Дається загальна характеристика систем автоматизованого управління нормальними режимами промислових електричних мереж. Детально розглядається математична постановка та моделювання задач управління якістю електричної енергії, компенсації реактивних навантажень та електроспоживання в умовах дефіциту потужності в енергосистемах. Наводяться чисельні приклади розв'язування цих задач.

Висвітлено питання методології математичних оптимізаційних задач, зокрема, лінійного та нелінійного, цілочислового, а також динамічного програмування. Описано метод динамічного програмування для розв'язання цілочислових задач оперативного керування в системах електропостачання. Проаналізовано особливості математичного моделювання задач електроенергетики, розглянуто симплекс-метод для розв'язання задач нескалярної оптимізації.

Освещены вопросы методологии математических оптимизационных задач, в частности, линейного и нелинейного, целочислового, а также динамического программирования. Описан метод динамического программирования для решения целочисловых задач оперативного управления в системах электроснабжения. Проанализированы особенности математического моделирования задач электроэнергетики, рассмотрен симплекс-метод для решения задач нескалярной оптимизации.

Наведено загальну характеристику технологічних процесів електропостачання, а також функцій енергетичної служби підприємства щодо їх забезпечення. Висвітлено основні поняття та відомості про автоматизовані системи управління. Вивчено принципи створення енергетичних підсистем, впровадження яких забезпечує системний підхід до використання обчислювальної техніки у промисловій електроенергетиці. Досліджено детальний алгоритм задачі контролю за виконанням плану ремонтів. Описано впроваджений у виробництво програмний комплекс "планово-попереджувальний ремонт". Проаналізовано проблему автоматизації навчання енергоперсоналу та контролю його знань і навичок. Розглянуто можливість використання інформаційних технологій в економіці енергетичної служби підприємства.

Наведено відомості для розрахунків електромагнітних перехідних процесів в електричних мережах. Викладено порядок рахування режимів методом розрахункових кривих, аварійного режиму аналітичним методом. Проаналізовано особливості обчислення струмів короткого замикання в окремих гілках схеми, врахування аперіодичної складової струму короткого замикання, а також обчислення напруги у різних точках схеми.

Приведены сведения для расчета электромагнитных переходных процессов в электрических сетях. Изложен порядок расчета режимов методом расчетных кривых, аварийного режима аналитическим методом. Проанализированы особенности вычисления токов короткого замыкания в отдельных ветках схемы, учета апериодической составляющей тока короткого замыкания, а также вычисления напряжений в разных точках схемы.

Розглянуто роль і значення розрахунків аварійних режимів (АР) для надійного електропостачання народного господарства. Запропоновано концепцію розрахунків АР і показано особливості їх автоматизації на ЕОМ. Здійснено методологію та наведено теоретичні відомості про техніку розробки математичних моделей перехідних процесів у разі розрахунків АР у системах електропостачання. Увагу приділено технології використання числових методів і програмного забезпечення у ході розрахунків АР, дослідженню електромагнітних перехідних процесів на основі рівнянь Парка - Горєва. Визначено електричні режими з використанням системи Simulink.

Рассмотрены роль и значение расчетов аварийных режимов (АР) для надежного электроснабжения народного хозяйства. Предложена концепция расчетов АР и показаны особенности их автоматизации на ЭВМ. Осуществлена методология и приведены теоретические сведения о технике разработки математических моделей переходных процессов при расчетах АР в системах электроснабжения. Внимание уделено технологии применения числовых методов и программного обеспечения при расчетах АР, исследованию электромагнитных переходных процессов на основе уравнений Парка - Горева. Определены электрические режимы с использованием системы Simulink.

Викладено відомості про сучасне електрообладнання й електропроводки, призначені для силових розподільних і освітлювальних мереж. Наведено інформацію з роздрібних цін станом на 01.01.2005 р., а також перелік Інтернет-адресів виробників сучасного електрообладнання та фірм, які його реалізують.

Изложены сведения о современном электрооборудовании и электропроводках, предназначенных для силовых распределительных и осветительных сетей. Приведена информация о розничных ценах состоянием на 01.01.2005 г., а также перечень Интернет-адресов производителей современного электрооборудования и реализующих его фирм.

Розроблено алгоритм і комплекс математичних моделей, що дозволяють здійснювати керування графіком реактивної потужності підприємства з використанням компенсувальних пристроїв та конденсаторних батарей пристроїв для симетрування режимів. Розроблено математичні моделі для симетруючих пристроїв різних схем, які забезпечують максимальну ефективність використання їх конденсаторних батарей.

Математично поставлено задачу оперативного керування несиметрією напруги у вузлі навантаження розподільчої електричної мережі за допомогою конденсаторних установок. Розроблений алгоритм аналізу математичної моделі керування забезпечує одержання оптимального розв'язку за загальну кількість етапів та врахування явищ післядії. Працездатність алгоритму продемонстровано на тестовому прикладі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.140.45-5

Рубрики:

Інфаркт міокарда

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено зв'язок між порушеннями ліпідного обміну, системним запаленням і функцією ендотелію, товщиною інтими-медії сонних артерій, гемодинамічними параметрами за даними ехокардіографії та рівнем виконання фізичного навантаження. Виявлено коригувальний вплив інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (з суттєвішою дією периндоприлу) на зазначені порушення у хворих у постінфарктному періоді у порівнянні з пацієнтами, які не одержували препарати даної групи. Доведено, що на фоні лікування периндоприлом, вже до третього місяця значно зменшувалась активність системного запального процесу та проатерогенна модифікація ліпопротеїнів крові, наприкінці дослідження відбувалось покращання ліпідного та вуглеводного метаболізму, досягнення нормальних значень показника ендотелійзалежної вазодилатації, зменшення показника товщини інтими-медії сонних артерій, зростання толерантності до фізичного навантаження та покращання клінічного перебігу, що проявлялось зменшенням явищ серцевої недостатності, нападів стенокардії та необхідності госпіталізації.

Изучение роли эндотелиальной функции в патогенезе сердечно-сосудистых заболеваний способствовало формированию концепции об эндотелии как о мишени для профилактики и лечения ИБС. Целью исследования было установление взаимосвязи между биохимическими показателями и показателем реакции плечевой артерии в ответ на реактивную гиперемию, который характеризует функцию эндотелия. Обследован 81 пациент в острый период инфаркта миокарда и в динамике через 3 и 6 мес. В зависимости от терапии больные разделены на две группы: в 1-ю вошли 39 пациентов, получавших стандартное лечение, во 2-ю - 42 больных, которым в дополнение к базисной терапии назначали периндоприл (из ингибиторов АПФ). В процессе лечения отмечено постепенное восстановление эндотелиальной функции, особенно во 2-й группе. В основе этих позитивных клинико-функциональных сдвигов лежали процессы, характеризующие снижение активности системного воспаления и интенсивности оксидантного стресса, улучшение показателей липидного и углеводного обмена. В результате исследований установлены корреляционные связи между изучаемыми показателями.

Изучено влияние ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента на клиническое течение постинфарктного периода и показатели кардиогемодинамики. Установлено их (особенно периндоприла) положительное влияние на частоту возникновения приступов стенокардии, проявлений сердечной недостаточности, показатели кардиогемодинамики. Восстановление сократительной способности миокарда с уменьшением нарушений кинеза после инфаркта миокарда более эффективным было у больных, получавших периндоприл. Наличие артериальной гипертензии до инфаркта миокарда влияет на постинфарктное ремоделирование левого желудочка в раннем постинфарктном периоде. Установлена взаимосвязь между уровнями биохимических показателей и гемодинамическими параметрами, а также объемом выполненной работы, ее эффективностью и эндотелиальной функцией.

Проведено дослідження впливу компенсувальних установок як симетричного, так і несиметричного виконання на додаткові втрати активної потужності від несиметрії режиму в мережах енергопостачальних організацій і споживачів електроенергії.

На сегодняшний день тактика ведения пациентов в острый период инфаркта миокарда и в постинфарктный определяется разработанными стандартами лечения и регламентируется Рекомендациями ассоциации кардиологов Украины и Европейского общества кардиологов, согласно которым всем пациентам необходимо назначение базисной терапии. Место ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента в этом перечне обусловлено значением ренин-ангиотензин-альдостероновой системы в развитии инфаркта миокарда, формировании зоны некроза и в отдаленный период - ремоделировании миокарда. В исследовании на основании данных наблюдения в течение 6 мес за 131 больными, которые были распределены на три группы в зависимости от приема эналаприла, периндоприла или рамиприла в дополнение к базисной терапии, при велоэргометрии были установлены особенности различных препаратов в повышении толерантности к физической нагрузке в отношении как длительности этого процесса, так и касательно величины выполненной работы и ее гемодинамической эффективности. Это особенно важно к 3-му месяцу после инфаркта миокарда, когда решают вопрос о возвращении пациентов к труду при направлении на МСЭК.

Розроблено математичні моделі керування реактивною потужністю та несиметрією напруги за допомогою КУ, які дозволяють розрахувати керуючі впливи у разі несиметрії напруг, а також, за необхідності, прийняття погоджених рішень.

Досліджено особливості зміни показників, якими прийнято оцінювати несиметрію режиму, у разі ввімкнення БСК симетричного виконання до вузла мережі з несиметричною напругою.

Цель работы - обоснование выбора оптимального ингибитора ангиотензинпревращающего фермента для повышения эффективности восстановления физической работоспособности больных в первые месяцы после перенесенного инфаркта миокарда. Установлено, что на фоне лечения периндоприлом уже до 3 мес значительно уменьшалась активность системного воспалительного процесса и проатерогенная модификация липопротеинов крови, в конце исследования наблюдалось улучшение липидного и углеводного метаболизма, достижение нормальных значений показателя эндотелийзависимой вазодилатации, уменьшение показателя толщины интимы-медии сонных артерий, возрастание толерантности к физической нагрузке и улучшение клинического течения, что проявилось снижением явлений сердечной недостаточности, припадков стенокардии и необходимости госпитализации. Установлена связь между указанными нарушениями и корригирующее влияние ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента (с более существенным действием периндоприла) у больных в постинфарктный период в сравнении с пациентами, не получавшими препаратов данной группы.

Розглянуто методи симетрування напруг і компенсації реактивної потужності в розподільних мережах енергопостачальних компаній, керування несиметрією напруг в розподільних мережах, симетрування електричних режимів і компенсацію реактивної потужності в мережах енергопостачальних компаній. Подано розрахунок поетапного впровадження компенсувальних установок в розподільні мережі.

Обследованы 40 больных с острым инфарктом миокарда (ИМ) и 20 больных с постинфарктным кардиосклерозом. На фоне лечения установлено выраженное липидкорригирующее действие статина амвастан, особенно в отношении липопротеинов низкой плотности (при хорошей переносимости препарата), что проявлялось отсутствием повышения уровня креатинфосфокиназы при повышении уровня аланинаминотрансферазы не более чем в 1,5 раза у 5 (12,5 %) обследованных с ИМ и у 2 (10 %) - в постинфарктный период. Продемонстрирована эффективность и безопасность 80 мг амвастана у пациентов в острый период ИМ.

Обгрунтовано критерій задачі формування оптимального групового графіка навантажень дугових сталеплавильних печей шляхом зсувів у часі між технологічними циклами. Показано, що розв'язання задачі можна знайти методом динамічного програмування. Запропоновано рекурентні відношення, адаптовані до даної задачі.