Проведено епідеміологічне дослідження захворюваності на маніакальні розлади у Полтавській області за період 1967 - 2000 рр. Вивчено особливості впливу циркануальної ритміки та геологеофізичних факторів на частоту виникнення та загострень маніакальних розладів. Проаналізовано значущість соціально-демографічних і біологічних факторів у формуванні та перебігу зазначеної афективної патології. На підставі результатів комплексного дослідження 117-ти хворих з маніакальною симптоматикою, які знаходились на обстеженні та лікуванні у психіатричному стаціонарі, визначено клініко-психопатологічні, патопсихологічні та біоритмологічні особливості хворих на манії. Установлено наявність десинхронізації вегетативних функцій у обстежених, питому вагу певних циркадіанних типів залежно від клініко-синдромальної форми манії, етіології, патопсихологічних характеристик пацієнтів. Розроблено систему лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію та запобігання загостренням маніакальних розладів, з використанням препаратів вальпроєвої кислоти на засадах хронотерапії та хронопрофілактики.

С помощью клинико-психопатологического и патопсихологического методов (тест Кеттелла) обследовано 117 пациентов с маниакальной симптоматикой различных нозологических групп. Установлены отклонения по основным диагностическим шкалам опросника в зависимости от синдромальной и нозологической картины психоза. Полученные результаты можна использовать в практической деятельности клинических психиатров.

Увагу присвячено багаторічній праці професора А. М. Скрипнікова - вчителя, лікаря та науковця, під керівництвом якого досліджено різноманітні аспекти порушень ментального здоров'я населення Полтавської області, розроблено й оновлено методи діагностики та терапії. Подано сучасну інформацію щодо етіопатогенетичних теорій формування психогенних психічних розладів, наведено їх розповсюждення та клінічну характеристику. Висвітлено епідеміологічні дані маніакальнивх станів, шизофренії та розладів шизофренічного спектру, суїцидальної поведінки у дорослого населення та підлітків. Значну увагу приділено питанням ментального здоров'я молоді та дітей, аспектам формування розладів аутистичного спектру, аналізу поширеності захворюваності на епілепcію у дитячому віці.