Наведено математичні й алгоритмічні моделі, що дозволяють розв'язувати комплекс задач, пов'язаних з оцінкою ресурсу складних відновлюваних об'єктів радіоелектронної техніки, які складаються з різнотипних комплектувальних елементів, зокрема, радіоелектронних, механічних, електромеханічних, гідравлічних, що мають істотно різні механізми та закономірності процесів зношування, старіння, відмов. Наведено алгоритми та методики оптимізації параметрів системи планових ремонтів для поповнення ресурсу даних об'єктів. Запропоновані моделі й алгоритми реалізовано в середовищі програмування Delрhi, а база даних моделей - на основі локального сервера InterBase.

Приведены математические и алгоритмические модели, позволяющие решать комплекс задач, связанных с оценкой ресурса сложных восстанавливаемых объектов радиоэлектронной техники, состоящих из разнотипных комплектующих элементов, в частности, радиоэлектронных, механических, электромеханических, гидравлических, которые имеют существенно разные механизмы и закономерности процессов износа, старения, отказов. Приведены алгоритмы и методики оптимизации параметров систем плановых ремонтов для пополнения ресурса данных объектов. Предложенные модели и алгоритмы реализованы в среде программирования Delрhi, а база данных моделей - на основе локального сервера InterBase.

Удосконалено методику визначення показників ефективності перспективних видів стрілецької зброї. Розроблено її нову структурну модель й удосконалено методику розрахунків концептуальних тактико-технічних характеристик перспективних видів стрілецької зброї. На підставі наведених наукових результатів створено конструкцію автомата, який не поступається автоматові Калашникова за надійністю, але перевершує його за купчастістю стрільби.

Висвітлено теорію і практику створення та використання в приладах та інформаційних системах фотовипромінювачів, фотоприймачів, акустоелектронних та акустооптичних сенсорів, датчиків іонізуючих випромінювань та інших виробів сучасної сенсорики. Описано методи одержання та управління властивостями напівпровідникових матеріалів, зокрема, сполук і гетероструктур, нові методи метрології їх параметрів, а також створення на їх основі та основі оптичних і п'єзонапівпровідникових матеріалів опто- і акустоелектронних сенсорів і систем.

Освещены теория и практика создания и использования в приборах и информационных системах фотоизлучателей, фотоприемников, акустоэлектронных и акустооптических сенсоров, датчиков ионизирующих излучений и других изделий современной сенсорики. Описаны методы получения и управления свойствами полупроводниковых материалов, в частности, соединений и гетероструктур, новые методы метрологии их параметров, а также создания на их основе и основе оптических и пъезополупроводниковых материалов опто- и акустоэлектронных сенсоров и систем.

Проаналізовано типи та принципи побудови сучасних регуляторів змінної напруги - стабілізаторів. Запропоновано систему автоматичного управління (САУ) для пристроїв, що розглядаються, з перебудованою залежно від похибки регулювання структурою. Приведено діаграми роботи для системи імпульсно-фазової модуляції. Одержано передавальні функції САУ, які дійсні для різних способів регулювання. Запропонована система дозволила поліпшити основні показники якості регуляторів напруги - час встановлення, перерегулювання, стала похибка.

Запропоновано методичний апарат побудови та застосування тренажерно-моделюючої системи (ТМС) в електронному тирі, за допомогою якого забезпечується інтенсивна підготовка фахівців підрозділів спеціального призначення до необхідного рівня навченості за мінімальних часових та вартісних витрат. Сформульовано концептуальні основи побудови та організації функціонування ТМС. Розглянуто методичні основи синтезу ТМС. Наведено показники ефективності ТМС, що визначаються за допомогою теоретико-експериментального методу на основі використання експериментальних макетів системи, моделей функціонування ТМС та спеціальних методик оцінки ефективності. Запропоновано раціональний варіант побудови ТМС на базі дистанційно керованої комп'ютерної мережі.

Показано можливості сучасних методів діагностування радіоелектронної техніки, разом з тим показано, що при обробці діагностичної інформації, отриманої з використанням кожного з них, не враховується час наробітку до відмови радіоелектронних компонентів типових елементів заміни. Допустимі межі діагностичного параметра, в якості якого в кожному з методів виступає своя фізична величина, визначені мінімальна та максимальна, це негативно впливає на точність оцінки технічного стану у період роботи до відмови та ускладнює його прогноз. Функціональне діагностування радіоелектронних компонентів визначає їх технічний стан як справний навіть у випадках, коли значення їх діагностичних параметрів наближуються до критичних, що може призвести до раптових відмов радіоелектронної техніки в подальшій роботі. На відміну від функціонального, фізичне діагностування з врахуванням залежності значень від наробітку до відмови з використанням розроблених методів обробки інформації дозволяє заздалегідь визначати елементи, характеристики яких наближуються до критичних; визначати технічний стан радіоелектронної техніки в реальному часі; проводити моніторинг та прогнозувати її стан. Методика, яка представлена, враховує таку залежність для енергодинамічного методу діагностування при обробці діагностичної інформації з використанням інформаційних технологій, а її застосування на основі фізичного діагностування дозволить значно покращити показники надійності радіоелектронної техніки та уникнути її раптових відмов і багатьох негативних наслідків, пов'язаних з ними.

Розкрито питання створення, становлення та бойового застосування безпілотної авіації (БА) у воєнних конфліктах XX і XXI ст. Розглянуто класифікацію, функції та завдання БА. Визначено фактори, що впливали на застосування та розвиток БА. Увагу приділено застосуванню бойових дронів під час виконання ударних завдань і завдань бойового забезпечення, а також у воєнних конфліктах під час розвідувальних завдань. Висвітлено особливості використання досвіду застосування БА. Описано способи протидії БА. Проаналізовано сучасний стан та окреслено перспективи подальшого розвитку бойових дронів за досвідом зарубіжних країн та України.

Лазерний мікрофон для акустичного спостереження або пристрій для лазерного прослуховування на далеких відстанях це високотехнологічний апарат для збору інформації, в якому використовується невидимий інфрачервоний лазерний промінь, за допомогою якого проводиться підслуховування розмов цільового об'єкта. Цей пристрій є достатньо ефективним пристроєм і надає змогу оператору виконувати прослуховування аудіосигналів, що виходять із будь-якого цільового приміщення, що має, принаймні, одне вікно, на значній відстані, яке становить 300 - 1000 м. Такий пристрій спеціально розроблено для застосування в ситуаціях, коли вхід у приміщення персоналу для розміщення пристрою для підслуховування в цільовій області є небажаним або неможливим. Лазерний мікрофон важко виявити в процесі функціонування, тому що інфрачервоний промінь лазера є повністю невидимим для неозброєного ока. Якщо знати, що лазерна апаратура прослуховування використовується, то її знаходження не викликає труднощів. Її розвідувальною ознакою є лазерна пляма на склі вікна розміром від 2 до 20 мм. Неозброєними очима її не видно, але в будь-який пристрій нічного бачення ця пляма буде виглядати як друге сонце. Форма цієї плями надасть додаткову інформацію щодо розташування джерела лазерного випромінювання: кругла пляма - джерело навпроти вікна, еліпс - з боку. Розглянуто принципи виявлення апаратури лазерного прослуховування пасивним датчиком, який розміщується в контрольованому приміщенні окремо або в складі інших технічних засобів захисту інформації. Такий датчик імітує приймальну частину стандартного лазерного мікрофону. Щоб виявити таке лазерне випромінювання, необхідна оптична система, фотоприймальний пристрій та електронна схема з пороговим пристроєм, а також необхідно врахувати ряд особливостей.