Уперше на Українському щиті виявлено самородну платину в зростанні з золотом на Чемерпільському рудопрояві (Побузький рудний район). Зруденіння золото-кварцової та золото-сульфідно-кварцової формацій пристосовано до зон прокварцування гранат-амфіболових, гранат-амфібол-клінопіроксенових та клінопіроксен-плагіоклазових скарнів. Рудні зони залягають згідно з контактами вміщуючих їх метасоматитів, а також ліній тектонічних порушень різного масштабу. Падіння їх круте. Потужність змінюється від 2 до 24 м. Вміст золота в рудах - від 0,7 до 7 г/т. Проба золота - 850 - 881; характерна домішка в золоті - мідь. Парагенезис міді та платини в самородному золоті Чемерпільського рудопрояву відкриває перспективи виявлення в Побузькому рудному районі нетрадиційного зруденіння платиноїдів, пов'язаних з золоторудними родовищами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342(45Укр)367 + Д59(45Укр)342

Рубрики:

Петрографія магматичних (вивержених) гірських порід

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: галіт, ?-опромінення, радіаційні точкові дефекти, механічні властивості.
Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.421.1-4

Шифр НБУВ: Ж28470 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: радиационные эффекты в твердых телах, дефект, кристаллическое состояние галита, галіт, галит, кристалографія, кристаллография
Індекс рубрикатора НБУВ: В372.7 + В334.45

Рубрики:

Радіаційні ефекти у твердих тілах

Парамагнітний резонанс

Шифр НБУВ: Ж70861 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто геологічну будову Кочерівської тектонічної структури та умови локалізації в ній кварц-золото-срібної мінералізації. Наведено результати рудно-мінералогічного вивчення телуридів і селенідів, що асоціюють з самородними золотом та сріблом. Вперше для Українського щита встановлені вейсит, фробергіт та богдановичит.

За результатами геолого-петрографічних та рудно-мінералогічних досліджень виділено чотири типи порід: 1 - інтрузивні (габро, габро-норити, норити), 2 - осадові (марганецьвмісні доломіти), 3 - метасоматичні (магнезіальні скарни), 4 - ультраметаморфічні (плагіомігматити, слюдити, кварцові жили, апогаброві кристалосланці, пегматоїдні граніти). Встановлено золото-арсенідно-сульфідний (високотемпературний) та золото-срібно-сульфідний (низькотемпературний) типи мінералізації, локалізовані в магнезіальних скарнах.

Розглянуто умови утворення та використання накладених сорбційних ореолів хімічних елементів під час геохімічних пошуків на прикладі Селищанського рудопрояву вольфраму.

Наведено результати рудномінералогічного вивчення нового для Українського щита рудопрояву калій-уранової формації. Виділено три генетичні типи зруденіння: високотемпературний (апатит + циркон + монацит + торит + уранініт-I); середньотемпературний (уранініт-II + кофініт + настуран + отеніт + рабдофаніт + ліндокіт) і низькотемпературний (молібденіт + самородний вісмут + вісмутин). Вивчено геолого-структурні, мінералого-петрографічні умови локалізації та вік зруденіння.

Рудна мінералізація в породах Кашпіровської ділянки (південно-східне обрамлення Вознесенського масиву) представлена чотирма генетичними типами: уран-рідкісноземельним, вольфрам-свинцевим, молібден-вісмут-срібним, графіт-сульфідним. Вона локалізована в метаморфічних та метасоматичних породах, що зазнали інтенсивних процесів скарнування, окварцювання, калішпатизації, хлоритизації, карбонатизації та гематитизації. Вперше в докембрійських породах Українського щита встановлено вольфрамвмісний сфен, рутил та густавіт.

Розглянуто TR-Th-U пегматити центральної частини Українського щита, що належать до одного формаційного типу незалежно від приналежності їх до різних геологічних комплексів: грануліто-гнейсового (Побузький район), апогранулітового (Північна площа) й амфіболіто-гнейсового (Шевченківсько-Березівський вал гранітизації (лінійно-витягнуті гранітоїдні утворення)). Характер TR-Th-U зруденіння та його поширення залежать: від віку та хімічного складу апліт-пегматоїдних гранітів, первинне спеціалізованих на U і Th, та ступеня їх еродованості; від літологічного складу вмісних порід; структурно-тектонічних чинників формування зруденіння.

  Скачати повний текст

Наведено результати уран-свинцевого ізотопного датування порід калій-уранової формації Інгульського мегаблоку Українського щита. На прикладі Калинівського родовища, розташованого в межах Братсько-Олексіївського рудного району (Братський синклінорій), приблизно в 18 км на північний схід від м. Первомайськ, показано, що вік гранітів Лисогірського масиву, визначений за допомогою уран-свинцевого ізотопного методу за акцесорним монацитом, практично співпадає з віком уранової мінералізації, встановленим тим самим методом за уранінітом. Це, разом із геологічними спостереженнями, вказує на послідовний та одноактний характер розвитку процесу уран-рідкісноземельного зруденіння калій-уранової формації, який починається формуванням гранітоїдів, проходить через стадію метасоматичних змін вмісних порід під впливом флюїдів і завершується формуванням зруденіння.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332(45УКР)319

Рубрики:

Класи, групи і окремі мінерали за будовою і типами хімічних сполук

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д330.02

Рубрики:

Екзогенні процеси мінералоутворення

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д451(45Укр)41-2 + Д59(45Укр)451

Рубрики:

Металеві корисні копалини

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д452.178(45Укр) + Д59(45Укр)452

Рубрики:

Хлористий натрій (кам'яна сіль, галіт)

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Доведено, що формування Mo-W зруденіння в докембрійських комплексах Українського щита (УЩ) має полігенний, поліхронний та регенераційний характер. Вперше для докембрію УЩ виділено мінеральні фації шеєлітоносних скарнів та доведено продуктивність певних типів скарнів на вольфрамове зруденіння. Показано, що рудоносні скарни належать до апомагнезіальних вапнистих і вапнистих інфільтраційних різновидів. Показано широке розповсюдження грейзенів з вольфраміт-каситеритовим зруденінням. З'ясовано, що в докембрії УЩ молібденіт-рейзеновий генетичний тип є широко розповсюдженим в докембрійських комплексах УЩ і перспективним для пошуків родовищ молібдену. Вперше для УЩ виявлено значне поширення метасоматитів з рідкісноземельно-молібден-уран-торієвим типом зруденіння, відомим раніше тільки в Інгульському мегаблоці. Визначено типоморфні особливості мінералів-індикаторів молібденового і вольфрамового зруденіння - шеєліту, вольфраміту та молібденіту.

Вперше для докембрію Українського щита (УЩ) встановлено епігенетичну ураново-рудну мінералізацію в зонах тріщинуватості апліто-пегматоїдних гранітоїдів, яка по тектонічних розломах поширюється глибше 330 м. Відзначимо, що процеси гіпергенних змін порід відбуваються не тільки на поверхні кристалічного щита, а й на великих глибинах у зонах тектонічних порушень. Уран відкладається у вигляді низькотемпературних оксидів і гідроксидів по тріщинках, в яких поширені гідрослюдисто-карбонатні агрегати, оксиди заліза та мангану. Крім того, тут виявлено раніше не відомий в докембрії УЩ дуже рідкісний мінерал - коронадит. У складі уранової мінералізації вперше також для УЩ встановлено мінерал скупіт, який виникає за рахунок руйнування настурану та уранової черні. Скупіт є характерним мінералом-індикатором під час пошуків уранових родовищ інфільтраційного типу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д452.217-4

Рубрики:

Граніти

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.319-34

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ