У результаті вивчення структурних компонентів яєчників у вікових групах періоду репродукції оцінено функціональну активність органу та його роль у виникненні патології статевої системи жінки.

Вивчено морфофункціональні закономірності структурної морфології та функції внутрішніх статевих органів жінки в юнацькому та зрілому віці. Розроблено морфофункціональні критерії їх вікових особливостей у нормі за умов гормональних порушень у жіночому організмі під впливом естрогенів у разі гіперестрогенізації та після однобічної оваріоектомії. З використанням мікроскопічних, гістологічних, гістохімічних й імуногістохімічних методів здійснено дослідження таких жінок в різні періоди юнацького та зрілого віку та виявлено виражені структурні трансформації в яєчниках, матці та маткових трубах. На підставі даних сучасних комплексних імуногістохімічних досліджень морфологічно обгрунтовано можливість прогнозування розвитку патологічних процесів у яєчниках і маткових трубах, а також виявлено особливості прояву у них структурних змін. Установлено, що наявна направлена кореляція змін структурної організації у яєчниках, маткових трубах і матці залежить від віку та гормонального статусу жінки. Розроблено теоретичні засади вікової морфології жіночих статевих органів у період репродукції.

Исследования образцов соскобов и смывов со слизистой оболочки дистального отдела нижней носовой раковины 35 жителей г. Запорожье показали наличие некоторых признаков дисфункции ресничного эпителия у 34,3 % образцов соскобов. Установлено, что наличие ассоциации в составе трёх и более штаммов разных условно-патогенных микроорганизмов имеет тенденцию к взаимосвязи с наличием признаков дисфункции ресничного эпителия слизистой оболочки носа.

Зазначено, що вікові зміни гормонального статусу в організмі жінки призводять до морфологічної перебудови структурної організації маткових труб. Ці зміни корелюють із посиленням апоптозу та колагеноутворювальною функцією інтерстиційних колагенів III і IV типу та меншою мірою I типу, що є однією з основних ланок розвитку дисфункції маткових труб різного генезу.

Відзначено, що фізіологічне забезпечення функціонування жіночої репродуктивної системи та реалізація дітородної функції залежать від циклічності ангіогенезу. Стан гормонального фону жінки знаходиться в тісному взаємозв'язку з порушенням процесів ангіогенезу, що ведуть до виникнення патологічної проліферації в яєчниках і матці, порушуючи циклічність фізіологічних процесів у них.

На тлі реформування сучасної системи охорони здоров'я, в першу чергу її первинної ланки надання медичної допомоги, застосування мультидисциплінарного підходу на етапі післядипломної підготовки лікарів та проведення циклів тематичного удосконалення дозволить підвищити рівень теоретичних та практичних знань сімейних лікарів щодо консультування з питань планування сім'ї та збереження репродуктивного здоров'я населення.

Збільшення частоти запальних захворювань жіночих статевих органів зумовлено не тільки інфекціями, що передаються статевим шляхом, але і мікроорганізмами, які вважаються нормальними представниками екосистеми піхви. Порушення мікробіоценоза піхви призводить до хронізації запального процесу в органах малого таза, ускладненого перебігу вагітності, збільшєння ризику внутрішньоутробного інфікування плода. Тому надзвичайно важливе застосування пробіотиків, що мають високу антагоністичну активність проти патогенної і умовно-патогенної флори піхви. Висока терапевтична ефективність комплексного пробіотика біоселак надає змогу використовувати його як в комплексній, так і монотерапії для лікування і профілактики запальних захворювань жіночих статевих органів.

Мета роботи - виявити ключові тригерні фактори з розрахунком абсолютного ризику виникнення дисфункцій репродуктивної сфери дівчаток-підлітків. Встановлено, що абсолютні ризики порушень регулярності менструального циклу (OR = 6,8), порушень характеру менструальних виділень (OR = 5,1), патологічних змін коливань базальної температури (OR = 5,0) вищі в основній групі на 40 % порівняно з контрольною. Абсолютні ризики гінекологічної патології (онкологічного характеру) (OR = 7,0) у матерів обстежуваних основної групи порівняно з контрольною групою вищі на 40 %, а соматичних захворювань, травм (OR = 19,3) - на 60 %. Висновки: усі вищеперераховані ризики лежать в основі медико-соціальної проблеми вимушених переселенців з окупованих територій і вказують на необхідність подальшої розробки сучасних та доступних рекомендацій для вирішення даних проблем.

Поширення запальних захворювань жіночої статевої сфери зумовлено не тільки інфекціями, що передаються статевим шляхом, але і мікроорганізмами, які вважаються нормальними представниками екосистеми піхви. Мета дослідження - вивчення особливостей мікробіоценозу статевих органів 56 пацієнток репродуктивного віку, які перебували у прегравідарному періоді. Дев'ятнадцять із них в анамнезі мали невиношування вагітності та його корекцію. Всім жінкам для відновлення мікробіоценозу був призначений бревелак (компанія World Medicine) по 1 капсулі 3 рази на день протягом 2 тиж у другу фазу двох менструально-оваріальних циклів. Через 2 міс після закінчення терапії тільки 3 пацієнтки відзначали наявність виділень з піхви, показники pH вагінального середовища були на рівні 5,3 - 5,5. Решта пацієнток вважали себе практично здоровими і скарг не пред'являли. Під час проведення бактеріологічного дослідження виявлено лактобацили, показники pH вагінальних виділень були на рівні 4,46 - 0,1. Висока терапевтична ефективність комплексного пробіотика бревелак надає можливість рекомендувати його як у комплексній, так і монотерапії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.715.3

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ