Рассмотрены содержание и функции понятия геодемографического процесса. Определены в первом приближении его главные признаки, а также основные характеристики его траектории. Сделана первая попытка типизации геодемографических процессов, предложена их таксономия, приведены варианты систематики геодемографических процессов, исходя из этих характеристик.

Рассматриваются цели и перспективы создания еврорегиона "Нижний Дунай", решение о формировании которого было принято представителями Румынии, Украины и Молдовы 14 августа 1998 года. Показаны подобие и актуальность проблем социально-экономического развития приграничных регионов стран-участниц. Дана оценка национальных и региональных интересов и приоритетных действий каждой стороны в реализации этого проекта.

Розглянуто особливості формування та становлення державної регіональної політики за сучасних умов. Наведено традиційні та сучасні схеми регіоналізації України - політико-адміністративної, природно-господарської, економічної, суспільно-географічної. Проаналізовано демографічний, соціальний, економічний розвиток регіонів країни за умов її державної незалежності. Висвітлено негативні тенденції заглиблення регіональних диспропорцій і нерівномірностей соціально-економічного розвитку регіонів.

Рассмотрены особенности формирования и становления государственной региональной политики в современных условиях. Приведены традиционные и современные схемы регионализации Украины - политико-административной, природно-хозяйственной, экономической, общественно-географической. Проанализировано демографическое, социальное, экономическое развитие регионов страны в условиях ее государственной независимости. Освещены негативные тенденции углубления региональных диспропорций и неравномерностей социально-экономического развития регионов.

Розглянуто методологічні принципи й предметну сферу суспільної географії - нової для вітчизняної географічної науки дисципліни, що вивчає територіальну організацію суспільної життєдіяльності в цілому. Висвітлено систему понять та концептуальних засад сучасної суспільної географії, найбільш актуальні напрямки суспільно-географічних досліджень. Описано інтегральний, комплексний характер суспільної географії, яка взаємопов'язано вивчає природне середовище, народонаселення та господарство як чинники, що формують особливості територіальної організації суспільства і підлягають просторовій регламентації для досягнення сталого, збалансованого й екологічно безпечного розвитку кожної країни, регіону, територіальної громади.

Рассмотрены методологические принципы и предметная область общественной географии - новой для отечественной географической науки дисциплины, которая изучает территориальную организацию общественной жизнедеятельности в целом. Освещена система понятий и концептуальных основ современной общественной географии, актуальные направления общественно-географических исследований. Описан интегральный, комплексный характер общественной географии, которая взаимосвязанно изучает природную среду, народонаселение и хозяйство как факторы, которые формируют особенности территориальной организации общества и подчиняются пространственной регламентации для достижения устойчивого, сбалансированного и экологически безопасного развития каждой страны, региона, территориальной общины.

Розглянуто питання методології та методів суспільно-географічних досліджень. З'ясовано сутність таких понять як наукова картина світу, методологія, емпіричний та теоретичний рівні пізнання, парадигми та концепції суспільної географії. З сучасних світоглядних позицій розглянуто загально-наукові та спеціальні методи досліджень. Наведено методичні схеми та методики досліджень основних компонентів територіальної організації життєдіяльності суспільства - природного середовища, населення, соціальної та виробничої інфраструктури, основних видів господарської діяльності.

Рассмотрены вопросы методологии и методов общественно-географических исследований. Описана сущность таких понятий как научная картина мира, методология, эмпирический и теоретический уровни познания, парадигмы и концепции общественной географии. В соответствии с современными мировозренческими позициями рассмотрены общенаучные методы исследований. Приведены методические схемы и методики исследований основных компонентов территориальной организации жизнедеятельности общества - природной среды, населения, социальной и производственной инфраструктур, основных видов хозяйственной деятельности.

Розглянуто питання теорії та методології суспільної географії (СГ), зокрема, її становлення та розвиток. Висвітлено суспільно-історичний і цивілізаційний розвиток людства. Визначено головні покомпонентно-галузеві складові СГ, зокрема: природне середовище життєдіяльності суспільства, геодемографія, географія комунікацій, обслуговування, рекреаційна, політична, культури. Розкрито суспільно-географічні аспекти адміністративно-територіального устрою України.

Рассмотрены вопросы теории и методологии общественной географии (ОГ), в частности, её становление и развитие. Освещены общественно-историческое и цивилизационное развитие человечества. Определены главные покомпонентно-отраслевые составляющие ОГ, в частности: природная среда жизнедеятельности общества, геодемография, география коммуникаций, обслуживания, рекреационная, политическая, культуры. Раскрыты общественно-географические аспекты административно-территориального строя Украины.

Проанализированы основные проблемы ведения кадастра сельскохозяйственных земель, дано определение объекта, предмета, критериев экономической оценки и районирования территории для целей кадастра. Показана роль и место географических исследований при разработке земельного кадастра. Сделана попытка конкретизировать и адаптировать общегосударственные методологические подходы к ведению кадастра сельскохозяйственных земель в региональных условиях юга Украины.

Обсуждены проблемы развития методологических представлений предмета общественной географии как нового научного направления и учебной дисциплины в украинской географии. Разрабатывается все более глубокое определение объекта общественно-географических исследований в плане компонентного и геосферного строения ландшафтной оболочки. Предложено это направление дополнить новым подходом: более содержательно и точно определить общественно-географический аспект исследований. В этом случае предметную область можно определить так: общественная география - наука о социально-экономической организации ландшафтной оболочки Земли.

Обсуждены проблемы систематики и класификации рекреационной деятельности, её несогласованность с действующей отраслевой структурой хозяйства. На основе функционального подхода разработана систематика типов, видов и подвидов рекреационной деятельности.

Отдельное научное географическое направление - районное планирование (районная планировка) возникло в 20 - 30-х гг. XX в. Отмечено, что упорядочение и обустройство ландшафтной оболочки как среды жизнедеятельности населения, географическое планирование территорий и акваторий (геопланирование) остаются главным практическим запросом общества к географии и в современных условиях. Раскрыты задачи и содержание районного планирования, подчеркнута важность гармонизации отечественных подходов с европейским опытом планирования территории, а также важность участия географов в постановке и разработке вопросов регионализации страны, формирования национальной и региональных экосетей, реализации Генеральной схемы планирования территории Украины, углублении ее положений. Определены основные задачи современной географии в решении концептуальных и практических вопросов планирования территорий.

Разработаны методические основы применения паллиативного подхода в использовании регрессионного метода для исследования геосистем типа "центр - периферия" в условиях недостаточного информационного обеспечения. Предложены результаты апробации такого подхода на примере выявления пространственного влияния общественно-географических факторов на густоту сельского населения Херсонского региона. Обосновано, что паллиативный подход разрешает выявить тенденции влияния факторов, характер этого влияния (вектор) и сформировать гипотезы научного поиска.

Наведено результати досліджень з актуальних проблем розвитку географічних і екологічних наук в Україні. Показано можливості застосування методу географічної індикації у ландшафтних дослідженнях. Розглянуто питання моделювання системи розселення регіону на основі фрактального підходу до теорії центральних місць. Висвітлено проблеми класифікації антропогенних ландшафтів. Оцінено наявність і стан збереження історико-культурних об'єктів у малих містах Тернопільської області, вивчено перспективи їх залучення до туристичної діяльності. Визначено геоекологічні проблеми садових ландшафтів Поділля. Розглянуто проблеми формування регіональних екологічних мереж як каркасів екологічної безпеки регіонів. Проаналізовано вплив ландшафтних умов на формування рівня забруднення атмосферного повітря м. Одеса. Увагу приділено використанню інноваційних технологій навчання в підготовці майбутніх учителів географії. Розкрито освітньо-виховне значення природничих наук у формуванні природоохоронно-екологічного світогляду учнівської молоді.

Висвітлено історію створення та розвитку геолого-географічного факультету Одеського (Новоросійського) університету з 1865 р. до сьогодення. Охарактеризовано напрямки наукової роботи його окремих кафедр. Увагу приділено особам деканів і науковців факультету, зокрема, І. Д. Андросова, Я. М. Біланчина, Ш. Г. Вишнепольського, І. П. Зелінського, Г. О. Міщенка, Є. А. Черкеза, які зробили значний внесок у розвиток геолого-географічних наук.

Висвітлено актуальні проблеми розвитку господарства районів давнього промислового освоєння. Розкрито суспільно-географічні, соціально-економічні та фізико-географічні особливості та проблеми старопромислових районів. Подано інформацію про типологічні риси та класифікацію даних районів. Розглянуто особливості формування економічної ефективності функціонування Донецького старопромислового району. Вивчено можливості оптимізації розвитку експортоорієнтованих галузей України з видобування корисних копалин. Розглянуто питання територіальної диференціації рівня сільськогосподарської освоєності території Волинської області. Вивчено зарубіжний досвід соціального захисту населення під час реструктуризації вугільної галузі. Розкрито особливості інвалідизації населення старопромислового району (на прикладі Луганщини). Обгрунтовано стратегічні напрями удосконалення Луганської регіональної системи розселення. Висвітлено роль лісових екзотів у поліпшенні екологічної ситуації та розвитку пізнавального туризму в Донбасі.

Досліджено географічне положення Одеського регіону, його природні умови та ландшафти. Подано історико-географічний нарис заселення та господарського освоєння краю. Розглянуто загальний склад і структуру економіки Одещини, її паливно-енергетичне господарство, транспорт і зв'язок, промисловість, сільське господарство. Охарактеризовано соціальний комплекс регіону, що охоплює сферу послуг, освіту, охорону здоров'я, торгівлю, житлово-комунальне господарство, культуру. Наведено комплексну соціально-географічну характеристику Одеси та її приміської зони. Розкрито загальні особливості розселення та розміщення господарств регіону, що визначаються приморсько-фасадним типом територіальної організації населення та господарства. Висвітлено екологічну ситуацію в регіоні та проблеми охорони довкілля.

Обсуждена концепция регионального геопланирования - планирования территорий регионов. Рассмотрены методологические принципы и общая методическая схема геопланирования региона. Показаны направления переходов от разных видов природопользования к объектам картографирования для целей планирования территории. Представлена таксономия операционных территориальных единиц геопланирования - точечных, линейных, ареальных, сетевых.

Представлены новые направления и парадигмы географии, связанные с современными трансформациями ее предметной области. Ведущими среди них считаем ландшафтную, геоинформационную и геопланировочную парадигмы. Рассмотрена необходимость комплексного методологического анализа закономерностей и законов развития целостной ландшафтной оболочки, изменений и трансформации ее геопространственной организации как результата взаимодействия общества и природы.

Изложены методологические принципы и методические подходы к ресурсно-кадастровой оценке земли и территории. Показаны главные направления и соответствующие концепции и понятия, которые рассматривают территорию как специфический и крайне лимитированный ресурс жизнедеятельности общества. Поставлена проблема включения интегрального потенциала территории в систему главных показателей Государственного земельного кадастра.

Отмечено, что развитие общества всегда находилось в сфере внимания географов. В начале XXI века для Украины появились новые проблемы, обусловленные многими факторами. Проблемы регионализации, различных форм территориального планирования, формирования нового мировоззрения требуют особого внимания географов.

Рассмотрена проблема реализации второго этапа общегосударственной программы создания региональных экологических сетей - детализация и уточнение состава и границ в крупных масштабах (до этого подобные разработки велись в мелких и средних масштабах). Изложены методологические и методические принципы уточнения состава и границ экологических сетей на основе крупномасштабных планов землепользования и геоинформационных баз данных управлений земельных ресурсов, практический опыт разработки второго этапа программы на примере Одесской области.