Рассмотрен вопрос о влиянии надмолекулярных образований на свойства наполненных эпоксидных материалов. Установлено, что при увеличении концентрации наполнителя свойства композиционного материала будут зависеть от его активности по отношению к компонентам связующего, что в свою очередь определяет условия перехода композиционного метриала в состояние пограничных слоев. Свойства композитов во многом определяются объемом материала, который находится в граничных прослойках, их химическим составом и структурой. Проанализировано влияние природы наполнителя, его дисперсности, концентрации и активности на свойства композита и условия формирования граничных прослоек.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л71-106.3-1с

Рубрики:

Високомолекулярні сполуки (полімери) та пластмаси

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто фізико-хімічні засади формування захисних полімерокомпозитних матеріалів. Проаналізовано технологічні аспекти створення епоксидних композицій і розроблено технологію формування гетерогенних епоксикомпозитних покриттів. Показано вплив фізико-хімічних процесів взаємодії на межі поділу фаз на структуроутворення епоксикомпозитів. Наведено методи структурної модифікації епоксидних композитів зовнішніми полями та способи регулювання їх теплофізичних характеристик. Розглянуто питання корозійної тривкості та експлуатаційні характеристики захисних покриттів. Показано особливості зношування полімеркомпозитних матеріалів під дією гідроабразиву та ефективність використання епоксикомпозитних покриттів.

Рассмотрены физико-механические основы формирования защитных полимерокомпозитных материалов. Проанализированы технологические аспекты создания эпоксидных композиций и разработана технология формирования гетерогенных эпоксикомпозитных покрытий. Показано влияние физико-химических процессов взаимодействия на границе деления фаз на процесс формирования структуры эпоксикомпозитов. Приведены методы структурной модификации эпоксидных композитов внешними полями и способы регулирования их теплофизических характеристик. Рассмотрены вопросы корозионной устойчивости и эксплуатационные характеристики защитных покрытий. Показаны особенности снашивания полимерокомпозитных материалов под действием гидроабразива и эффективность использования эпоксикомпозитных покрытий.

Розкрито основні фізико-хімічні аспекти та принципи формування композитних матеріалів (КМ) на основі епоксидних смол. Запропоновано методики проведення досліджень КМ, проаналізовано основні закономірності деформування та руйнування полімеркомпозитів, наповнених дисперсними частками різної фізичної природи. Показано основні шляхи вдосконалення відомих методик дослідження матеріалів. Обгрунтовано вибір дисперсного наповнювача як комплексу з двох компонентів різної фізичної природи, що забезпечує покращання антикорозійних властивостей і стійкості до опрацювання захисних покритів.

Раскрыты основные физико-химические аспекты и принципы формирования композитных материалов (КМ) на основе эпоксидных смол. Предложены методики проведения исследований КМ, проанализированы основные закономерности деформации и разрушения полимеркомпозитов, наполненных дисперсными частицами разной физической природы. Показаны основные пути усовершенствования известных методик исследования материалов. Обоснован выбор дисперсного наполнителя как комплекса двух компонентов различной физической природы, который обеспечивает улучшение антикоррозионных свойств и показателей устойчивости при обработке защитных покрытий.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л749.7-106

Рубрики:

Полімерні (епоксидні, кремнійорганічні) покриття

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено механічні властивості епоксикомпозитних матеріалів залежно від хімічної та магнітної природи дисперсного наповнювача. Встановлено шляхи поліпшення властивостей полімеркомпозитних матеріалів внаслідок попередньої обробки олігомерних композицій електроіскровим гідроударом. Доведено, що модифікація композицій електроіскровим гідроударом підвищує характеристики матеріалів за рахунок зміни кінетики структуроутворення у композитах, яка визначається взаємодією на межі поділу системи полімер - наповнювач.

Досліджено вплив ультразвукової обробки на швидкість зшивання та молекулярну рухливість епоксидної матриці, що містить волокнисті та дисперсні наповнювачі. Встановлено комплексний вплив природи волокнистого, дисперсного наповнювача та обробки інгредієнтів в'яжучого ультразвуком на ступінь зшивання полімерної матриці у поверхневих шарах. Виявлено покращання фізико-механічних характеристик матеріалів. Обгрунтовано перспективність використання досліджуваних матеріалів з метою підвищення стійкості до спрацювання технологічного устаткування.

Досліджено механізм впливу технологічних факторів на фізико-механічні та теплофізичні властивості композитів на основі пластифікованої епоксидної матриці і модифікованих дисперсних наповнювачів. Установлено вплив модифікації дисперсних частинок олігомерами різної хімічної природи у тепловому полі на формування "м'яких" поверхневих прошарків пластифікованої епоксидної матриці. Експериментально досліджено вплив ультрафіолетового випромінювання на формування "жорстких" поверхневих прошарків у зв'язувальному, що значно підвищує властивості епоксидних композитів.

Досліджено вплив ультрафіолетового опромінення, фізичної природи та вмісту дисперсних наповнювачів на механічні властивості композитів. Установлено, що внаслідок ультрафіолетового опромінення епоксидних композицій адгезійна міцність захисних покриттів знижується, а когезійна - підвищується. Доведено, що це зумовлено зміною перебігу фізико-хімічних процесів на межі поділу фаз наповнювач - епоксидний олігомер, внаслідок чого навколо дисперсних частинок у матриці формуються зовнішні поверхневі шари, що мають значну протяжність і високий ступінь зшивання.

Досліджено часові проміжки формування зовнішніх поверхневих шарів навколо дисперсних часток наповнювача під час структуроутворення епоксикомпозитів. Побудовано модель зміни потенціалу зовнішніх поверхневих шарів від часу структуроутворення і встановлено часові проміжки зміни їх протяжності.

Проведено моделирование роста внешних поверхностных слоев эпоксикомпозитов с дисперсными наполнителями в непосредственной близости от поверхности зерна наполнителя, соизмеримой с эффективной протяженностью слоев. Выделено два основных временных этапа распространения микроструктур композитных материалов: первый характеризуется преимущественным влиянием потенциального слагающего мгновенной скорости распространения слоев; второй - наличием осцилляционного затухающего слагающего.

Розглянуто основні фізико-хімічні аспекти та принципи формування композитних матеріалів (КМ) на основі епоксидних смол. Наведено методики дослідження КМ, обгрунтовано основні закономірності деформування і руйнування полімеркомпозитів, наповнених волокнами та дисперсними частинами різної фізичної природи. Визначено основні шляхи вдосконалення відомих методик дослідження матеріалів для максимального зменшення похибки результатів дослідження. Запропоновано новий підхід і обгрунтовано позитивний вплив комплексної ультразвукової обробки на попередній стадії формування композитів у контексті активації ультразвуком окремої епоксидної композиції на повітрі та волокнистого наповнювача у водяному середовищі. Встановлено, що застосування даної обробки з наступним введенням твердника в епоксидний олігомер (ЕО) підвищує адгезійну, когезійну міцність і модуль пружності епоксидних композитів. Розроблено модифіковані ультразвуком гібридні композитні матеріали на основі ЕО, базальтової, скляної, вуглецевої тканин і дисперсних наповнювачів. Запропоновано нові багатошарові захисні покриття різного функціонального призначення з високими експлуатаційними характеристиками, описано процеси їх формування за спеціально розробленим технічним регламентом.

Розглянуто основні фізико-хімічні аспекти та принципи формування композитних матеріалів на основі епоксидних смол. Обгрунтовано основні закономірності формування, деформування та руйнування полімеркомпозитів, наповнених дисперсними частинками різної фізичної природи, які є відходами промислового виробництва. Проаналізовано перебіг релаксаційних процесів у композитах та їх вплив на структуру, адгезійні, фізико-механічні та теплофізичні властивості матеріалів. За розробленим технічним регламентом створено нові багатошарові захисні покриття різного функціонального призначення з високими експлуатаційними характеристиками, досліджено процеси їх формування.

Сформульовано критерії, що грунтуються на встановленні вмісту наповнювача в епоксикомпозитах із підвищеними експлуатаційними показниками. З урахуванням кожного із критеріїв визначено діапазони оптимального та менш придатного вмістів наповнювача у композитах.

Досліджено адгезійну міцність під час випробувань на відрив покриттів залежно від їх фізико-механічних та технологічних параметрів. Встановлено оптимальний вміст двокомпонентного полідисперсного наповнювача та запропоновано раціональну схему його попередньої комплексної обробки енергетичними полями. За результатами повного факторного експерименту побудовано математичну модель дослідження адгезійної міцності композитного покриття, що дозволить визначати раціональні технологічні режими й оптимальний склад композиції, регулювати експлуатаційні характеристики деталей із захисними покриттями на етапі їх проектування та виготовлення, одержувати захисні покриття з прогнозованими властивостями.

Досліджено утворення пор під час формування системи епоксидна матриця - полівініловий спирт - дисперсний наповнювач і їх вплив на ударну в'язкість. Визначено оптимальне співвідношення компонентів для отримання матеріалу із заданими властивостями.

Досліджено коефіцієнт тертя матеріалу на основі системи епоксидний зв'язувач - полівініловий спирт.

Досліджено вплив модифікування дисперсного наповнювача епоксидним олігомером і композицій ультрафіолетом на повзучість матеріалів, що містять скляні та базальтові тканини, за умов впливу агресивних середовищ. Встановлено, що для зменшення повзучості матеріалів необхідно використовувати двошарові епоксидні композитні "гібридні" матеріали, які містять скляні і базальтові тканини. Із метою підвищення експлуатаційних характеристик композитів у вигляді проміжного шару необхідно використовувати опромінений ультрафіолетом епоксидний зв'язувач, що містить модифіковані епоксидним олігомером дисперсні частинки наповнювача.

Досліджено вплив вмісту і природи дисперсних наповнювачів на відносну зносостійкість епоксидних композитів. Встановлено, що зношування композитних матеріалів залежить від кута атаки гідроабразивної суміші, фізичної природи, вмісту полідисперсного двокомпонентного наповнювача і фізико-механічних властивостей композитів. За результатами дослідження рекомендовано покриття з підвищеними експлуатаційними характеристиками для захисту від гідроабразивного зношування технологічного устаткування.

Досліджено вплив змінного магнітного поля низької частоти на ударну в'язкість, теплостійкість, модуль пружності та руйнівне напруження у разі згинання зразків із епоксидної матриці та полімерної композиції, що містить феромагнітний наповнювач. Визначено оптимальні режими магнітної обробки для одержання матеріалу з заданими властивостями.