Запропоновано два нових алгоритми типу "квадрат" парних порівнянь альтернатив у фундаментальній шкалі. Перший забезпечує лінійну, а другий - гіперболічну залежність відносних ваг альтернатив від ступенів переваг, даних експертом альтернативам, що порівнюються. Обидва алгоритми вільні від обмежень на діапазон числових еквівалентів ступенів переваг, а також передбачають зворотний зв'язок з експертом для забезпечення в перебігу діалогу з ним достатнього ступеня внутрішньої узгодженості оцінок експерта. Алгоритми проілюстровано числовими прикладами.

Наведено технологію застосування системи підтримки прийняття рішень "Солон-1", яка складається з кількох етапів. Детально описано кроки кожного етапу. Викладення проілюстровано прикладом застосування системи під час планування важливої соціальної програми, що підтримується Міжнародним фондом "Відродження".

Запропоновано метод розв'язання задачі оптимального нарощування мережі зв'язку. Задача виникає у випадку, коли потрібно організувати з'єднання деякого вузла зв'язку, якого раніше не було в мережі, з визначеною множиною діючих вузлів зв'язку. Для цього необхідно забезпечити необхідні ймовірнісні характеристики з'єднання з мінімальною вартістю елементів мережі зв'язку, які використовуються. Запропонований метод дозволяє вирішити задачу нарощування мережі зв'язку з урахуванням імовірних показників необхідного з'єднання, мінімальної вартості використаних елементів зв'язку та ступеня важливості встановлювальних з'єднань.

Запропоновано новий метод парних порівнянь, який дозволяє повністю використати експертну інформацію. Цей метод має декілька особливостей. Перша полягає у можливості використання різних функцій для визначення пріоритетів альтернатив, наступна сприяє визначенню джерел внутрішньої неузгодженості оцінок експерта, обчисленню кількісного показника ступеня узгодженості цих оцінок.

Запропоновано метод прогнозування параметрів на основі використання інформації про аналогічні рішення-прецеденти та експертної інформації щодо властивостей часткових прогнозуючих функцій. Метод є узагальненням методу багатовимірної лінійної екстраполяції. Викладено алгоритм визначення параметрів оптимальних часткових прогнозуючих функцій і використання їх для прогнозування параметрів рішень.

У статті описано спосіб урахування інформаційного навантаження, що обслуговується, під час оцінки надійності функціонування мережі зв'язку з комутацією каналів. Відомі методи оцінки надійності мереж зв'язку враховують лише показники надійності їх елементів. У ході функціонування мережі відмова в обслуговуванні заявок користувачів можлива у разі технічних відмов елементів мережі зв'язку та у випадку, коли необхідний ресурс вже зайнятий обслуговуванням запитів користувачів. Тому під час оцінки надійності функціонування мережі зв'язку з комутацією каналів необхідно крім показників надійності елементів мережі враховувати і вплив трафіку на показники надійності. Запропонований метод дозволяє візначити характеристики надійності функціонування мережі зв'язку з урахуванням зайнятості її елементів.

Наведено стислий виклад основних наукових результатів, одержаних співробітниками відділу надійності та технічної діагностики Інституту проблем реєстрації інформації Національної академії наук України за час існування відділу (1987 - 2000 рр.).

Запропонований підхід грунтується на формуванні плану досліджень і розвитку (ПДР) на поточний період планування як перерізу в часі перспективного ПДР. Прийняття рішення щодо відбору варіанта перспективного ПДР базується на оцінці рейтингу варіантів ПДР на заданому інтервалі методом цільової динамічної оцінки, який використовує ієрархію цілей. Запропоновано модель варіанта ПДР, а також метод попереднього відбору припустимих за умов обмеження на ресурси варіантів перспективного ПДР.

Запропоновано оцінювати варіанти плану досліджень і розвитку (альтернативи) множиною значень приростів степеня досягнення головної цілі рішення на заданому інтервалі часу, обумовлених прийняттям цієї альтернативи. Альтернативи є термінальними вершинами графу типу мережа, який описує ієрархію цілей, що будується експертами шляхом декомпозиції головної цілі. Цілі та альтернативи описуються функціями степеня досягнення, а також коефіцієнтами впливу на досягнення безпосередніх надцілей, що є функціями часу. Передбачено використання цілей багатьох типів. Визначення оцінок альтернатив здійснено шляхом моделювання ієрархії цілей.

Проаналізовано показники надійності передачі та зберігання інформації в системах і мережах передачі даних. Досліджено помилки, які виникають на всіх етапах технологічного циклу від первинного введення інформації оператором до зберігання її у базах даних мережі. Наведено метод обчислення ефективності мережі. Показано, яким чином змінюється показник ефективності під впливом помилок у мережах.

Запропоновано метод урахування досвіду особи, що приймає рішення, у використанні результатів попередніх рішень при прийнятті поточних рішень такого ж гатунку. Метод базується на прогнозуванні узагальнених показників відносної ефективності множини альтернатив на основі їх оцінок за частковими критеріями, а також оцінок множини раніше прийнятих рішень (прецедентів) за частковим та узагальненими критеріями. Метод дозволяє одержати результати з прийнятною для практики точністю, виходячи з обмеженої кількості прецедентів. Викладено алгоритм, що ілюструється прикладом.

Описано систему "Досвід", здатну підтримувати прийняття рішення про призначення на посаду в режимі урахування досвіду особи, що приймає рішення (ОПР), за якого відносна вагомість критеріїв визначається, на підставі оцінок, даних ОПР особам, які вже працюють на цій посаді деякий час. Крім того, система реалізує відомий метод багатокритеріального оцінювання кандидатів на посаду, в разі використання якого відносну вагомість критеріїв визначає ОПР. Система реалізує також рутинні функції відомих кадрових систем.

Проблема відбору альтернатив на основі експертних оцінок досліджувалась багатьма вченими, однак практичні аспекти побудови відповідних систем, особливо для випадку великої кількості альтернатив, вимагають більшої уваги, ніж їм приділено в існуючій технічній літературі. У статті описано методи вирішення різноманітних питань, які доводиться вирішувати при побудові системи підтримки прийняття рішень для великомасштабних конкурсів проектів.

Запропоновано метод кількісної оцінки ступеня узгодженості множини експертних оцінок, основою якого є опис цієї множини спектром. Одержано вираз для обчислення коефіцієнта узгодженості з урахуванням компетентності експертів, визначено методи обчислення порогових значень цього коефіцієнта, сформульовано алгоритм обчислення узгодженої узагальненої оцінки ступеня внутрішньої узгодженості результатів парних порівнянь і критерії його достатності.

Ключ. слова: поддержка принятия решений, экспертная информация, парные сравнения
Індекс рубрикатора НБУВ: З810.413 + З970.53

Рубрики:

Групові моделі прийняття рішень

Системи прийняття рішень

Шифр НБУВ: Ж14163 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі багатокритеріальних методів оцінювання розглянуто принципи побудови експертних систем діагностики (ЕСД) етапів технічних та організаційних систем і біологічних об'єктів. Запропоновано індивідуальні та групові методи визначення експертами значень неструктурованих діагностичних ознак, а також функціональну модель об'єкта діагнозу. Наведено алгоритми логічного виводу ЕСД.

С учетом многокритериальных методов оценивания рассмотрены принципы построения экспертных систем диагностики (ЭСД) этапов технических и организационных систем и биологических объектов. Предложены индивидуальные и групповые методы определения экспертами значений структурированных диагностических признаков, а также функциональная модель объекта диагноза. Приведены алгоритмы логического вывода ЭСД.

Изложены теоретические основы и прикладные аспекты методов принятия индивидуальных и групповых решений при оценивании альтернатив по множеству критериев, а также методов, основанных на иерархическом целевом оценивании альтернатив. Приведены индивидуальные и групповые методы экспертного оценивания с обратной связью, а также оценки степени согласованности экспертных оценок и определения ее достаточности. Рассмотрены действующие системы поддержки принятия решений, построенные на основе данных методов.

Наведено методику та результати порівняльного експериментального дослідження методів групового оцінювання об'єктів під час побудови бази знань системи підтримки прийняття рішень групами експертів, що взаємодіють за допомогою Internet, та експертами, які працюють поза мережею. Оцінено значення показників похибок, узгодженості оцінок і часових витрат.

Запропоновано метод підтримки прийняття рішень під час формування комплексних цільових програм, розрахованих на значні проміжки часу, який базується на цільовому динамічному оцінюванні множин пов'язаних між собою альтернатив з урахуванням імовірностей їх реалізації. Він є узагальненням методу цільового динамічного оцінювання альтернатив. Передбачено використання оцінок ймовірностей реалізації, одержаних різними способами, зокрема й експертних оцінок.

Запропоновано метод підвищення рівня внутрішньої узгодженості результатів парних порівнянь без зворотного зв'язку з експертом. Метод грунтується на використанні послідовного розрахунку компонент ваг об'єктів, формуванні спектрів компонент ваг, обчисленні кількісних оцінок узгодженості спектрів, визначенні достатності рівня узгодженості спектрів та їх корекції без втручання експерта.