Висвітлено історію розвитку соціологічної думки. Розглянуто методологічні проблеми соціології та соціологічного дослідження, основні теоретичні та прикладні напрями сучасної соціології.

Освещена история развития социологической мысли. Рассмотрены методологические проблемы социологии и социологического исследования, основные теоретические и прикладные направления современной социологии.

Розглянуто витоки, форми прояву та роль підприємництва в економічній еволюції суспільства. Акцентовано увагу на проблемах кризи світоглядного характеру (розвиток капіталістичної цивілізації, поширення її засад і принципів, питання їх очевидності та притаманності в суспільно-історичному розвитку), кризових тенденціях соцілогічної науки та потребах соціологічного змісту концептуалізації підприємництва. Обгрунтовано систему теоретичної інтерпретації підприємництва як агрегативного явища, визначено основні підходи до формування концептуалізації підприємництва.

Рассмотрены истоки, формы проявления и роль предпринимательства в экономической эволюции общества. Акцентировано внимание на проблемах кризиса мировоззренческого характера (развитие капиталистической цивилизации, распространение ее основ и принципов, вопросы их очевидности в общественно-историческом развитии), кризисных тенденциях социологической науки и потребностях социологического содержания концептуализации предпринимательства. Обоснована система теоретической интерпретации предпринимательства как агрегативного явления, определены основные подходы к формированию концептуализации предпринимательства.

Визначено сутність, структуру та функції соціології, розкрито зміст основних понять наукової дисципліни. Охарактеризовано соціальну структуру суспільства, проаналізовано особливості соціалізації особистості. Встановлено причини виникнення й особливості функціонування соціальних інститутів. Описано процес формування соціальних організацій та спільнот, наведено їх класифікацію. Викладено теоретичні засади проведення соціологічних досліджень. Розглянуто основні методи збору соціологічної інформації (опитування, експертного оцінювання, спостереження, соціометричні процедури, експеримент, аналіз документів, тестові, маркетинго-соціологічні методики та методи виміру соціальних установок). Розкрито основні етапи формування знань про суспільство від найдавніших часів до сучасного періоду. Наведено відомості про спеціальні та галузеві соціологічні теорії - економічну соціологію, соціологію праці та управління, підприємництва, екології, релігії, засобів масової комунікації, виховання, освіти, науки, вільного часу, способу життя, конфлікту, девіантної поведінки, права, політики, громадської думки, виборчого процесу. Розглянуто основні концепції та напрями вивчення електоральної поведінки, визначено функції та методи соціального управління.

Определены сущность, структура и функции социологии, раскрыто содержание основных понятий научной дисциплины. Охарактеризована социальная структура общества, проанализированы особенности социализации личности. Установлены причины возникновения и особенности функционирования социальных институтов. Описан процесс формирования социальных организаций и групп, приведена их классификация. Освещены теоретические основы проведения социологических исследований. Рассмотрены основные методы сбора социологической информации (опрос, экспертное оценивание, наблюдение, социометрические процедуры, эксперимент, анализ документов, тестовые, маркетинго-социологические методики и методы определения социальных установок). Раскрыты основные этапы формирования знаний об обществе с древнейших времен до современного периода. Даны сведения о специальных и отраслевых социологических теориях - экономической социологии, социологии труда и управления, предпринимательства, экологии, религии, средств массовой коммуникации, воспитания, образования, науки, свободного времени, образа жизни, конфликта, девиантного поведения, права, политики, общественного мнения, выборного процесса. Рассмотрены основные концепции и направления изучения электорального поведения, раскрыты функции и методы социального управления.

Розроблено нову теоретико-соціологічну структурно-діяльнісну концепцію підприємництва, у якій надано узагальнене теоретичне визначення підприємництва як: соціального явища усіх типів сучасних суспільних систем; особливої соціокультурної діяльності; специфічної моделі трудової поведінки. Обгрунтовано систему теоретичної інтерпретації підприємництва як інтегрованого явища та соціологічної категорії. Надано наукову аргуметацію щодо пізнавального статусу категорії "підприємництво" на різних рівнях системи соціологічного знання. Встановлено, що реалізація даної концепції соціологічного вивчення підприємництва забезпечує можливості подальшого розвитку спеціального науково-дослідного напряму в структурі соціологічного знання - соціології підприємництва.

На базі абераційної моделі тонкої лінзи одержано вирази монохроматичних аберацій параксіального кіноформного елемента з високою ефективністю в першому дифракційному порядку. Розглянуто залежність польових аберацій від положення апертурної діафрагми. Виявлено умови, за яких КЕ вільний від тієї чи іншої аберації. Для елемента із заданими конструктивними параметрами наведено умови, за яких діапазон зміни кожної польової аберації мінімальний у спектральному діапазоні 8 - 12 мкм.

Досліджено хроматичну характеристику кіноформного елемента в заданому спектральному діапазоні. На базі відомої теорії хроматизму одержано більш точні вирази для оцінки хроматичного зсуву фокуса та коефіцієнта дисперсії. Удосконалена теорія хроматизму встановила, що і хроматичний зсув фокуса, і коефіцієнт дисперсії залежать не лише від робочого спектрального діапазону, а й від порядкового номера зони Френеля. На основі удосконаленої теорії проведено аналіз хроматизму кіноформного елемента в спектральному діапазоні 8 - 12 мкм. Встановлено, що елемент фокусує в точку лише світло з розрахунковою довжиною хвилі, а все інше світло - в рівномірно освітлену лінію. Виявлено, що коефіцієнт дисперсії не є сталою величиною, а набуває різних значень у межах кожної дифракційної зони елемента. Проведено аналіз геометричного розміру монохроматичного кружка, сфокусованого в область зображення всіма зонами Френеля. Запропоновано метод визначення оптимального положення площини зображення, розмір кружка в якій набуває мінімального значення.

Досліджено якість зображень, сформованих мультифокальними оптичними елементами. Запропоновано метод розрахунку модуляційної передавальної функції (МПФ) мультифокальної дифракційної лінзи за наявності фону. Метод базується на геометричному розрахунку інтенсивностей фонових зображень з урахуванням дифракційної ефективності головних зображень у кожній фокальній площині. Досліджено контраст головних зображень, сформованих трифокальною інтраокулярною лінзою (ІОЛ). На основі запропонованих моделей рівномірного та нерівномірного розподілів інтенсивності фонів обчислено МПФ цієї ІОЛ у кожній фокальній площині. Показано, що дифракційна ефективність головного зображення як за рівномірному, так і під час нерівномірного фону визначає спад його контрасту на низьких просторових частотах. Проаналізовано залежність МПФ від типу й положення фону та виявлено, що у випадку нерівномірного фону контраст головного зображення дещо вищий, ніж за рівномірного.

Запропоновано метод корекції сферичної аберації монохроматичної рефракційної лінзи проектуванням її як гібридної. В основі методу лежить рівняння, що надає можливість для гібридної лінзи одержати розрахункові довжину хвилі і фокусну відстань її дифракційної складової, сферична аберація якої в межах заданого світлового діаметра дорівнює сферичній аберації рефракційної складової, але протилежна за знаком. На основі цього методу розраховано світлосильну плоско-випуклу германієву гібридну лінзу, яка для світла з робочою довжиною хвилі формує ідеальний сферичний фронт. З метою підвищення до необхідного значення дифракційної ефективності такої лінзи пропонується змінювати одержані розрахункові параметри її дифракційної частини. Показано, що зі збільшенням дифракційної ефективності гібридної лінзи значення її сферичної аберації також збільшується, проте залишається значно меншим, ніж у рефракційної складової.

Підвищено оцінку якості зображення інфрачервоних дифракційних і рефракційно-дифракційних оптичних систем. Запропоновано методи корекції сферичної аберації й аберації коми інфрачервоних дифракційних і рефракційно-дифракційних оптичних систем як за монохроматичного так і поліхроматичного освітленнях. Запропоновано модель ахроматичної дифракційної лінзи із підвищеною якістю зображення, завдяки зменшенню сферичної аберації. Проведено теоретичне й експериментальне оцінювання якості зображення, що створює дифракційна лінза за наявності фонового освітлення від неробочих порядків дифракції.

Теоретично обгрунтовано новий підхід до проектування мультифокальних інтраокулярних лінз (ІОЛ) із виправленою хроматичною аберацією. Запропоновано взяти за основу проектування не традиційні дифракційні лінзи, а багатопорядкові (БПДЛ), у яких частково скомпенсовані хроматичні аберації. Показано, що для уникнення паразитного кольорового ореолу навколо сфокусованого зображення розрахунковий параметр р підбирається таким чином, щоб у кожній точці зображення були присутні три дифракційно ефективні кольорові складові - червона, зелена та синя. Досліджено, що БПДЛ мають характерну особливість - безкінечну акомодацію, тобто здатність формувати зображення предметів, розміщених на деякій відстані а від спостерігача і до безкінечності. На основі запропонованого методу спроектовано ІОЛ, яка забезпечує формування зображення на відстані від 700 мм до безкінечності.

В контексті комплексного аналізу дослідницьких проблем вивчення соціальної напруженості висвітлено основні напрямки та спроби системного аналізу об'єкт-предметної системи соціальної напруженості та побудови її концептуальної моделі. Визначені інтерпретаційні, операціоналізаційні та експлікаційні дії щодо явища соціальної напруженості. Для програмування системи дослідження соціальної напруженості її оцінювання та виміру в межах моніторингових опитувальних засобів, висвітлені основні установчі питання та завдання, принципи та шляхи їх розв'язання, зокрема: операціоналізаційно-експлікаційні процедури об'єкт-предметних компонентів соціальної напруженості, синтез робочого поняття соціальної напруженості, уточнення іншого категоріального апарату, класифікація та групування чинників соціальної напруженості, предметна визначеність дослідження, експлікація гносеологічних засобів дослідження, поліструктурний аналіз соціальної напруженості, робочі уточнення її іманентних сторін еності у межах її системного аналізу.

Надано загальну оцінку основних дослідницьких проблем вивчення соціальної напруженості. Показано, що остання, як соціальний феномен і як поняття є неоднозначним складним феноменом і теоретичним конструктом. Проведено критичний аналіз дефініційних положень, низки застосованих методів вивчення соціальної напруженості, з подальшою дослідницькою алгоритмізацією.

Вивчення соціальної напруженості, як складного нелінійного явища, з причин мінливості та динамічності соціального світу, виявляє безліч її прямих та латентних, причинних та функціональних компонентів. Ці компоненти проектують спроможність повноти її пізнання, відкриття нових сторін, характеристик, компонентів її механізмів, котрі проявляються при багатьох обставин. Висвітлено основні положення стосовно структурно-функціональних компонентів соціальної напруженості, її чинники, прояви, рівні та інше, які гіпотетично складають її структурно-концептуальну модель.

Дослідження висвітлює одну із ключових проблем зайнятості населення - поточний стан розвитку молодіжної підприємницької самозайнятості як прояву економічної активності у розрізі статистичних та окремих соціологічних замірів цієї сфери. Мета дослідження - статистичний аналіз багатьох різноманітних сторін цього процесу, що відображає максимально наближений реальний, поточний стан та розвиток цієї сфери економічної активності. Застосовано економіко-статистичний та математико-статистичний метод для визначення абсолютних та відносних показників рівня та динаміки розвитку підприємництва. Застосовані порівняння, описовий метод, аналіз, узагальнення та індукція. На основі наявних статистичних даних, синтезованих показників, даних емпіричних соціологічних досліджень з цієї проблематики проаналізовано її загальні ситуаційні аспекти та їхні тенденції; кількісна динаміка розвитку підприємницької самозайнятості та соціологічні аль тер нативи репрезентації даного процесу та явища; понятійні аспекти самозайнятості та неформальної зайнятості. Окремим дослідницьким сегментом є представлення соціологічних даних стосовно соціальних сторін молодіжного підприємництва, а саме: соціальне сприйняття та ставлення до підприємницьких реалій; мотиваційні аспекти; преференційні аспекти; соціально-проблематичні, оціночні та сегментні аспекти. Надано часткову оцінку інституційній підтримці молодіжного підприємництва з боку держави, в контексті основних проблем, відповідних заходів щодо його регулювання та стимулювання. На підставі даного статистико-соціологічного аналізу був доповнений висновок щодо ситуації з молодіжною підприємницькою самозайнятістю в Україні; характерними для неї досить повільний темп розвитку підприємництва серед молоді через адміністративні, правові, фінансові, організаційні проблеми: відсутність комплексної, передовсім, фінансово-кредитної, методико-інформаційної, інвестиційної, освітньої підтримки, а також системного аналізу й підтримки на державному, регіональному та місцевому рівнях. Дослідження має також і практичну значимість для поновлення соціально-економічних і соціально-статистичних параметрів суспільного розвитку.

Розглянуто концептуальну модель соціальної напруженості та систему відповідних пізнавально-вимірювальних засобів для побудови методики регіонального моніторингу соціальної напруженості на основі інноваційної методології мультирівневого аналізу. Продемонстровано алгоритм та поетапну процедуру розробки системи вимірювально-пізнавальних засобів соціальної напруженості, до яких входило: розкриття теоретичного та методологічного потенціалу основних підходів, розробок, положень щодо концептуалізації соціальної напруженості; з'ясування її проявів в українському суспільстві; обгрунтування доцільності врахування особливостей розвитку регіонів щодо оцінювання їх впливу; комплексна поетапно-експериментальна робота формування інструментарію та визначення методолого-операціональних особливостей методики дослідження стану соціальної напруженості в регіонах; апробація та валідизація вибудуваних вимірювально-пізнавальних засобів; експлікація когнітивної значущості та універсальності практичного застосування системи пізнавальних засобів для оцінювання стану та ймовірності проявів соціальної напруженості в різних сценаріях та особливостях її розвитку.

Дослідження висвітлює одну із ключових проблем зайнятості населення - поточний стан розвитку молодіжної підприємницької самозайнятості як прояву економічної активності у розрізі статистичних та окремих соціологічних замірів цієї сфери. Мета дослідження - статистичний аналіз багатьох різноманітних сторін цього процесу, що відображає максимально наближений реальний, поточний стан та розвиток цієї сфери економічної активності. Застосовано економіко-статистичний та математико-статистичний метод для визначення абсолютних та відносних показників рівня та динаміки розвитку підприємництва. Застосовані порівняння, описовий метод, аналіз, узагальнення та індукція. На основі наявних статистичних даних, синтезованих показників, даних емпіричних соціологічних досліджень з цієї проблематики проаналізовано її загальні ситуаційні аспекти та їхні тенденції; кількісна динаміка розвитку підприємницької самозайнятості та соціологічні аль тер нативи репрезентації даного процесу та явища; понятійні аспекти самозайнятості та неформальної зайнятості. Окремим дослідницьким сегментом є представлення соціологічних даних стосовно соціальних сторін молодіжного підприємництва, а саме: соціальне сприйняття та ставлення до підприємницьких реалій; мотиваційні аспекти; преференційні аспекти; соціально-проблематичні, оціночні та сегментні аспекти. Надано часткову оцінку інституційній підтримці молодіжного підприємництва з боку держави, в контексті основних проблем, відповідних заходів щодо його регулювання та стимулювання. На підставі даного статистико-соціологічного аналізу був доповнений висновок щодо ситуації з молодіжною підприємницькою самозайнятістю в Україні; характерними для неї досить повільний темп розвитку підприємництва серед молоді через адміністративні, правові, фінансові, організаційні проблеми: відсутність комплексної, передовсім, фінансово-кредитної, методико-інформаційної, інвестиційної, освітньої підтримки, а також системного аналізу й підтримки на державному, регіональному та місцевому рівнях. Дослідження має також і практичну значимість для поновлення соціально-економічних і соціально-статистичних параметрів суспільного розвитку.