаналізовано організаційні положення їх здійснення. Надано рекомендації щодо вдосконалення забезпечення законності у цій сфері та заповнення прогалин у законодавстві із зазначених проблем.

Досліджено адміністративно-правове забезпечення протидії тероризму в Україні. Проаналізовано поняття "тероризм" та його співвідношення з терором, терористичним актом, злочинами терористичного спрямування, терористичною діяльністю й екстремізмом. Визначено структуру терористичної й антитерористичної діяльності. Визначено роль і місце адміністративного права в системі забезпечення антитерористичної діяльності, проблеми застосування адміністративно-правових режимів в антитерористичній діяльності, систему її суб'єктів та ін. Розглянуто напрямки вдосконалення адміністративно-правового забезпечення цієї діяльності. Запропоновано системні зміни чинного законодавства України щодо заходів запобігання (попередження) і припинення порушень антитерористичного законодавства, посилення інституту адміністративної відповідальності, а також вдосконалення забезпечення законності. Обгрунтовано необхідність встановлення обов'язку щоденного моніторингу суб'єктами господарювання, які надають хостинг-послуги, інформації, розміщеної на їх серверах, з метою виявлення інформації терористичного спрямування й оповіщення відповідних державних органів про встановлені ними випадки, а також запровадження адміністративної відповідальності за невиконання вказаного обов'язку або недонесення до відома державних органів про випадки використання з терористичною метою технічних можливостей суб'єктів господарювання, які надають хостинг-послуги. Запропоновано детальніше врегулювати порядок введення правового режиму району проведення антитерористичної операції, адже він передбачає можливість застосування достатньо вагомих обмежень правового статусу фізичних осіб, які перебувають у районі проведення антитерористичної операції. Окрема увага приділяється гармонізації національного і міжнародного права щодо встановлення комплексного міжнародно-правового режиму протидії тероризму й удосконалення правового регулювання єдиного механізму глобального співробітництва в цій сфері. Порушено проблему застосування зброї й бойової техніки для запобігання або припинення терористичних актів із застосуванням відповідних транспортних засобів, зокрема, літаків і морських суден.