Механізми апоптозу задіяні у процесах ремоделювання ендометрію впродовж менструального циклу та імплантації ембріона. Одним із основних регуляторів апоптозу є p53 та bсl - 2. Порушення процесів апоптозу в ендометрію хворих на аденоміоз може з одного боку бути причиною диспластичних та гіперпластичних процесів, а з іншого - безпосередньо заважати імплантації ембріона. Вивчено експресії p53 та bсl - 2 у хворих на аденоміоз. У 20-ти здорових донорів яйцеклітин (контрольна група-КГ) та 54-х хворих на аденоміоз з якнайменше двома невдалими циклами екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) (основна група -ОГ) імуногістохімічним методом досліджено експресію p53 та bсl - 2 у зразках ендометрію, отриманих в середній лютеїновій фазі (на дні ЛГ+ 6/7 та ЛГ+8/9) в циклах стимуляції суперовуляції. У пацієнток ОГ у порівнянні з КГ відзначається істотно вища експресія p53 у залозах та стромі у другій біопсії та нижча bсl - 2 у залозах також у другій біопсії. Вищі рівні промотора апоптозу p53 та нижчі рівні інгібітора апоптозу bсl - 2 свідчать про те, що у пацієнток з аденоміозом та безпліддям порушена циклічність розвитку апоптичних процесів в ендометрію, і в стадії середньої секреції (фаза ймовірної імплантації) не відбувається потрібного на цей момент зниження інтенсивності апоптозу. У пацієнток з аденоміозом та імплантаційними невдачами спостерігають порушення ендометрійного апоптозу в бік зростання його активності у середній лютеїновій фазі.

Механизмы апоптоза задействованы в процессах ремоделирования эндометрия в течение менструального цикла и имплантации эмбриона. Одними из основных регуляторов апоптоза являются p53 и bcl - 2. Нарушения процессов апоптоза в эндометрии больных аденомиозом может с одной стороны быть причиной диспластических и гиперпластических процессов, а с другой - непосредственно мешать имплантации эмбриона. Изучено экспрессии p53 и bcl - 2 у больных аденомиозом. У 20-ти здоровых доноров яйцеклетки (контрольная группа-КГ) и 54-х больных аденомиозом с двумя неудачными циклами экстракорпорального оплодотворения (ЭКО) (основная группа-ОГ) иммуногистохимическим методом исследована экспрессия p53 и bcl - 2 в образцах эндометрия, полученных в средней лютеиновой фазе в циклах стимуляции суперовуляции. У больных ОГ по сравнению с КГ отмечалась более высокая экспрессия p53 в железах и строме во второй биопсии и более низкая bcl - 2 в железах также во второй биопсии. Повышенные уровни промотора апоптоза p53 и пониженные уровни ингибитора апоптоза bcl - 2 свидетельствуют о том, что у пациенток с аденомиозом и бесплодием нарушена цикличность развития апоптических процессов в эндометрии, и в стадии средней секреции не происходит нужного на этот момент снижения интенсивности апоптоза. У пациенток с аденомиозом и имплантационными неудачами наблюдались нарушения регуляции эндометриального апоптоза в сторону увеличения его активности в средней лютеиновой фазе.

Вивчено стан периферичного імунітету у пацієнток з безпліддям, його зв'язку з результативністю програм екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) та визначення ефективності імунокоригувальної терапії. Проведено ретроспективне вивчення результатів дослідження периферичного імунного статусу (імунограм) 42-х пацієнток з аденоміозом(Г1) та 46-ти - з трубно-перитонеальним безпліддям (Г2), які пройшли цикл ЕКЗ на базі клініки "Ісіда-IVF". Для корекції виявлених імунологічних порушень використовувались алогенна імунізація лейкоцитами чоловіка (донора) (АЛІ) та внутрішньовенна інфузія імуноглобуліну людини (ІЛВ). Виявлена достовірна міжгрупова різниця показників імунограм. Прогностично несприятливі типи імунограм відзначались у 14-ти (21 %) пацієнток. У 8-ми з них перед наступним циклом ЕКЗ була проведена імунокорекція методами АЛІ та ІЛВ. У результаті у чотирьох жінок наступила вагітність в програмі ЕКЗ, а у однієї - самовільна вагітність. У пацієнток з аденоміозом та трубно-перитонеальним безпліддям існують достовірні відмінності кількості імунокомпетентних клітин та імуноглобулінів у сироватці крові. Корекція порушень імунограм методами АЛІ та ІЛВ дозволяє покращити результативність програм ЕКЗ.

Изучено состояния периферического иммунитета у пациенток с бесплодием, его связи с результативностью программ экстракорпорального оплодотворения (ЭКО) и определение еффективности иммунокоррегирующей терапии. Проведено ретроспективное изучение результатов исследования периферического иммунитета (иммунограмм) у 42-х пациенток с аденомиозом (Г1) и 46-ти - с трубно-перитонеальным бесплодием (Г2), которые прошли цикл ЭКО на базе клиники "Исида-IVF". Для коррекции выявленных иммунологических нарушений использовалась аллогенная иммунизация лимфоцитами мужа (донора) (АЛИ) и внутривенная инфузия иммуноглобулина человека (ИЧВ). Была выявлена достоверная межгрупповая разница показателей иммунограмм. Прогностически неблагоприятные типы иммунограмм наблюдались у 14-ти (21 %) пациенток. У 8-ми из них перед следующим циклом ЭКО была проведена иммунокоррекция методами АЛИ и ИЧВ. В результате у четырех женщин наступила беременность в программе ЭКО, а у одной - самопроизвольная беременность. У пациентов с аденомиозом и трубно-перитонеальным бесплодием существуют достоверные изменения количества иммунокомпетентных клеток и иммуноглобулинов в сыворотке крови. Коррекция изменений иммунограмм методами АЛИ и ИЧВ позволяет улучшить результативность программ ЭКО.

The mechanisms that induce mother's immunological tolerance to fetus as well as the methods of immune therapy correction in infertility have not been investigated well. The aim of this work was to study the peripheral immunity state in patients with infertility, its relation with IVF results and the effectiveness of the immune-correcting therapy. The retrospective evaluation of the peripheral immunity research results (immunogram) in 42 patients with adenomyosis (G1) and 46 women with tuboperitoneal infertility (G2), who took the course of IVF cycles in "Isida-IVF" clinics basis have been carried out. For correction of the immunological disorders revealed the allogenic husband's (donor) immunization (AHI) by lymphocytes and intravenous (IV) human immunoglobuline (Ig) infusion have been used. The statistically reliable inter group difference in immune cells and immunoglobulins have been observed. The immunograms, which negatively correlated with pregnancy, were found in 14 (21 %) patients. In 8 of them before the further IVF cycle the immune therapy correction with AHI and IV HIg has been performed. As a result in 4 women the pregnancy was achieved in IVF cycle and in 1 patient the spontanous pregnancy occurred. In patients with adenomyosis and tuboperitoneal infertility the authentic differences in the amount of immune competent cells and immunoglobulinsin the blood serum exist. The immune therapy with ALI and iv HIg allow to improve the IVF results.

Ключ. слова: Аденоміоз, екстракорпоральне запліднення, яєчникова відповідь
Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.410.111 + Р712.54 + Р716.11с13

Рубрики:

Ендометрит

Безпліддя. Стерилізація

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: ектопічна вагітність, гетеротопічна вагітність, екстракорпоральне запліднення, фактори ризику
Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.11с13

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що у клініках екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) пацієнток зі слабкою відповіддю яєчників на стимуляцію суперовуляції - "поганих відповідачів" (ПВ) - виявляють з частотою 9 - 24 %. Зв'язок наявності гінекологічних захворювань, в тому числі і аденоміозу, з характером відповіді яєчників на стимуляцію в циклах ЕКЗ практично не досліджений. Крім того, недостатньо вивчена ефективність різних методів стимуляції суперовуляції у цих хворих. Визначено частоту слабкої відповіді яєчників та ефективності модифікованих протоколів стимуляції у пацієнток з аденоміозом. 136-ти пацієнткам з аденоміозом та безпліддям проведено лікування методом ЕКЗ на базі клініки "Ісіда - IVF". З них у 88-ми(64,7 %) пацієнток виявлено внутрішній ендометріоз, а у 48-ми (35,3 %) - зовнішньо-внутрішній ендометріоз. Після одного стандартного циклу ЕКЗ всім ПВ були змінені схеми стимуляції. Використовували 2 типи коротких протоколів: із застосуванням аналогів гонадотропін-рилізинг-гормону (аГТРГ) та комбінації аГТРГ та антагоніста ГТРГ (антГТРГ). З 136-ти хворих на аденоміоз, які пройшли цикл ЕКЗ у клініці "Ісіда - IVF" протягом 2002 - 2003 рр., у 48-ми (35,3 %) пацієнток констатовано синдром слабкої відповіді яєчників на стимуляцію суперовуляції, з них у 19-ти (39,6 %) жінок був внутрішній ендометріоз, а у 29-ти (60,4 %) - зовнішньо-внутрішній ендометріоз. Результативність циклів ЕКЗ (кількість вагітностей на цикл) у пацієнток загалом становила 22,1 %, у ПВ - 6,2 %. Результативність циклів ЕКЗ на основі модифікованих протоколів у 28-ми пацієнток з підгрупи ПВ була 14,2 %. У 1/3 пацієнток з аденоміозом (а о

собливо у разі наявності зовнішнього ендометріозу) можна очікувати слабку відповідь яєчників на стимуляцію суперовуляції в циклах ЕКЗ, що свідчить про зниження функціонального резерву яєчників. У ПВ відзначають суттєво нижчу частоту настання вагітності, що зумовлено поганою якістю та імплантаційним потенціалом ембріонів. Модифікація протоколів стимуляції може покращити прогноз настання вагітності у ПВ.

Ключ. слова: аденоміоз, ендометрій, безпліддя, лікування
Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.54 + Р715.410.111

Рубрики:

Безпліддя. Стерилізація

Ендометрит

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.54-5

Рубрики:

Безпліддя. Стерилізація

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.54-5

Рубрики:

Безпліддя. Стерилізація

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати гормональних досліджень, що характеризують порушення функції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи та особливості вагінального біоценозу у хворих на дисплазію епітелію шийки матки (ДЕШМ) та аденоміоз. Проаналізовано результати гістологічного дослідження тканини шийки та тіла матки з приводу аденоміозу та ДЕШМ, а також хірургічні методи лікування ДЕШМ та аденоміозу.

Діагностичне використання визначення піноподій як маркера відкриття вікна імплантації обмежене тим, що багато аспектів формування піноподій залишаються нез'ясованими. Так, не відомо чи часові межі, кількісні та якісні показники формування піноподій і відкриття вікна імплантації є сталими і характерними для певної жінки, чи вони залежать від гормональних рівнів і можуть коливатись у тієї самої жінки від циклу до циклу. Визначено кількісні та якісні показники росту піноподій та час їх виникнення у тих самих жінок в різних

циклах: натуральних, штучних та із стимуляцією мультифолікулярного росту. Дослідження піноподій проведено у 20-ти здорових донорів яйцеклітин. У всіх жінок, у яких вдалось провести дослідження розвитку піноподій в різних циклах, спостерігалась подібна картина за кількістю та стадією розвитку піноподій; час виникнення розвинутих піноподій також збігався. Найчастіше повністю розвинуті піноподії виявлялись на ЛГ + 6/П6 та ЛГ + 7/П7, в меншої частини жінок - на ЛГ + 8/П8. Таким чином, кількість та час виникнення піноподій є специфічною для жінки ознакою і не залежить від характеру циклу. Одержані в одному із циклів дані щодо росту піноподій можуть бути екстрапольовані на інші типи циклів.

Хворі на аденоміоз є категорією пацієнтів, яка відзначається низькою ефективністю лікування безпліддя методом екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Мета дослідження - визначення ролі дефектів гамето-ембріонального та ендометріального факторів у хворих на аденоміоз із неефективними циклами ЕКЗ. Досліджено 120 жінок, що мали щонайменше дві безрезультатні програми ЕКЗ. Проведено ретроспективний аналіз програми (кількість ооцитів, кількість та якість ембріонів), досліджень порожнини матки, структури ендометрія, імплантаційних маркерів ендометрія (експресія рецепторів естрадіолу та прогестерону, інтегринів alfaVbeta3 та alfa4, формування піноподій). Застосовано такі методи дослідження: гістероскопію, гістологічне, імуногістохімічне дослідження, сканувальну електронну мікроскопію ендометріальних біопсій. Патологію гамето-ембріонального фактора встановлено у 36-ти (30 %) пацієнток, аномалії ендометріального фактора констатовано у 94-х (78,3 %) хворих. Домінуючою причиною неефективності програми ЕКЗ у пацієнтів з аденоміозом є дефектність ендометріальної ланки. Усвідомлення такої особливості цієї категорії хворих є важливим для подальшої корекції лікувальної тактики.

Фактор некрозу пухлин (ФНП) - один із основних цитокінів прозапального типу - відіграє ключові ролі на різних стадіях процесів овуляції та запліднення. Вивчено динаміку рівнів ФНП та його рецепторів ФНП-р1 та ФНП-р2 в крові фертильних здорових жінок впродовж циклу екстракорпорального запліднення, їх кореляції з яєчниковою відповіддю. Обстежено 20 жінок-донорів ооцитів, яким проводився цикл контрольованої гіперстимуляції яєчників. Достовірної різниці між показниками ФНП, ФНП-р1 та ФНП-р2 в різні фази стимульованого циклу не було виявлено. Підвищення рівнів ФНП і тенденція до зменшення ФНП-р1 в плазмі крові на 4-й день стимуляції асоціювалась зниженням чутливості організму жінки до гонадотропінів, що могло бути обумовлено більшою активністю апоптотичних процесів в клітинах фолікулів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.52-4

Рубрики:

Хвороби яєчників

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою методу сканувальної електронної мікроскопії досліджувались піноподії у 55-ти жінок із безуспішними циклами екстракорпорального запліднення, у яких у ході гістологічного дослідження виявлено гіпотрофічні та атрофічні зміни в ендометрії (основна група - ОГ), та у 22-х пацієнток (група порівняння - ГП), у яких не відзначалось морфологічних порушень структури ендометрія. В ОГ достовірно частіше, ніж у ГП (60 % та 40,9 %, відповідно) виявлялося зменшення кількості або відсутність піноподій. В ГП у більшості пацієнток (59 %) відзначалася велика або помірна кількість піноподій, та не було випадків їх відсутності. Виявлено кореляційні зв'язки середньої сили особливостей морфологічної структури ендометрія та характеру формування піноподій. Наявність атрофічних та гіпотрофічних процесів в ендометрії викликає вагомі зрушення у його функціональній спроможності формувати піноподії. Обсяг та виразність атрофічних та гіпотрофічних змін в ендометрії корелює зі ступенем порушень формування піноподій.

Пацієнтки з безпліддям та з лікуванням безпліддя в анамнезі є групою ризику виникнення імунних аномалій, несприятливих для виношування вагітності. В алгоритм діагностики невиношування вагітності у них доцільно включати такі тести як поширена імунограма, дослідження антифосфоліпідних антитіл, а в схему лікування - внутрішньовенне введення імуноглобуліну людини.

Наведено приклад ранньої діагностики та фетоскопічного підтвердження такого складного комплексу хворобливих змін як пентада Cantrell. Надано описання пентади та запропоновано приклад можливих пізніших пологових ускладнень у разі невчасної діагностики подібних змін. Звернено увагу на доцільність використання фетоскопії та ембріоскопії перед перериванням вагітності з метою оцінки зовнішнього вигляду плода/зародка для диференційної діагностики, бо черезшийкова фето/ембріоскопія є інформативним способом дослідження, який дозволяє із задовільною якістю оглянути плід/зародок, порожнину матки, пуповину, оболонки плодового міхура; також цей діагностичний підхід іноді є більш доказовим у порівнянні з ультразвуковим дослідженням. Порушення розвитку або аномалії розвитку плода та провізорних органів можуть спостерігатись як у випадках хромосомних анеуплоїдій, так і за наявності звичайного каріотипу. Поєднання способів ультразвукової діагностики, черезшийкової фето/ембріоскопії та цитогенетичних досліджень у I триместрі може бути корисним з точки зору точності діагностики для оцінки прогнозу потомства та планування подальшої тактики ведення пацієнток.

Наведено приклад ультразвукової діагностики (УЗД) та фетоскопічного підтвердження випадку синдрому русалки (sirenomelia, сиреномелія) перед перериванням на 12 тижні вагітності у пацієнтки з вилікуваною за допомогою допоміжних репродуктивних технологій через введення єдиного сперматозоїда безпосередньо до яйцеклітини первинною неплідністю. Синдром русалки є рідкісною летальною вадою розвитку, коли відбувається різного ступеню зрощення, викручування, атрофія чи гіпотрофія нижніх кінцівок, що поєднується з тяжкими урогенітальними аномаліями, які призводять до значного маловоддя у II триместрі. Наведений випадок є ще більш рідкісним і нетиповим з погляду на наявність у плода обох нирок з їх гідронефротичними змінами та значним збільшенням сечового міхура внаслідок атрезії сечовивідної протоки. Наразі другого такого випадку, описаного у доступній через Інтернет світовій медичній літературі, не знайдено. Головною метою поєднаних просівних досліджень I триместру, що виконуються від 11 тижнів 0 днів до 13 тижнів 6 днів, є оцінка особистих ризиків пацієнтки щодо хромосомних аномалій плода. Випадок доводить, що такі рідкісні смертельні вади розвитку зі значною точністю можуть бути визначені вже в I триместрі. Зазначено, що найкращим способом діагностики синдрому русалки є УЗД, здійснене саме в I триместрі вагітності під час поєднаного просівного дослідження.

Багаторазові невдалі програми допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) залишаються найактуальнішою проблемою репродуктології. Досліджено ефективність використання способу введення до порожнини матки аутологічних мононуклеарних клітин периферійної крові (МКПК), культивованих із хоріонічним гонадотропіном (ХГ), перед переносом ембріонів пацієнткам із багаторазовими неефективними програмами ДРТ внаслідок порушень імплантації. В групі пацієнток, у яких використано МКПК, досягнуто достовірно вищі результати ефективності циклів ДРТ у порівнянні із жінками, яким жодного додаткового лікування не проведено. Показано, що використання внутрішньоматкового введення культивованих з ХГ МКПК суттєво покращує результативність програм ДРТ у пацієнток із багаторазовими невдалими імплантаціями, але у випадках ендометріальної недостатності ефективність цього методу потребує подальшого вивчення.

З метою визначення інформативності ембріоскопії у випадку завмерлої у першому триместрі вагітності у 11-ти жінок з завмерлими вагітностями терміном до 12-ти тижнів перед інструментальним перериванням з подальшим каріотипуванням абортивного матеріалу (торочкова оболонка, chorion) проведено трансцервікальну ембріоскопію діагностичним гістероскопом. Задовільний ендоскопічний огляд зародків досягнуто в усіх випадках. Трансцервікальна ембріоскопія є інформативним способом дослідження, що дозволяє з задовільною якістю оглянути завмерлий зародок, порожнину матки, пуповину, оболонки плодового міхура; також цей діагностичний підхід більш доказовий у порівнянні з УЗД. Порушення розвитку зародка, аномалії розвитку пуповини у разі завмерлої вагітності спостерігають як у випадках хромосомних анеуплоїдій, так і за наявності звичайного каріотипу. Використання трансцервікальної ембріоскопії може бути корисним з точки зору точності діагностики і планування подальшої тактики ведення пацієнток з завмерлими в I триместрі вагітностями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.55

Рубрики:

Фізіологія і патологія функцій яєчників

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ