Досліджено вплив високомолекулярних аніоноактивних ПАР, які використовуються як модифікатор, на селективність, величини поверхневого опору мембран та щільності електричного струму, зміну pH у процесі електродіалізу біля мембран IONICS та IONICS - A - 3 за різних значень щільності електричного струму. Визначено умови демінералізації водних розчинів, в яких захист мембран модифікатором є найбільш ефективним, а також критерій оцінки захисту мембран у розчинах, які містять гумінову кислоту або додецилбензилсульфонат натрію.

Ключ. слова: фазообразование, уранил, биоколлоиды, наноразмерные полиядерные гидроксокомплексы, коионы
Індекс рубрикатора НБУВ: Ж16

Рубрики:

Технічна біологія

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены закономерности трансформации соединений тяжелых металлов и агрегатов в почве под действием метаболизирующих микроорганизмов и их метаболитов. Результаты исследований положены в основу эффективной двухэтапной технологии ремедиации почвенных систем, включающей экстракцию тяжелых металлов в виде водорастворимых экологически безвредных цитратных комплексов и реагрегацию почвенных коллоидов в условиях алкалигенного метаболизма.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.41

Рубрики:

Ґрунтові колоїди

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему глибокої екологічної кризи, низького рівня екологічної освіти та свідомості населення, споживацьких настроїв, що домінуюють у суспільстві, утилітарного підходу до вирішення проблем охорони навколишнього середовища та раціонального природокористування. Акцентовано увагу на формуванні екологічної компетентності майбутніх фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів. Наведено результати соціологічного опитування, проведеного серед викладачів і майстрів виробничого навчання Кременецького лісотехнічного коледжу. Розподіл відповідей наведено у п’яти таблицях. Одержані результати засвідчують, що створення сучасної системи екологічної освіти залишається актуальною проблемою, у вирішенні якої важливу роль відіграють створення екологічно орієнтованого середовища, в якому перебувають студенти, а також взаємодія громадськості з навчально-виховними закладами, єдність життєвих пріоритетів освіти та суспільства.

Рассмотрена проблема глубокого экологического кризиса, низкого уровня экологического образования и сознания населения, потребительских настроений, доминирующих в обществе, утилитарного подхода к решению проблем охраны окружающей среды и рационального природопользования. Акцентировано внимание на формировании экологической компетентности будущих специалистов разных образовательно-квалификационных уровней. Приведены результаты социологического опроса, проведенного среди преподавателей и мастеров производственного обучения Кременецкого лесотехнического колледжа. Распределение ответов приведено в пяти таблицах. Полученные результаты показали, что создание современной системы экологического образования остается актуальной проблемой, в решении которой важную роль играет создание экологически ориентированной среды, в которой находятся студенты. Отмечена необходимость взаимодействия общественности с учебно-воспитательными учреждениями, единства жизненных приоритетов образования и общества.

The problem of profound ecological crisis, a low level of environmental education and awareness, consumer sentiment prevailing in the society, a utilitarian approach to the problems of environmental protection and natural resource management. Special attention is paid to the formation of ecological competence of future specialists in different educational and qualification levels. The results of the survey conducted among teachers and trainers Kremenets Forestry College. The distribution of answers given in the five tables. The results showed that the establishment of a modern system of environmental education remains an urgent problem, the solution of which is the creation of environmentally-oriented environment in which students are. The necessityof interaction with the public educational institutions and the unity of life priorities of education and society.

Проаналізовано основні поняття "компетенція", "компетентність", "екологічна компетентність" у науково-педагогічній літературі. На основі аналізу галузевого стандарту підготовки техніків лісового господарства розкрито ключові компетенції професійної підготовки фахівців лісового господарства, зокрема соціально-особистісні, загальнонаукові, інструментальні, професійні. Виділено місце екологічної компетентності та її компонентів у системі компетентнісної освіти. Визначено чинники формування екологічної компетентності в процесі підготовки фахівців - техніків лісового господарства.

Проаналізовано екологічну компетентність як елемент життєвої компетентності в світлі професійного та повсякденно-побутового аспектів. Досліджено рівень екологічної підготовки майбутніх техніків лісового господарства. Зазначено про потребу вдосконалити навчальну програму з предмета «Основи екології». Розкрито необхідність внести до цієї програми інформацію про концепцію сталого розвитку та акцентуації на шляхах подолання екологічної кризи. Підкреслено, що підвищення рівня екологічної підготовки майбутніх фахівців – техніків лісового господарства можливе через збільшення рівня екологічної складової у змісті предметів природничо-математичного, соціально-економічного та професійно-орієнтованого циклу. Підсумовано, що вказану проблему можна вирішити через вдосконалення навчально-методичного забезпечення процесу підготовки майбутніх техніків лісового господарства.

Проанализирована экологическая компетентность как элемент жизненной компетентности в свете профессионального и повседневно-бытового аспектов. Исследован уровень экологической подготовки будущих техников лесного хозяйства. Указано о необходимости усовершенствовать действующую учебную программу по предмету «Основы экологии». Раскрыта необходимость внести в данную учебную программу информацию о концепции устойчивого развития и акцентуации на путях преодоления экологического кризиса. Подчеркнуто, что повышение уровня экологической подготовки будущих специалистов-техников лесного хозяйства возможно через повышение уровня экологической составляющей в содержании предметов естественно-математического, социально-экономического и профессионально-ориентированного цикла. Подытожено, что указанную проблему можно решить через совершенствование учебно-методического обеспечения процесса подготовки будущих техников лесного хозяйства.

Analyzed environmental competence as an element of life in the light of professional competence and everyday domestic aspects. Investigated the level of environmental training of future technicians forestry. Indicated the need to improve existing training programs on the subject «Fundamentals of Ecology». Revealed the need to make this curriculum information on the concept of sustainable development and accentuation of the ways to overcome the ecological crisis. Stressed that enhancing the level of environmental training of future specialists and technicians Forestry possible through improving the environmental component in the content of natural and mathematical subjects, socio-economic and professional- oriented cycle. Summarize that this problem can be solved by improving the training and methodological support of the process of preparation of future forestry technicians.

Цель работы - определить таксономическое и экологическое разнообразие яиц гельминтов (ЯГ) и их пространственное распределение на урбанизированной территории, изучить уровень контаминации воды, почвы ЯГ на территории поймы Северского Донца. Исследованы образцы почвы террас (I - до 3 метров, II - до 100 метров, III - до 150 метров над уровнем поймы) и поймы Северского Донца, приусадебных участков и детских площадок. Определяли ЯГ по методу Романенко, Падченко. Личинки гельминтов в почве исследовали по методу Бермана. Наличие ЯГ в воде регистрировали по методу Василькова. Идентификацию яиц и личинок гельминтов проводили микроскопическим методом. Идентифицированы 11 видов паразитических гельминтов. Чаще всего регистрировали яйца Toxocara canis и T. mystax, Ascaris lubricoides, которые устанавливали и в воде, и в почве. Водная среда также загрязнена яйцами Diphyllobotrium latum. Яйца Trichocephalus trichiurus и Enterobius vermicularis обнаруживали достаточно часто, преимущественно в водной среде, но в незначительных количествах. Также с увеличением высоты от русла реки к III террасе количество видов паразитов и их число уменьшалось. На III террасе установлены только яйца токсокар, однако их больше, чем на I террасе. Выводы: среди обнаруженных гельминтов преобладают виды биогельминтов (6 из 11), но количественно больше геогельминтов, что связано с более простым циклом развития и большей скоростью распространения. Наиболее загрязненной является вода Северского Донца, что можно объяснить смывом яиц водой с террас. Наиболее чистыми были образцы почвы с детских площадок (присутствуют только токсокары, которые разносятся животными).

Розкрито стан розробленості проблеми формування екологічної компетентності в теорії і методиці професійної освіти, зꞌясовано суть основних дефініцій дослідження. Проаналізовано особливості організації освітнього процесу у лісотехнічних коледжах в Україні та за кордоном. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови як системотвірний чинник прогностичної моделі формування екологічної компетентності майбутніх техніків лісового господарства у лісотехнічних коледжах та експериментально перевірено їх ефективність. Конкретизовано компоненти екологічної компетентності техніків лісового господарства (ціннісно-мотиваційний, когнітивний, діяльнісно-практичний) та рівні (високий, середній, низький) їх сформованості. Розроблено методику діагностики рівнів сформованості екологічної компетентності майбутніх техніків лісового господарства.