Досліджено іменники, які в східнослов'янських писемних пам'ятках ХІ - ХІV ст. уживалися на позначення прикрас. Лексико-семантичний аналіз слів на позначення ювелірних прикрас та оздоб одягу, зафіксованих у пам'ятках ХІ - ХІV ст., здійснено в семасіологічному, генетичному, функціональному аспектах. Вперше на основі текстових і словникових джерел визначено максимально повний корпус лексико-семантичного поля "назви прикрас". Досліджено походження, уточнено етимологію конституентів лексико-семантичного поля давніх іменників. Послідовно реконструйовано семантичну структуру, з'ясовано шляхи семантичного розвитку номінацій на позначення прикрас. Проведено корекцію словникових дефініцій лексем. Виявлено структурну організацію вказаного лексичного об'єднання на хронологічному зрізі даного періоду, досліджено структурно-семантичні зв'язки, з'ясовано причини динамічних зрушень у межах аналізованого угруповання. З'ясовано долю даних лексем у сучасній українській та інших слов'янських мовах.

Узагальнено досвід підготовки фахівців-документознавців у закладах вищої освіти на сучасному етапі, окреслено тенденції розвитку професії документознавця, розглянуто питання впровадження нових стандартів вищої освіти за спеціальністю 029 "Інформаційна, бібліотечна та архівна справа" для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти та для другого (магістерського) рівня вищої освіти. Закцентовано увагу на тому, що викладач обов'язково має звернути увагу на формування в студентів освітніх компетентностей, які роблять документознавців конкурентоспроможними на сучасному ринку праці. Проаналізовано основні складові навчального процесу та рекомендовано викладачам посилити мотивацію студентів-документознавців досконало вивчати роботу з інформацією в базах і банках даних, створювати електронні документи. Професія документознавця динамічно та якісно змінюється і потребує подальших наукових досліджень, постійного моніторингу ринку праці та контролю за рівнем підготовки фахівців. Потрібні спеціалісти, що вміють професійно опрацьовувати інформаційні масиви й ресурси. Такі спеціалісти, що вміють не лише використовувати знання, засвоєні під час навчання в університеті, а й ефективно застосовувати у своїй професійній діяльності ще й навички, компетентності. У сфері інформаційної діяльності документознавець повинен володіти: методами збирання, упорядковування, оброблення, розповсюдження, зберігання інформації; уміннями працювати з текстовими та графічними редакторами; навичками текстового набору; навичками пошуку інформації в Інтернеті; умінням створювати вебсайти, бази даних; вміти визначати показник кількості публікацій у друкованих засобах масової інформації, Інтернет-виданнях тощо. Проаналізовано заявлені на вебсайтах "Work.ua" і "Rabota.ua" вакансії, на які може претендувати документознавець (наприклад: документознавець, фахівець з документообігу, діловод, бібліотекар, архівіст, інформаційний аналітик), окреслено список компетенцій, якими повинен володіти претендент на посаду та уточнено попит вакантних посад на 2020 рік.

Представлено збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції, в якому висвітлено питання мовлення сучасної української молоді, в контексті національно-культурних тенденцій розвитку суспільства, розглянуто українську мову у вимірах сьогодення, особливості перекладу англійської термінології у сфері транспортних перевезень на українську мову, використання інноваційних технологій у викладанні іноземних мов, засоби національної словникової бази тощо. Увагу приділено проблемі етнокультурної ідентичності в умовах глобалізації, філософії управління: термінологічній кореляції понять та інше.