Зроблено стислий огляд досліджень теоретичного аспекту формування та педагогічних умов розвитку морально-етичної культури майбутнього педагога у системі вищої освіти.

Відображено розвиток проблеми професійної етики педагога у зарубіжній та вітчизняній літературі. Висвітлено специфіку професійної діяльності соціального педагога, сутність, структуру та зміст етичної компетентності в його професійній діяльності. Наведено орієнтовну програму курсу "Етика соціально-педагогічної діяльності".

Визначено сутність поняття «етична компетентність». Наголошено, що етична компетентність педагогічного працівника визначає його професійну діяльність, що відображається у звичках, принципах, психічних станах, вчинках і якостях, забезпечує вибір майбутнім педагогам свідомої поведінки у відповідності до професійно-етичнх норм. На основі теоретичного аналізу інтерпретовано етичну компетентність як спеціальну здібність особистості, яка має природні задатки у формі певних соціально-психологічних властивостей і набуває подальшого розвитку внаслідок набуття досвіду та в процесі міжособистісної взаємодії.

Определена сущность понятия «этическая компетентность». Подчеркнуто, что этическая компетентность педагога определяет его профессиональную деятельность, которая отображается в привычках, принципах, психических состояниях, поступках и качествах, обеспечивает выбор будущим педагогам сознательного поведения в соответствии с профессионально-этическими нормами. На основании теоретического анализа интерпретирована этическая компетентность как социальная способность личности, которая имеет природные задатки в форме определенных социально-психологических свойств и приобретает дальнейшее развитие вследствие обретения опыта и в процессе межличностного взаимодействия.

Проаналізовано погляди зарубіжних мислителів, освітніх діячів та педагогів щодо професійної етики педагога. Розкрито ідеологічні особливості педагогічної етики, форми її прояву та методологію етико-педагогічної взаємодії.

Проанализированы взгляды зарубежных философов, педагогов на развитие профессиональной этики. Рассмотрены идеологические особенности педагогической этики, формы проявления и методология этического и педагогического взаимодействия.

The sights of foreign philosophers, teachers at professional ethics development are analysed. Ideological features of pedagogical ethics, the form of display and methodology of ethical and pedagogical interaction are considered.

Досліджено проблеми розробки, науково-теоретичного обгрунтування та практичного впровадження педагогічних умов формування етичної компетентності майбутніх соціальних педагогів у системі вищої освіти. Визначено історичні передумови розвитку педагогічної етики, специфіку та характерні особливості соціально-педагогічної діяльності. Окреслено зміст, структуру етичної компетентності, змістовну характеристику її базових компонентів, функції та етапи формування. Побудовано модель формування етичної компетентності майбутніх соціальних педагогів у навчально-виховному процесі. Визначено критерії та рівні сформованості етичної компетентності, їх показники та методи діагностування. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови та запроваджені організаційні форми й методи їх реалізації під час навчально-виховного процесу.

Розглянуто проблеми конфліктологічної культури як важливого чинника етичної компетентності майбутнього соціального педагога. Обговорено, конфліктологічну культуру, яка притаманна професійній діяльності соціального педагога і дозволяє йому орієнтуватися у різних педагогічних ситуаціях, оцінювати їх, обирати певні способи адекватної міжособистісної взаємодії з об’єктами соціально-педагогічної діяльності.

Представлены результаты клинико-функционального исследования, проведенного с целью изучения эффективности иммунотерапии атопической бронхиальной астмы (АБА) у детей рекомбинантным интерлейкином-2 (ИЛ-2). В исследовании принимали участие 24 ребенка в возрасте 3 - 17 лет с АБА различной степени тяжести. Детям с пониженной функцией иммунной системы назначали ИЛ-2. Показано, что применение рекомбинантного интерлейкина-2 в комплексном лечении АБА привело к более быстрой положительной динамике клинических симптомов заболевания и к нормализации основных флоуметрических показателей, сохраняющихся на протяжении длительного периода времени.

Висвітлено соціально-культурні передумови та провідні тенденції розвитку шкіл-інтернатів, їх соціально-виховний потенціал. Розглянуто питання оновлення системи державного утримання й виховання дітей, проблеми реформування та модернізації інтернатної освіти в сучасній Україні у контексті освітніх парадигм.

Висвітлено теорію і практику соціального виховання дітей в інтернатних закладах освіти України. Розкрито зміст, форми, методи і провідні тенденції його розвитку протягом 1956 – початку ХХІ ст. Обґрунтовано періодизацію розвитку соціального виховання дітей в інтернатних закладах освіти України в досліджуваний період: ідеологічно-організаційний (1956 р. – перша половина 1960-х рр.); суспільно-прагматичний (друга половина 1960-х – 1990 рр.); (I субперіод – 1965–1984 рр., II субперіод - 1985–1990 рр.); дитиноцентричний (1991 р. – початок ХХІ ст.). Охарактеризовано особливості змісту соціального виховання дітей в інтернатних закладах освіти в окреслених хронологічних межах. Визначено тенденції, що зумовлювали трансформації змісту виховних заходів у кожному виокремленому історичному періоді. Визначено ідеї конструктивного історико-педагогічного досвіду соціального виховання дітей в інтернатних закладах освіти України й окреслено можливості його імплементації в сучасних умовах реформування інституційних установ державного утримання й виховання.