Розглянуто теоретичні основи термогазодинамічних процесів у газопроводах, забезпечення міцності та стійкості лінійних дільниць, основи розрахунку газопроводів і обладнання, методи оптимізації та керування режимами експлуатації, а також практичні питання обслуговування та ремонту газотранспортних систем. Наведено методики розрахунку параметрів режиму роботи газопроводів за умови стаціонарної течії газу. Вперше висвітлено теоретичні основи напружено-деформованого стану трубопроводу, наведено практичні рекомендації щодо забезпечення його міцності та стійкості, запропоновано методи та засоби технічного діагностування стану обладнання компресорних станцій.

Изложены теоретические основы термогазодинамичных процессов в газопроводах, обеспечения твердости и стойкости линейных участков, расчета газопроводов и оборудования, методы оптимизации и управления режимами эксплуатации. Рассмотрены практические вопросы обслуживания и ремонта газотранспортных систем. Приведены методики расчета параметров режима работы газопроводов при стационарном течении газа. Впервые освещены теоретические основы напряженно-деформированого состояния трубопровода, предложены практические рекомендации по обеспечению его твердости и стойкости, а также методы и средства технического диагностирования состояния оборудования компрессорных станций.

Стисло обгрунтовано потребу у застосуванні методів аналізу нестаціонарних неізотермічних потоків в магістральних газопроводах. Проаналізовано сучасні досягнення в галузі математичного моделювання нестаціонарних режимів роботи газотранспортних систем. Запропоновано сучасний модернізований метод розрахунку нестаціонарних газових потоків. Наведено переваги модернізованого методу у порівнянні з існуючим та оцінено достовірність результатів розрахунку за розробленим методом.

На базі аналізу параметрів моделювання фактичних режимів роботи магістральних газопроводів кількісно встановлено структуру гідравлічних втрат енергії. Запропоновано критерій нестаціонарності для вибору виду математичної моделі під час прогнозування параметрів режиму.

Індекс рубрикатора НБУВ: О76-082н63

Рубрики:

Газопроводи

Шифр НБУВ: Ж16570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми забруднень навколишнього середовища викидами продуктів двоокису вуглецю, сірки, оксидів азоту. Створено математичну модель дифузії викидів парів бензину і інших фракцій в нерухомому середовищі. Для вирішення даної задачі використано прямі і обернені перетворення Фур'є.

Вивчено питання математичного опису нестаціонарного неізотермічного потоку в магістральному газопроводі. Запропоновано уточнений метод розв'язку крайової задачі.

Проведено розрахунки щодо реалізації створеної математичної моделі та аналіз одержаних результатів із встановленням закономірностей формування хмари забруднень у повітряному середовищі, викликаних викидами вертикальних стальних резервуарів, які є паровою фазою випаровування нафти і нафтопродуктів. Використання запропонованого підходу дозволяє підвищити ефективність прогнозування поширення шкідливих випарів на промислових підприємствах нафтогазового комплексу, що дозволить в найближчому майбутньому суттєво покращити техніко-економічні показники.

У разі оцінки ефективності стратегій технічного обслуговування уособленого блочно-комплектного об'єкту магістрального газопроводу наведено формулу для знаходження оптимального числа перевірок об'єкта та їх періодичність, що мінімізує затрати за умови забезпечення високого коефіцієнта готовності. Наведені рішення дозволяють вирішити задачу вибору оптимального режиму обслуговування блочно-комплектного обладнання магістральних газопроводів.

На основі методів адаптації та дисперсійної ідентифікації та їх оптимізації з використанням багатокритеріальних моделей, а також методики адаптивного моделювання нестаціонарних і квазістаціонарних процесів у газопроводних системах розроблено режими роботи магістральних газопроводів з пересіченим профілем траси.

Досліджено та проаналізовано результати розрахунків розповсюдження викидів із резервуарів у атмосферу. Показано, що процес випаровування має періодичний характер, і забруднення атмосфери відбувається циклічно з різною амплітудою і фазою в циклах за висотою й у часі. Запропоновану математичну модель можна використовувати і для будь-яких видів забруднень довкілля. Її створено з метою визначення швидкості забруднень, а також накопичення інформації про забруднення за будь-який проміжок часу.

Запропоновано інформаційну систему для статистичної ідентифікації і оптимізації режимів роботи газотранспортних систем за даними диспетчерської інформації. Інтелектуальна взаємодія частин дозволяє ефективно використовувати комп'ютерну техніку для оперативного управління газопроводами.

Зазначено, що основна частина діючих нафтопроводів експлуатується понад 40 років. За такий тривалий період часу в металі труб під впливом напруг, корозійного середовища (в т.ч. водню) відбулися процеси, що призвели до зміни фізико-механічних властивостей металу. Ступінь зміни властивостей у цьому разі залежить не тільки від тривалості, але і від силових умов експлуатації, тобто від рівня робочого тиску й амплітуди його коливань. Розглянуто систему рівнянь, за допомогою якої можна оптимізувати нестаціонарні режими перекачування нафти, що призводять до втрат міцності магістральних труб виникнення аварійного стану та пов'язаних із ним економічних та екологічних збитків.

Удосконалено агрегативно-імітаційний метод розрахунку складних газотранспортних систем. Введено нові типи агрегатів у метод, що дозволяє здійснювати розрахунок складних багаторівневих газотранспортних систем. Існує можливість розрахунок як стаціонарних, так і нестаціонарних режимів роботи газотранспортних систем.

Поаналізовано та удосконалено методи оптимізації режимів роботи багатониткових газотранспортних систем. Проаналізовано можливі варіанти постановок задач оптимізації з різними критеріями та методи їх розв'язування. Розглянуто одно-, багатокритеріальну, компромісну та стохастичну задачі. Класифіковано способи їх розв'язування. Встановлено, що основними проблемами є стійкість методів і знаходження глобального екстремуму. Подолання цих проблем є можливим за допомогою генетичних алгоритмів (ГА). Запропоновано числовий метод випадкового пошуку екстремуму з використанням ГА. Подальше дослідження буде спрямоване на удосконалення способу вибору початкової популяції хромосом, операцій мутації та кроссинговера.

Запропоновано числовий метод для оцінювання надійності газотранспортних систем з використанням теорії нечітких множин і теорії прийняття рішень.

Зазначено, що вибір раціональних конструкцій насосних підіймачів рідини із свердловини та режимів їх роботи є одним із найактуальніших завдань в нафтовидобуванні. Незважаючи на великий об'єм теоретичних та експериментальних досліджень, розв'язок проблеми в цьому напрямку не можна визнати закінченим з огляду на те, що гідродинамічні особливості руху продукту свердловини та кінематика штангової свердловинної насосної установки надзвичайно складні. Зміна будь-якого технологічного параметра роботи установки призводить до важкопрогнозованих результатів. Описано рівняння руху точки підвісу штанг на різних фазах, що надає підстави розробити рекомендації щодо вибору типу та конструкції насосної установки та підвищити її продуктивність.

Проаналізовано математичні моделі роботи складних газотранспортних систем і доцільність їх використання для оптимального керування експлуатаційними режимами газопроводів.

Побудовано модель газотранспортної системи, призначеної для аналізу газових потоків і керування процесом транспортування газу.

Зазначено, що практика експлуатації ШСНУ свідчить, що пошкодження (обрив) штангової колони є основною причиною підземних ремонтів свердловин. У разі цього встановлено, що обрив штанг трапляється не тільки у верхній, але і в середній та нижній частинах. Запропоновано уточнене теоретичне обгрунтування динамічних навантажень, що діють на штангову колону в процесі роботи ШСНУ. Проаналізовано рух точки підвісу штанг та описано динамічні навантаження, що діють на деталі вузлів ШСНУ впродовж робочого циклу у процесі всмоктування та нагнітання. Запропоновані методи розрахунку є основою для розробки нових технологічних рішень, спрямованих на підвищення працездатності свердловинного обладнання.

Розглянуто 12 основних хімічних елементів - забруднювачів грунтів. Формалізовано задачу оцінювання впливу їх концентрацій на здоров'я людей. Запропоновано встановлювати тісноту статистичного зв'язку та функціональну залежність, що йому відповідає.