Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За матеріалами зображальних джерел досліджено морфологічні типи шабель, поширених серед військової верстви українського населення у XVII - XVIII ст.

Створено сучасні класифікаційні схеми, методики опису холодної зброї. Розроблено українську зброєзнавчу термінологію, узагальнено наукові погляди щодо історичного розвитку шаблі. На підставі аналізу писемних джерел виявлено українські центри ремісничого виготовлення шабель, а саме : цехового та позацехового - Львів, Кам'янець, Київ, Стародуб; козацького - Канів, Київ, Корсунь; сільського - с.Шабельники на Черкащині. Досліджено шляхи поширення клинкової зброї в українських землях, розглянуто питання щодо значення шаблі у комплексі озброєння українського козака. Значну увагу приділено аналізу шабель з найбільших музейних колекцій України. Установлено, що як озброєння українських козаків використовувались шаблі турецьких типів, перські шамшири, польсько-угорські, карабелі, ординки, "шаблі орла" та гусарські карабелі. На підставі аналізу іконографічних джерел виявлено пріоритети використання певних типів шаблі різними верствами українського населення. Обгрунтовано поняття "українські козацькі шаблі", що визначені як "козацькі шаблі" (сукупність морфологічних типів шабель, що знаходилися на озброєнні козаків), змонтовані в українських зброярських центрах.

Проаналізовано питання появи, поширення та побутування шаблі в Україні. Досліджено проблеми місцевого виготовлення шабель, поширення їх каналами міжнародної торгівлі протягом XVII - XVIII ст. На підставі речових та іконографічних джерел, представлених матеріалами музейних колекцій України, шаблю українського козацтва розглянуто як морфологічний тип.

Проанализирован вопрос появления, распространения и побытования сабли в Украине. Исследованы проблемы местного изготовления сабель, распространения их каналами международной торговли, в течение XVII - XVIII ст. На основании вещественных и иконографических источников, представленных материалами музейных коллекций Украины, сабля украинского казачества рассмотрена как морфологический тип.

Увагу приділено проблематиці холодної зброї українського козацтва. На основі речових, іконографічних і писемних джерел довгоклинкову зброю розглянуто як важливу складову військової культури Раннього нового часу. Досліджено представницькі зразки мечів, палашів і шабель XVI - першої половини XIX ст., які, згідно з історичними легендами, належали козацьким гетьманам і представникам старшини нижчого рангу, а нині зберігаються у державних і приватних колекціях України, Російської Федерації та Республіки Польщі. Розглянуто питання становлення та поширення центральноєвропейських і східних типів шаблі на теренах України. Запропоновано шляхи вирішення низки проблем, пов’язаних з історичною термінологією, що стосується козацької клинкової зброї.

Розглянуто історію розвитку наукових уявлень про козацьку зброю від кінця XIX ст. до нашого часу. Проаналізовано українську, російську та європейську наукову історіографію. Досліджено шаблю, відому як особисту зброю "можливо самого" гетьмана Ю. Хмельницького. Проаналізувавши характеристики шаблі, зроблено висновок, що у цьому предметі поєднано риси різних історичних перідодів. Цей зразок, сумлінно виконаний "за історичними мотивами", створює справжній прецедент, розширюючи поле для наукової дискусії щодо вигляду української карабелі, оправленої центрально- чи східноукраїнськими золотарями у другій половині XVIII ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ц8 л0

Рубрики:

Військова техніка. Військово-технічні науки

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ