Зазначено, що виокремлення біблійних онімів може спричинити появу окремої галузі в царині ономастичних досліджень. Очевидно, що вивчення будь-якого мовного матеріалу розпочинається з добору лінгвістичного термінологічного інструментарію. Запропонований термінологічний апарат має на меті представити біблійну ономастику як цілісну систему.

У біблійному тексті антропоніми формують цілісну систему, в якій найменування чітко диференціюються за мовою-джерелом. Виокремлено арамейські за походженням біблієантропоніми. Особливістю біблієантропонімів-арамеїзмів є те, що вони не презентують окрему антропосистему (у структурі святописемного тексту вони представлені фрагментарно і неповно), а є компонентом гебрейської системи найменувань Новозавітнього Канону. Біблієантропоніми-арамеїзми мають низку особливостей, які дозволяють упізнати та виокремити їх серед розмаїття антропонімних формул новозавітного тексту.

Встановлено повний реєстр антропонімів, вживаних у новочасних перекладах Святого Письма. Підібрано термінний інструментарій для опису пропріатем святописемного тексту, запропоновано унітерм "біблієонім". Виявлено механізми морфологічної адаптації новозавітного біблієантропонімікону. Удосконалено диференцію онімного матеріалу святописемного тексту за лінгвістичним критерієм. Виокремлено гебрейський, арамейський, грецький, римський іменники. З'ясовано особливості фонографічного відтворення новозавітного антропонімікону в процесі перекладання.

Розглянуто особливу групу давньогрецьких імен новозавітного тексту, а саме - імена-гіпокористики. Ці найменування становлять невеликий відсоток від загальної кількості давньогрецьких імен. Завдяки цим іменам давньогрецький іменник сприймається як онтологічна складна єдність, яка постійно розвивалася, видозмінюючи громіздкі та незручні для уживання антропоніми, на простіші та придатні для використання.

Розглянуто особливості давньоримських новозавітних найменувань, до структури яких входять назви адміністративних посад, професій. Ці соціальні маркери, репрезентуючи місце біблієперсоніма в ієрархії тогочасного суспільства, дозволяють не тільки зусібіч означити носія імені, а й відчитати важливі фрагменти біблійної історії, яка у транскодованому варіанті потрапила в український мовнокультурний вимір.