Розглянуто оволодіння іноземними студентами навичок читання російською мовою текстів професійної спрямованості як основу для формування навичок письмового мовлення, які у свою чергу є складовими комунікативної компетенції. Запропоновано свої методи інтенсифікації та оптимізації формування зазначених навичок з урахуванням конкретних потреб і вимог студентів економічних спеціальностей.

Мета роботи - визначити способи передачі в російській мові значень англійських артиклів a / the та лексем some / any у їх вживаннях в функції детермінаторів. Застосування зіставного й описового методів лінгвістичного дослідження надає можливість розглянути різні способи передачі значення англійських артиклів a / the та детермінаторів some / any як показників категорії означеності та неозначеності різними засобами російської мови. Об'єкт дослідження - англійські артиклі, лексеми some і any та їх російські відповідники. Предмет вивчення - засоби відтворення категорії означеності / неозначеності в російській мові. У результаті зіставного аналізу 1000 відрізків англійського тексту та їх російських перекладів установлено основні лексичні та граматичні засоби відтворення в російській мові категорій означеності та неозначеності. Висновки: означеність, якій відповідають англійські the і some, передається деякими російськими прикметниками та займенниками (подобный, всякий та ін.); неозначеність, якій відповідають англійські а і any, може передаватися у сталих, клішованих словосполученнях, займенниками любой, какой-нибудь та ін. Відсутність маркера означеності / неозначеності перед англійськими іменниками в однині доволі часто передається в російському тексті формами множини відповідних іменників.

Об'єкт нашого дослідження - шість випусків часопису "Grazia" за різні роки (25/08/2008, 10/11/2008, 7/2/2011, 14/3/2011, 16/10/2017, 4/9/2018). Аналіз добірки періодичних видань більш широкого часового діапазону дає змогу встановити постійні й тимчасові тенденції їх організації. Досліджено лінгвістичні особливості публікацій жіночого часопису "Grazia" та їхня соціальна зумовленість. Мета наукової розвідки - встановлення соціального стереотипу читацької аудиторії журналу "Grazia" на базі лінгвістичних досліджень його публікацій. Методологічно це соціолінгвістичне дослідження спирається на принципи когнітивно-дискурсивного підходу. Було застосовано текстуальний аналіз. Результатом дослідження є визначення того, що Британський щотижневик "Grazia" поєднує риси таблоїда й ексклюзивного щомісячного видання. Його автори максимально наблизили лінгвальні особливості своїх публікацій до вимог типової представниці цільової аудиторії - молодої жінки 20 - 25 років. Завдяки цьому зменшується психологічна відстань між автором та читачами, стосунки між ними стають більш довірливими, посилюється вплив публікацій на цільову аудиторію. Результати цього дослідження можуть бути використані у практиці викладання англійської мови. Висновки: жіночий часопис "Grazia", у фокусі якого є гламурний стиль життя сучасних світових зірок, новини зі сфери високої моди та інформація про найпривабливіші сучасні розваги та курорти, протиставляє буденності існування середньої британки саме такі цінності, підштовхуючи її до пошуку засобів оволодіння ними. Базовими рисами "героїнь" публікацій цього журналу є незалежність, духовна сила, соціальна активність, гламурність.

Об'єктом описаного дослідження є результати спостережень за виконанням самостійної роботи студентами 3 - 4 курсів гуманітарних спеціальностей у процесі вивчення ними ділової української та російської мов як іноземних. Предмет цього дослідження - особливості організації самостійної роботи у процесі викладання ділової української та російської мов як іноземних студентам 3 - 4 курсів гуманітарних спеціальностей. Мета дослідження націлена на аналіз досвіду щодо зазначеного вище питання та визначення алгоритму організації та контролю самостійної роботи під час навчання ділової української та російської мов іноземним студентам. Методологія: у дослідженні застосовувалися методи анкетування, спостереження, зіставлення, синтезу та аналізу, описовий метод. У результаті проведеної дослідницької роботи складено алгоритм самостійної роботи для курсу ділової української та російської мов як іноземних для студентів гуманітарних спеціальностей. Висновки: самостійна робота студентів у процесі вивчення ділової української та російської мов як іноземних дає можливість оптимізувати, інтенсифікувати процес навчання та сформувати у студентів навички креативної діяльності. Самостійна робота має розглядатись не як другорядний додаток у процесі навчання та виховання, а як його невід'ємна частина. Ця робота має охоплювати не менш 1 - 3 кількості годин, відведених на вивчення одного модуля. Дуже важливою рисою самостійної роботи має бути її зв'язок із активною та практичною діяльністю. Виконуючи завдання самостійної роботи, потрібно застосовувати технічні засоби, аудіо та відео системи презентації матеріалу, Інтернет.

Об'єктом описаного дослідження є результати спостережень за виконанням самостійної роботи студентами 3 - 4 курсів гуманітарних спеціальностей у процесі вивчення ними ділової української та російської мов як іноземних. Предмет цього дослідження - особливості організації самостійної роботи у процесі викладання ділової української та російської мов як іноземних студентам 3 - 4 курсів гуманітарних спеціальностей. Мета дослідження націлена на аналіз досвіду щодо зазначеного вище питання та визначення алгоритму організації та контролю самостійної роботи під час навчання ділової української та російської мов іноземним студентам. Методологія: у дослідженні застосовувалися методи анкетування, спостереження, зіставлення, синтезу та аналізу, описовий метод. У результаті проведеної дослідницької роботи складено алгоритм самостійної роботи для курсу ділової української та російської мов як іноземних для студентів гуманітарних спеціальностей. Висновки: самостійна робота студентів у процесі вивчення ділової української та російської мов як іноземних дає можливість оптимізувати, інтенсифікувати процес навчання та сформувати у студентів навички креативної діяльності. Самостійна робота має розглядатись не як другорядний додаток у процесі навчання та виховання, а як його невід'ємна частина. Ця робота має охоплювати не менш 1 - 3 кількості годин, відведених на вивчення одного модуля. Дуже важливою рисою самостійної роботи має бути її зв'язок із активною та практичною діяльністю. Виконуючи завдання самостійної роботи, потрібно застосовувати технічні засоби, аудіо та відео системи презентації матеріалу, Інтернет.