Проведено исследование в эксперименте и на добровольцах косметического средства с лечебно-профилактическими фотозащитными свойствами. Показана возможность использования микробиологического каротина в рецептуре солнцезащитного препарата.

Вперше проведено комплексне дослідження з визначення перспективності використання в складі косметичних засобів біомаси мікрогриба Blakeslea trispora та вилученого з неї каротину. Підібрано суміш антиоксидантів, які забезпечують стабільність олійного розчину каротину мікробіологічного походження протягом двох років. Розроблено оптимальний склад та обгрунтовано раціональну технологію виробництва крему з каротином мікробіологічним фотозахисної дії. Досліджено фізико-хімічні властивості крему та доведено його стабільність за умов зберігання протягом року.

Експериментально обгрунтовано використання суми антиоксидантів для збільшення споживчої цінності каротину зі значним збільшенням терміну його збереження за рахунок зниження рівня деструктивного руйнування. Одержані дані відкривають широкі можливості для застосування каротину в лікувально-профілактичних продуктах тривалого збереження.

Экспериментально обосновано применение суммы антиоксидантов для увеличения потребительской ценности каротина со значительным увеличением срока его сохранности в результате снижения уровня деструктивного разрушения. Полученные данные открывают широкие возможности для применения каротина в лечебно-профилактических продуктах длительного хранения.

Исследованы мембраностабилизирующая и противовоспалительная активности настойки листьев каштана конского. Установлено, что настойка проявляет выраженное мембраностабилизирующее действие на модели спонтанного гемолиза эритроцитов, которое не уступает активности референтного препарата - каплям Эскузан. Показано, что настойка проявляет противовоспалительное действие на модели карагенинового отека у крыс, влияя на экссудативную фазу воспаления, а именно на метаболизм и высвобождения простагландинов, которые влияют на микроциркуляцию сосудов. Полученные результаты подтверждают перспективность использования настойки листьев каштана конского в составе лекарственных и лечебно-косметических средств.

Розповсюдженим є метод терапії грязями та грязеподібними речовинами, які забезпечують терапевтичну дію за рахунок органомінерального складу, наявності біологічно активних, гормоноподібних і антиоксидантних речовин, з якими пов'язують протизапальний і репаративний ефект. Мета рооти - вивчення протизапальної та репаративної активності екстрактів сапропелю, видобутого з родовища Прибич Шацького району Волинської обл. Як об'єкти дослідження були масляний і спиртовий екстракти сапропелю. Протизапальну активність екстрактів вивчено на моделях термічного запалення лапи мишей та ультрафіолетової еритеми у мурчаків. Одержані результати свідчать про вплив дослідних екстрактів на ексудативну фазу запалення. Пригнічення набряку, викликаного термічним опіком, препаратом-порівняння - Пантенолі становить 56,38 %, масляним екстрактом сапропелю - 39,36 %, спиртовим екстрактом - 22,34 %, що свідчить про протизапальну дію екстрактів сапропелю на моделі термічного запалення. За результатами визначення впливу екстрактів сапропелю на перебіг ультрафіолетової еритеми шкіри у мурчаків показано, що масляний і спиртовий екстракти проявляють виражені протизапальні та репаративні властивості, прискорюють процеси грануляції та епітелізації тканин, однак поступаються за активністю препарату порівняння аерозолю пантенол. Висновок: проведені дослідження свідчать про протизапальну та репаративну активність масляного та спиртового екстрактів сапропелю, що надає змогу рекомендувати їх для подальших досліджень.

Мета - дослідження технологічних властивостей сапропелю родовища Прибич Шацького району Волинської області. Дослідження проводили для сапропелю з вологістю 3, 20, 36, 55 та 74 %. Форму та характер поверхні визначали за допомогою мікроскопа Item PB-2610, вологовміст - на вологомірі Sartorius MA-150, фракційний склад за методикою ДФУ, технологічні параметри (питому, об'ємну, насипну масу, кут природного укосу тощо) сапропелю визначали та розраховували за методиками, наведеними у спеціальній літературі. Мікроскопічні дослідження показали, що має аморфну колоїдальну структуру з рослинними залишками. Фракційний склад сапропелю залежить від вологості, так нативний сапропель з вологістю 74 % включає близько 15 % фракції понад 1,0 мм, а 85 % - 2,0 мм. За вологовмісту менше 45 % він втрачає здатність до змочування. Експериментально визначено, що технологічні властивості сапропелю залежать від вологовмісту сировини. Висновки: вивчено технологічні властивості сапропелю родовища Прибич. Встановлено залежність технологічних властивостей від вологості сировини.

Сапропель відноситься до природних ресурсів, що відновлюються, та є унікальною органічною сировиною. Його відклади характерні лише для прісно-водних водойм. Першою та єдиною компанією в Україні, що налагодила та реалізує проект з видобування, переробки та застосування сапропелю є компанія "Зендер-Україна", діяльність якої зосереджена, в основному, на території Волинської області в таких районах, як Шацький, Старовижівський та Маневицький. Сапропель родовища Прибич, що в Шацькому районі, має досить високі якісні показники, такі як органічна речовина, мікроелементи та ін. Враховуючи те, що формування покладів нерозривно пов'язане з підводною рослинністю та з життєдіяльністю мікроорганізмів, сапропель на 80 % складається з речовин органічного походження. Мета роботи - провести дослідження карбонових кислот сапропелю родовища Прибич. Досліджували сапропель нативний (природний) родовища Прибич Шацьких озер Волинської області. Для ідентифікації та кількісного визначення карбонових кислот у сапропелі використовували метод хромато-мас-спектрометрії. У результаті дослідження вмісту карбонових кислот у сапропелі за допомогою методу хромато-мас-спектрометрії ідентифіковано 33 сполуки, серед яких 12 жирних (найбільшу кількість представлено у вигляді насичених жирних кислот: лауринової (1024,79 мг/кг) та пальмітинової (599,03 мг/кг) і 21 органічних кислоти, серед яких переважає азелаїнова (3217,28 мг/кг), октадикарбонова (1260,61 мг/ кг) та левулинова кислоти (1154,52 мг/кг). Серед ненасичених жирних кислот (лінолева, ліноленова, олеїнова) сапропелю найбільше лінолевої кислоти, кількість якої складає 411,90 мг/кг.

Фармакологічна дія сапропелів визначається вмістом гумусових речовин (ГР), які стимулюють макрофагальну захисну реакцію, сприяють репарації тканин, проявляють протизапальну дію. Мета роботи - узагальнити методи одержання екстрактів сапропелю, провести їх порівняльний аналіз та на основі кількісного визначення вуглецю ГР визначити оптимальні умови екстрагування сапропелю. Для порівняльного аналізу обрано екстракти, в яких як екстрагент використовували етанол, пропіленгліколь та воду. У разі одержання водного екстракту процес інтенсифікували кавітацією. В одержаних екстрактах проводили кількісне визначенням ГР. Одержані результати свідчать, що кількісний вміст гумінових кислот залежить від природи екстрагенту. Інтенсифікація класичного методу одержання гумінових кислот додатковим використанням кавітації підвищує вихід ГР на 20 %, крім того дана технологія передбачає простоту апаратного забезпечення.

Обов'язковою умовою забезпечення якості лікарських препаратів є їх стабільність у процесі зберігання, в тому числі і мікробіологічна чистота, яка в переважній більшості препаратів для нашкірного застосування забезпечується введенням консервантів. Мета роботи - обгрунтування вибору консерванту при розробці стабiльного гелю з екстрактом сапропелю. В якості об'єкту дослідження використовували гелі з екстрактом сапропелю та низкою консервантів. При дослідженнях використовували методику оцінки ефективності антимікробних консервантів згідно з ДФУ 2.0. Мікробіологічними дослідженнями підтверджена різна інтенсивність консервуючої дії обраних в середньо ефективній концентрації консервантів: ніпагіну, натрію бензоату та калію сорбату. Встановлено, що розроблений гель мiсцевої дiї з екстрактом сапропелю потребує додаткового введення консерванту. Висновки: на пiдставi проведених мiкробiологiчних дослiджень в якостi консерванта до складу гелю з екстрактом сапропелю обгрунтоване введення калію сорбату в концентрацiї 0,2 %.

Сапропель має важливе народногосподарське значення. Основними напрямами використання сапропелів є сільське господарство (землеробство, тваринництво), виробництво будівельних матеріалів (деревинно-волокнисті плити, теплоізоляційні матеріали), медицина (лікувальні грязі, косметичні препарати), геологія (бурові розчини) тощо. Мета дослідження - створення науково-методичного підходу до комплексної переробки сапропелю та розробки складу, технології і стандартизації лікарських, ветеринарних і косметичних засобів на основі сапропелю та продуктів його переробки. Дослідження проводили шляхом аналізу електронних і паперових джерел інформації про ресурси та родовища сапропелів, їх склад, біологічну дію та сфери використання; маркетингового аналізу ринку лікарських, ветеринарних і косметичних засобів на основі сапропелю та продуктів його переробки. Методологія комплексної переробки сапропелю для створення препаратів включає інформаційно-пошуковий, дослідницький та біологічний блоки, які, в свою чергу, складаються з ряду послідовних етапів, що взаємопов'язані та доповнюють один одного. Враховуючи методологічні підходи, запропоновані алгоритми експериментальних досліджень комплексного використання сапропелю для одержання екстрактів сапропелю та розробки лікувально-профілактичних і косметичних засобів, а також методологію ФР м'яких ЛЗ і ВЗ з екстрактами сапропелю для зовнішнього застосування, що була використана як основа для створення лікарського дерматотропного засобу для нашкірного застосування та ВЗ для догляду за вим'ям великої рогатої худоби. Висновки: запропонований методологічний підхід надає змогу на основі алгоритмічного принципу забезпечити комплексне використання сапропелю та продуктів його переробки для розробки оригінальних, стабільних за зберігання, з вираженою специфічною активністю та відсутністю токсичної дії лікарських, ветеринарних і косметичних засобів.

Сапропель має важливе народногосподарське значення. Основними напрямами використання сапропелів є сільське господарство (землеробство, тваринництво), виробництво будівельних матеріалів (деревинно-волокнисті плити, теплоізоляційні матеріали), медицина (лікувальні грязі, косметичні препарати), геологія (бурові розчини) тощо. Мета дослідження - створення науково-методичного підходу до комплексної переробки сапропелю та розробки складу, технології і стандартизації лікарських, ветеринарних і косметичних засобів на основі сапропелю та продуктів його переробки. Дослідження проводили шляхом аналізу електронних і паперових джерел інформації про ресурси та родовища сапропелів, їх склад, біологічну дію та сфери використання; маркетингового аналізу ринку лікарських, ветеринарних і косметичних засобів на основі сапропелю та продуктів його переробки. Методологія комплексної переробки сапропелю для створення препаратів включає інформаційно-пошуковий, дослідницький та біологічний блоки, які, в свою чергу, складаються з ряду послідовних етапів, що взаємопов'язані та доповнюють один одного. Враховуючи методологічні підходи, запропоновані алгоритми експериментальних досліджень комплексного використання сапропелю для одержання екстрактів сапропелю та розробки лікувально-профілактичних і косметичних засобів, а також методологію ФР м'яких ЛЗ і ВЗ з екстрактами сапропелю для зовнішнього застосування, що була використана як основа для створення лікарського дерматотропного засобу для нашкірного застосування та ВЗ для догляду за вим'ям великої рогатої худоби. Висновки: запропонований методологічний підхід надає змогу на основі алгоритмічного принципу забезпечити комплексне використання сапропелю та продуктів його переробки для розробки оригінальних, стабільних за зберігання, з вираженою специфічною активністю та відсутністю токсичної дії лікарських, ветеринарних і косметичних засобів.

Створено концепцію комплексного використання сапропелю в галузі охорони здоров’я, досліджено родовища сапропелю України. Проаналізовано загальні показники хімічного складу та мікроелементів сапропелю родовища Прибич.Теоретично обгрунтовано та експериментально підтверджено методологію розробки лікарського, ветеринарного та косметичних засобів із продуктами переробки сапропелю антимікробної, антиоксидантної, протизапальної та ранозагоювальної дії. На підставі проведених досліджень розроблено склад і технологію сапропасти, антибактеріального мила із сапропастою, екстрактів сапропелю, препаратів «Сапрогель» та «Сапрокрем». Досліджено їх фармакологічну ефективність та безпечність застосування. Розроблено проекти ТР (технологічний регламент) та МКЯ (методи контролю якості на запропоновані засоби); розроблено та зареєстровано ТУ У 20.1-2870305538 - 004:2016 "Сапропелі натуральні косметичні та засоби з них".