Проведено маркетингове обгрунтування розробки дво- і трикомпонентних FDC-таблеток у відповідності з рекомендаціями ВООЗ відносно доз діючих речовин для лікування туберкульозу у дітей. Запропоновані до розробки препарати є конкурентоздатними на українському ринку за ціною та вартістю курсу лікування (дві фази протягом 6-ти місяців).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.2 + Р733.514.37

Рубрики:

Патологія плода, плідних оболонок, плаценти, пуповини

Герпетична інфекція у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено функціонування міфічного квесту в авторській міфології, створеній Дж. Р. Р. Толкіном. Проаналізовано світ Арди та запропоновано ставлення до усієї сукупності різних за жанром творів письменника як до партитури текстів, на інтертекстуальних зв'язках між якими вибудовується міфологічний континуум. Характер міфології Толкіна визначено як альтернативну міфологію - реконструкцію діалогу кельтської та англосаксонської епічних традицій, який міг би відбутися, якби не Нормандське завоювання у 1066 р. Поняття "міфічний квест" визначено як певну сюжетну єдність, що містить мотиви пошуку, подорожі, подвигу і в процесі розв'язання суб'єктно-об'єктних відносин якої відбувається актуалізація хронотопу фантастичного світоландшафту. З метою позначення загальних для народів Арди способів залучення до міфоісторичного руху запропоновано поняття метаквесту (квесту, що об'єднує цілий народ або охоплює епоху чи кілька епох). Об'єктну частину метаквесту представлено артефактами, що несуть інформацію про сакральні часи першотворення, як суб'єктів розглянуто низку героїв Арди. Предикативний зв'язок між суб'єктами та об'єктами метаквесту знаходить своє вираження в образі нескінченної дороги, на якій кожен з героїв (від міфічних до низькоміметичних) має знайти своє місце.

Висвітлено роль і значення інформаційної політики держави у розвитку громадянського суспільства загалом, та в Україні зокрема. Проаналізовано наукові роботи українських та зарубіжних учених, які розкривають теоретичні та практичні аспекти взаємодії третього сектору та держави в інформаційному просторі. Виявлено, що державна інформаційна політика може мати три основні способи впливу на громадянське суспільство, його сприйняття та зворотну реакцію: 1) інформаційна політика як засіб артикуляції загальнодержавної політики (внутрішньої та зовнішньої); 2) інформаційна політика як засіб демонстрації політики держави безпосередньо по відношенню до громадянського суспільства; 3) інформаційна політика як спосіб розуміння державою інформації та використання інформаційно-комунікаційних технологій. Визначено, що громадянське суспільство як актор, наділений аналітичними та самоорганізаційними здібностями, аналізуючи ці три вияви інформаційної політики, може налаштовуватися або на протидію, або на взаємодію з державою. Ідентифіковано переваги від співпраці в інформаційній сфері для держави (довіра інститутів громадянського суспільства розширює довіру соціуму до органів державної влади; посилення конкурентоспроможності інформаційної сфери як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках ІКТ; транспарентність політичної системи, що сприяє комплексній демократизації: розбудова сучасного інформаційного суспільства) та громадянського суспільства (розгалужений контроль за владою державного, регіонального та локального рівнів: участь у формуванні змісту порядку денного в інформаційному просторі; боротьба з бюрократичною неефективністю та корупцією; посилення системи стримувань і противаг; популяризація інструментів прямої демократії). Обґрунтовано періодизацію громадянського суспільства України в контексті впливів інформаційної політики держави від здобуття незалежності й по сьогодні: 1) етап об'єктивації в інформаційному просторі (презентація як феномену, 1991—2003 рр.; 2) етап суб'єктивації (презентація як суб'єкта, 2004—2013 рр.); 3) етап інституалізації (презентація як партнера, з 2014 р. й дотепер).