Досліджено вплив кратності використання корів як донорів ембріонів і інтервалу між обробками на кількість і якість одержуваної ембріопродукції. Встановлено, що кількість вимивань в межах від 1 до 13 істотно не впливає на якість ембріопродукції і значно підвищує її вихід.

Дисертацію присвячено проблемам вивчення біологічних особливостей та господарсько-корисних ознак бугаїв, отриманих методом трансплантації ембріонів. Визначено тривалість ембріогенезу, особливості росту та розвитку, репродуктивну функцію, племінні якості бугаїв-трансплантатів різних порід, обгрунтовано доцільність використання бугаїв-ембріотрансплантатів для підвищення продуктивності великої рогатої худоби. Вивчено причини, що викликають важкі отелення (дистоції) і післяпологові ускладнення у корів та первісток в результаті невідповідності розмірів плоду розмірам родоводу матері.

Висвітлено історію створення та діяльності Інституту тваринництва УААН. Наведено близько 500 бібліографічних описів наукових видань вчених інституту за період 1946 - 2009 рр., в яких розкрито проблеми вивчення кінських ресурсів України, інтенсифікації методів селекції, удосконалення порід вітчизняної та світової селекції.

Проведені дослідження показали відсутність статевих відмінностей в інтенсивності процесів ліпопероксидації крові тварин. Встановлено, що інтенсивні фізичні навантаження (тренування) супроводжуються активацією ПОЛ лише в суспензії еритроцитів у спортивних жеребців/меринів. З'ясовано, що у спортивних коней під впливом фізичних навантажень знижується кислотна та осмотична резистентність еритроцитів. Виявлені зміни свідчать про порушення структурної цілісності мембранних утворень еритроцитів.

Проаналізовано динаміку вмісту маркерів оксидативного стресу та системи антиоксидантного захисту у крові спортивних коней голштинської породи у стані спокою та після тренувань. Не виявлено достовірних змін у вмісті ТБК-активних продуктів у крові та плазмі коней після фізичних навантажень. Натомість встановлено істотне зниження вмісту маркерів оксидативного стресу в еритроцитах після тренувань. Виявлено істотне збільшення рівня кетонових похідних окиснювальної модифікації білків в еритроцитах після фізичних навантажень. Не спостерігалось істотних змін у значеннях альдегідних і кетонових похідних модифікації білків плазми в динаміці тренувань. Встановлено, що антиоксидантний захист крові коней під впливом фізичних наванатажень забезпечувався активацією супероксиддисмутази. Кореляційний аналіз залежності між маркерами оксидативного стресу та системи антиоксидатного захисту підтвердив важливу роль супероксиддисмутази і каталази, які істотно обмежують розвиток оксидативного стресу.

Кінне триборство є одним з найскладніших видів кінного спорту, який вимагає від коней передусім витривалості, сміливості, врівноваженості та рухливості нервових процесів, високого рівня тренованості та значних функціональних можливостей їх організму. Мета роботи - визначення рівня маркерів оксидаційного стресу (вмісту ТБК-активних продуктів та альдегідних і кетонових похідних оксидаційної модифікації протеїнів), активності амінотрансфераз та лактатдегідрогенази, а також кількісних змін вмісту лактату та пірувату в крові коней української верхової породи, які використовуються у триборстві в динаміці фізичних навантажень. Встановлено, що систематичні фізичні навантаження у триборних коней супроводжуються специфічними змінами перебігу метаболічних реакцій. У крові коней після тренінгу виявлено суттєве підвищення вмісту маркерів перекисного окиснення ліпідів, що вказує на розвиток оксидаційного стресу, викликаного тренуванням великого об'єму та інтенсивності. Встановлено також несуттєве підвищення вмісту альдегідних і кетонових похідних оксидаційно змодифікованих протеїнів в еритроцитах, що, вочевидь, пов'язано з окиснювальною модифікацією молекул гемоглобіну під впливом активних форм кисню, які утворються в результаті інтенсивних фізичних навантажень. Натомість після фізичних навантажень вміст альдегідних похідних оксидаційної модифікації протеїнів плазми коней суттєво знизився, що свідчить про розвиток ефективних адаптаційних реакцій в їх організмі шляхом інтенсифікації протеолітичної активності під впливом систематичних тренувань. Проведений кореляційний аналіз між вмістом маркерів оксидаційного стресу показав залежності в обмеженні розвитку оксидаційного стресу за рахунок активації антиоксидантної активності у тренованих коней після тренінгу. Істотне зменшення активності амінотрансфераз у крові спортивних коней після фізичних навантажень вказує на високий рівень їх тренованості, а істотне підвищення вмісту лактату відображає інтенсивність і напрям перебігу аеробно-анаеробних реакції під час тренувань та вказує на рівень енергетичного внеску анаеробного гліколізу у загальний обсяг енергопостачання м'язової діяльності триборних коней.

Висвітлено теоретичні та методичні аспекти селекційно-генетичного моніторингу у конярстві. Розроблено методи збереження й поліпшення порід коней.

Коні, що використовуються у кінноспортивних змаганнях, потребують додаткової кількості енергії. Додаткова потреба в енергії понад підтримуючу потребу в перетравній енергії залежить від навантаження, використання перетравної енергії та величини потреби, зв'язаної з рухом коня. Для визначення впливу рівня годівлі на фізіологічний стан організму коней було сформовано групи по 3 голови аналогів (спортивні коні, що використовуються у подоланні перешкод 7 -8 річного віку): I - контрольній групі згодовували традиційний раціон, що використовується в СФГ "Світлана" Київської області: 6 кг сіна, 6 кг вівса, 1 кг моркви та 1 кг висівок на добу + сіль-лизунець у постійному доступі. II - дослідній групі змінено раціон: до основного складу кормів додавали розроблений премікс. Премікс згодовували у зерновій суміші протягом звітного періоду. Кров відбирали до і за годину після годівлі. Не виявлено негативних наслідків згодовування преміксу, натомість аналіз крові показав зміни гематологічних і біохімічних показників крові у коней, які одержували премікс.

Конярство України наразі представлено значним різноманіттям порід коней, найбільш цінними з яких є породи вітчизняної селекції: українська верхова (365 кобил репродуктивного віку в Україні - близько 100 кобил і в інших країнах), новоолександрівська ваговозна (114 кобил), орловська рисиста (разом із російською популяцією близько 500 кобил), українська рисиста породна група (164 племінних кобили), гуцульська - єдина реліктова порода коней України (разом з польською, румунською, словацькою та угорською популяціями - близько 500 кобил). Федеральна агенція Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) розподіляє породи сільськогосподарських тварин на сім категорій для визначення їх статусу щодо загрози зникнення. Система класифікації базується на показниках: загальна чисельність популяції, чисельність продукуючих самиць і тенденція чисельності популяції (зростає, знижується або стабільна). В Україні практично не діє програма збереження біорізноманіття сільськогосподарських тварин, немає генофондних репродукторів і власники коней локальних порід не одержують дотацій (до 2010 р. дотації одержували усі галузі тваринництва). У зв'язку із цим поголів'я коней, без фінансової підтримки у складний економічний період, продовжує критично скорочуватись із загрозою повного зникнення місцевих і реліктових пород.

Наведено результати новітніх наукових досліджень і надано пропозиції щодо нормованої годівлі коней різних типів і напрямів використання. Досліджено біологічні показники коней, які враховуються при нормуванні годівлі. Увагу приділено структурі та нормуванню раціонів коней за енергією, протеїном, вуглеводами та жиром. Рекомендовано раціони й особливості годівлі коней різних груп. Наведено основні правила годівлі коней.

Увагу присвячено вивченню особливостей формування вітчизняної популяції коней заводських порід на основі генеалогічного аналізу та комплексної селекційно-генетичної оцінки. Проведено комплекс наукових досліджень, спрямованих на вирішення проблеми розвитку та стану заводських порід коней: популяційно-генетичний аналіз тренду селекційних ознак, що обумовлюють племінну цінність коней; аналіз добору, підбору, чистопорідного розведення за лініями, застосування інбридингу, визначення ефективності селекційно-племінної роботи в умовах обмеженого генофонду; розробка методів породного удосконалення, що забезпечують реалізацію генетичного потенціалу, комплексну селекцію, поглиблений аналіз даних. Встановлено, що в породах коней з обмеженим генофондом значний вплив на еволюцію генеалогічних ліній має індивідуальна та дрібногрупова племінна цінність, препотентність окремих особин, лінійне поєднання та поєднання батьківських пар. Доведено приоритетну роль в усіх досліджених породах видатних плідників у формуванні селекційного ефекту як при чистопорідному розведенні, так і при схрещуванні. Популяційно-генетичним аналізом встановлено, що найбільший селекційний ефект при удосконаленні порід коней чистопорідним методом отримано при застосування кросів ліній з використанням помірного інбридингу у ступенях IV, V, VI на видатних предків. Вивчено можливості застосування умовного ефекту гетерозису при підборах батьківських пар різного ступеню спорідненості. Показано, що при удосконаленні чистокровної верхової породи найбільш результативними за комплексом ознак були підбори за типом аутбредного, української верхової, орловської та російської рисистих - за типом інбредлайнкросінгу як для екстер'єрних, так і для продуктивних ознак. Кращі показники отримано при застосуванні помірного та віддаленого комплексного інбридингу. Оцінено ефективність схрещування заводських порід коней місцевих популяцій з поліпшуючими породами. Вивчено вплив схрещування на формування української верхової породи, рекомендовано використовувати для схрещування західноєвропейський генофонд без породного обмеження, віддаючи перевагу типовості, екстер'єрним показникам і високим спортивним здібностям. Проаналізовано вплив ввідного схрещування з чистокровною верховою породою на формування вітчизняної популяції орловської рисистої породи, виявлено як фенотипові так і генетичні зміни під впливом схрещування. Визначено вплив ввідного схрещування з французькою рисистою породою на формування вітчизняної популяції рисистої породної групи призового напряму роботоздатності. Надано рекомендації з ефективного використання схрещувань та використання оцінених кросів ліній для поліпшення екстер'єрних та жвавісних характеристик порід коней вітчизняної селекції. Сформовано пакет нормативних актів, розроблено інформаційний банк даних, розроблено програми селекції коней заводських порід до 2020 року та перспективні плани селекції для кінних заводів і племінних репродукторів. Запропоновано методи удосконалення системи селекції у конярстві в умовах обмеженого генофонду.

Висвітлено результати генеалогічного аналізу вітчизняної популяції коней орловської рисистої породи. Загальне поголів'я породи на час обстеження становило 653, зокрема 267 племінних кобил. Найбільша кількість коней у Запорізькому кінному заводі N 86 (29,6 % племінних кобил). Аналіз генеалогічної структури репродуктивного поголів'я породи показав перевагу жеребців трьох ліній: Барчука (гілка Запада, 28,1 %), Пілота (18,8 %), Воїна (15,6 %). Маточне поголів'я переважно належить до ліній Барчука (гілка Запада, 30,7 %), Піона (22,1 %), Пілота (15,7 %). Маточне поголів'я Дібрівського кінного заводу представлене переважно кобилами лінії Піона (41,2 %), Запорізького кінного заводу - лінії Барчука (гілки Запада, 29,1 %), Ісполнітєльного (22,8 %), Піона (20,3 %). У Лимарівському кінному заводі більшість кобил походить з ліній Барчука (гілка Запада, 35,5 %), Пілота і Піона (по 25,8 %). Лозівський кінний завод укомплектований матками переважно лінії Барчука (гілка Запада, 38,2 %), Пілота (23,5 %) і Вєтра (20,6 %). Найбільший племінний репродуктор ПСП "Комишанське" укомплектований переважно матками лінії Барчука (гілки Запада, 51,2 %), Піона (22,0 %) і Пілота (17,1 %). Аналіз генеалогічних ліній української частини популяції орловської рисистої породи показав, що за наявності жеребців-плідників і ремонтних жеребців найбільший розвиток отримала генеалогічна лінія Барчука, з якої відокремлено нову розгалуженішу гілку Запада, до якої належать 28,1 % жеребців і 30,7 % кобил. Племінне ядро зазначеної генеалогічної лінії зосереджене в усіх кінних заводах з розведення орловської рисистої породи (базові господарства), а також у племінних репродукторах та у власників коней - фізичних осіб. Таким чином є передумова апробації генеалогічної лінії Запада в українській частині популяції орловської рисистої породи коней.