Індекс рубрикатора НБУВ: К663.03-18

Рубрики:

Металізація (гарячі способи покриття металів)

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К663.03-18

Рубрики:

Металізація (гарячі способи покриття металів)

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К663.05

Рубрики:

Електричне покриття металів

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К663.033.5-18 + К663.66-18

Рубрики:

Жаростійкі покриття металів

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что благодаря оптимизации параметров лазерной обработки электродуговых покрытий можна получить мелкокристаллическую безпористую структуру с равномерным распределением химических элементов. Износостойкость в условиях граничного трения и абразивного изнашивания также увеличивается.

Рассмотрены структура и свойства алюминиевых сплавов AA6082 и AA7075, модифицированных частичками SiC с помощью лазера. Установлено, что износостойкость таких армированных сплавов в 30 - 75 раз выше, чем немодифицированных, при трении с абразивным кругом. На основании электрохимических исследований показано, что для сплава AA7075 влияние структурной гетерогенности на изменение потенциалов коррозии уменьшается с повышением агрессивности коррозионной среды. Установлены значения токов коррозии поверхности сплавов в различных коррозионных растворах.

Изучено влияние лазерной обработки электродуговых покрытий из порошковых проволок системы FeCrB на изменение их структуры, электродного потенциала и токов поляризации. В шихту покрытий дополнительно вводили алюминий, никель и медь. Лазерную обработку осуществляли посредством излучения Nd:YAG-лазера. Показано, что добавление незначительного количества указанных элементов в исследуемое покрытие по-разному влияет на характер формирования, строение и электрохимические характеристики оплавленного слоя. Добавки меди и никеля повышают жидкотекучесть покрытия. Параметры лазерной обработки повышают равномерность распределения элементов в оплавленной зоне. В случае легирования медью более выражена неравномерность их распределения. Это может иметь незначительное негативное влияние на коррозионные характеристики покрытия. Добавление алюминия улучшает коррозийную стойкость модифицированного лазером покрытия.

Магниевые сплавы находят все больше применения в промышленности как конструкционный материал, однако низкая износостойкость не позволяет использовать их как конструкционный материал в условиях абразивного изнашивания. Повысить их абразивную износостойкость можно с помощью композиционных износостойких покрытий. Изучено влияние шихты порошкового провода на абразивную износостойкость электродуговых покрытий.

Індекс рубрикатора НБУВ: К663.033.05-18

Рубрики:

Електрометалізація металів

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено високотемпературну газоабразивну зносотривкість електродугових покривів, нанесених із порошкових дротів. Встановлено, що з підвищенням температури зносотривкість покривів зростає. Це зумовлено зміцненням ламелей покриву, виділенням дисперсних фаз та появою на поверхні та між ламелями оксидів алюмінію та хрому, які мають високу стійкість до удару. Такі покриви можна використовувати для відновлення та захисту теплообмінних поверхонь котлів ТЕС, зокрема, великогабаритних екранних труб та труб економайзерів.

Запропоновано склад порошкових дротів для відновлення внутрішніх поверхонь деталей, що дають змогу формувати зносостійкі електродугові покриття мартенситного та карбідного типів зміцнення, підданих механічній обробці лезовим інструментом. Проведено дослідження їх механічних властивостей.

Визначено основні закономірності впливу компонентного складу шихти порошкових дротів (ПД) і параметрів напилювання електродугових покриттів на формування їх мікроструктури та функціональні властивості під час експлуатації за граничного тертя, абразивного та газоабразивного зношування за кімнатної та підвищених температурах. Сформульовано наукові принципи оптимізації складу ПД для одержання електродугових покриттів з наперед заданими функціональними властивостями. Вибір складу шихти ПД базується на врахуванні експериментальних залежностей між характеристиками міцності (адгезія та когезія) покриттів, залишковими напруженнями в них та їх структурно-фазовим станом. Для визначення фазового складу покриттів використано відому для суцільних матеріалів структурну діаграму, яку модифіковано з урахуванням мікрогетерогенності покриттів, кількості елементів легування в твердому розчині й оксидній фазі. Запропоновано склади шихти ПД для напилювання електродугових покриттів різного функціонального призначення. Критерієм вибору складу шихти ПД для відновлювальних покриттів є створення в них легованої алюмінієм і вуглецем феритної матричної фази. За умов абразивного зношування склад шихти ПД повинен забезпечити високу твердість покриття та залишкові напруження, які унеможливлять виникнення в ньому мережі мікротріщин під час його шліфування. Вперше одержано оксидокерамічні шари з включеннями різної природи шляхом плазмо-електролітного оксидування електродугових покриттів з ПД в алюмінієвій оболонці.

Досліджено структуру і трибологічні характеристики електродугових покриттів, придатних до обробки лезовим інструментом. Визначено ступінь вигорання легувальних елементів у покриттях при розпиленні дротів, проведено спектральний аналіз складових покриття та досліджено характер зміни коефіцієнта тертя у разі зміни навантаження.

Розроблено комбіноване покриття, що складається з алюмінієвого та поверхневого епоксидного струмопровідного шарів з метою підвищення довговічності резервуарів для зберігання нафти. Комбіноване покриття товщиною 150 - 160 мкм забезпечує надійний захист від корозії металевих зразків з часом, не змінює свого зовнішнього вигляду, його адгезія до поверхні залишається без змін (згідно з ДСТУ 4219-2003).

Досліджено вплив компонентів шихти порошкового дроту на властивості, їх придатність до оброблення лезовим інструментом і наведено трибологічні характеристики електродугових покриттів в парі тертя з текстолітом.

Досліджено трибологічну поведінку комбінованих металооксидокерамічних шарів, синтезованих на електродугових покривах, сформованих зі суцільних електродних дротів у парі зі стальними контртілами в серійному мінеральному мастилі з додатком гліцерину та наночастинок срібла. Виявлено, що фрикційні характеристики таких покривів залежать від їх провідності.

Определено, что электродуговой металлизацией можно достаточно эффективно восстанавливать изношенные поверхности деталей машин при относительно невысоких ресурсных затратах. Применение порошковых или композиционных проволок значительно расширяет использование этого технологического процесса. Однако при этом возникает необходимость оптимизации состава электродных проволок и усовершенствования систем их распыления.

Отмечена эффективность применения электродуговой металлизации для восстановления изношенных деталей машин. Введение в состав шихты порошковых проволок различных компонентов, в частности феррофосфора, позволяет при металлизации значительно уменьшить коэффициент трения и износ покрытий, увеличить ресурс восстановленных деталей.

Исследован фазовый состав и процессы структурообразования в покрытиях, полученных методом электродуговой металлизации. Установлено, что структура покрытий системы Fe - C - Cr - Al состоит из мартенсита, троостита и остаточного аустенита с различным содержанием легирующих элементов. При повышении содержания Al более 2 % в шихте порошковой проволоки увеличивается прочность сцепления покрытия с основой. Одновременно с этим в структуре покрытия появляется легированный феррит.

Изучено влияние режимов электродуговой металлизации с использованием порошковой проволоки ФМИ-2 на микроструктуру и абразивную износостойкость покрытий. Показано, что из многих факторов наибольшее влияние на эти показатели оказывает давление сжатого воздуха, сила тока и дистанция напыления. Износостойкость покрытий, нанесенных с использованием порошковой проволоки с шихтой на основе феррохромбора, выше, чем закаленной стали. Наибольшую износостойкость имеют покрытия, нанесенные при высоком давлении сжатого воздуха, характеризующиеся мелкодисперсной структурой и содержащие большее количество оксидной фазы на границах раздела.