Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.03 + Х001.013

Рубрики:

Право і правосвідомість. Правова культура

Держава і громадянське суспільство

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф036 + Ф1(4Укр) + Ф1(4)

Рубрики:

Контроль політичної влади. Арбітр політичної влади

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Г127.23

Рубрики:

Реній

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г277.23

Рубрики:

Ренійорганічні сполуки

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г277.2-2 + Р56-52

Рубрики:

Органічні сполуки елементів підгрупи марганцю

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х001.01 + Х809(4УКР)2 + Ф036

Рубрики:

Держава і суспільні відносини

Державне право окремих країн

Контроль політичної влади. Арбітр політичної влади

Шифр НБУВ: Ж69880 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4Укр)3

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69880 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні причини, які викликають зміщення русел рік та їх меандрування. Запропоновано технологічну схему визначення зміщень русла р. Дністер поблизу м. Миколаїв Львівської області. Для аналізу зміщень русла ріки за 125-літній період використано топографічні карти 1886, 1928 і 1989 рр., космічні зображення зі супутників Landsat 7 (2000 р.) і Landsat 8 (2014 р.) і геоморфологічні та грунтові карти. Встановлено, що зміщення русла за цей період на деяких ділянках сягають 1000 м. Опрацювання вихідних матеріалів здійснено з використанням геоінформаційної системи ArcGIS.

Мета роботи - опрацювання методики дослідження горизонтальних зміщень русла р. Дністер від м. Галич до м. Заліщики за різночасовими топографічними картами, спеціальними картами та космічними знімками. Такий комплексний підхід до використання різних матеріалів для отримання вхідної інформації про русло річки з опрацюванням в ArcGIS надає можливість проводити моніторинг зміщень русла, визначати величини зміщень за значний часовий період. Карти грунтів і четвертинних відкладів є підставою для встановлення суттєвих причин зміщень русла р. Дністер. Розглянуто основні причини виникнення зміщень і меандрування русла р. Дністер. Моніторинг проведено на ділянці від м. Галича до м. Заліщики довжиною близько 100 км за 100-літній період. Матеріалами для проведення досліджень слугували топографічні карти (1910, 1923, 1976 років) і космічні знімки, отримані з супутників Landsat 5 (1986 р.), Landsat 7 (2000 р.) і Sentinel (2017 р.), а також спеціальні грунтові карти та карти четвертинних відкладів. Надано загальну технологічну схему опрацювання матеріалів і фрагменти русла р. Дністер, векторизовані за топографічними картами. Візуалізація та дослідження змін русла р. Дністер виконувалися в програмному середовищі ArcGIS 10.1. Визначено коефіцієнти звивистості русла р. Дністер, виконано вимірювання максимальних зміщень ріки в її п'яти виділених фрагментах русла. Виміри здійснено в вибраних точках. Одночасно виміряно площі островів і стариць. Для наочного дослідження причин зміщення русел рік за топографічними картами масштабу 1:100000 побудовано ЦМР. Для встановлення причин зміщення наведено межі Передкарпатського прогину та Волино-Подільської плити, структури яких впливають на формування русла р. Дністра. Проаналізовано карти четвертинних відкладів і грунтів. Ділянка досліджень характерна високим показником коефіцієнта звивистості зі значною кількістю меандрів і стариць. Дослідження зміщень русла р. Дністер свідчить про значне меандрування в рівнинній частині та майже незмінність русла в горбистій частині. Гідротехнічні роботи, проведені в 20 - 80-ті рр. ХХ ст., значно зменшили звивистість та меандрування, у порівнянні з природним характером русла, визначеного за картою 1910 р. Максимальні зміщення за 100-літній період виносять 900 м. Із аналізу карт четвертинних відкладів і грунтової карти встановлено, що місця максимального зміщення напрямку русла пов'язані з алювієм I, III надзаплавних терас з опідзоленими та болотними грунтами. Встановлено, що основним дієвим методом прогнозу руслових змін є гідролого-морфологічний аналіз на підставі різної топографічної інформації та інформація, отримана на підставі даних ДЗЗ, який передбачає поєднання та аналіз сучасного і минулих конфігурацій русла річки. Основними руслоформувальними чинниками є: повені та паводки; літологічна будова та гідрогеологія; неотектонічні рухи; акумуляція та ерозія наносів на заплаві.

Розглянуто планові зміщення та зміни русла р. Стрий, яка є однією з найбільших приток Дністра. Моніторинг здійснено за 120-річний період на підставі топографічних карт, космічних знімків, карти четвертинних відкладів, карти грунтів із різних часових періодів. Дослідження проведено для всієї довжини русла Стрия від витоків річки до її гирла у місці впадіння у р. Дністер. Виявлено особливості змін для трьох різних частин річки: гірської, передгірської та рівнинної. Для гірської частини русло річки за 120 років залишилось майже незмінним, для другої частини є характерною багаторукавність, найістотніші планові зміщення русла спостерігаються на третій рівнинній частині. Ці зміщення спричинені як природними, так і антропогенними чинниками. На цій ділянці річки горизонтальні зміщення досягають 1100 м.

Розглянуто планові зміщення та зміни русла річок Лімниця та Бистриця, які є одними з найбільших приток Дністра. Моніторинг здійснено за 106-літній період на підставі топографічних карт, космічних знімків, карти четвертинних відкладів, карти грунтів із різних часових періодів. Дослідження проведено для всієї довжини русел річок Лімниця та Бистриця від витоків річок до їх гирла у місці впадіння у р. Дністер. Виявлено особливості змін для трьох різних частин річок: гірської, горбистої з болотистою рівниною та рівнинної. Для гірської частини русла річок за 106-літній період залишились майже незмінними, для другої частини характерна багаторукавність і заболоченість, найсуттєвіші планові зміщення русел характерні для третьої рівнинної частини. Ці зміщення спричинені як природними, так і антропогенними чинниками. На цій ділянці річок горизонтальні зміщення досягають 490 м (р. Лімниця), до 579 м (р. Бистриця).

Розглянуто основні причини виникнення зміщень та меандрування русла річки Дністер. Моніторинг проведено на ділянці від смт. Розвадів до м. Галич. Визначено коефіцієнти звивистості окремих ділянок русла р. Дністер, які є значними, що свідчить про меандрування русла ріки.

Подано методику дослідження зміщень русел річки Дністер та її правобережних і лівобережних приток на підставі топографічних карт, космічних зображень і спеціальних карт з опрацюванням всіх матеріалів в програмному середовищі ArcGIS. Розглянуто суть руслових процесів і методи їх дослідження. Проаналізовано вплив геологічних структур на зміщення русла річки Дністер та його приток від витоків річки до м. Заліщики, де річка Дністер протікає в каньйоні. На основі спрощених формул Молоденського визначено вплив похибок параметрів на точність трансформації при переході від однієї системи координат до іншої. Пораховано коефіцієнти стійкості русел і встановлено, що деякі вирази не відповідають визначеним авторами критеріям стійкості. Запропоновано вираз для визначення стійкості, в який входить ширина заплави та ширина русла річки.