Індекс рубрикатора НБУВ: С5*423.2*344

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*341.1 + С5*423.2*344

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено комплексне соціологічне дослідження гендерної нерівності та соціального статусу жінки в економічній, політичній та соціокультурній сферах сучасного українського суспільства. Під час аналізу гендерної нерівності вперше у вітчизняній соціології застосовано концептуальну модель "статус - потенціал", що грунтується на досягненнях діяльнісно-структурного підходу в соціології. У межах розробленого підходу запропоновано оригінальне визначення гендерної нерівності як розходження статусних позицій жінок та чоловіків у різних сферах життєдіяльності суспільства, зумовлене впливом гендерного фактора на можливості формування та реалізації їх соціального потенціалу. На основі інтегративного підходу досліджено соціальний статус жінки, його об'єктивні та суб'єктивні показники. Розглянуто поняття соціального потенціалу, поглиблено його соціологічне розуміння. Удосконалено модель системи факторів, що впливають на реалізацію соціального потенціалу жінок і, як наслідок, на їх соціальний статус.

Розглянуто обставини, які виключають юридичну відповідальність, сформульовано бачення концепції даних обставин у загальній теорії права. Охарактеризовано універсальні обставини, які виключають юридичну відповідальність і притаманні всім галузям права саме внаслідок своєї універсальності. Визначено ставлення дослідження щодо традиційного поділу юридичної відповідальності на позитивну та негативну, за яким даний поділ не відповідає правовій природі юридичної відповідальності, оскільки в основі позитивної відповідальності лежить моральний підхід. Зазначено, що відповідальність повинна мати підставу. Встановлено, що позитивна відповідальність підстави не має, оскільки вона є явищем морального порядку. Досліджено поняття юридичної відповідальності, її функції, види та підстави. Сформульовано висновки та пропозиції щодо вдосконалення понятійного апарату загальної теорії права.

Проаналізовано концептуальні питання визначення поняття, сутності й особливостей обставин, що виключають юридичну відповідальність. Розглянуто види, функції та підстави юридичної відповідальності, розкрито особливості її розмежування з суміжними правовими явищами. Охарактеризовано універсальні обставини, що виключають юридичну відповідальність в усіх галузях права. Увагу приділено проблемам вдосконалення концепції юридичної відповідальності як загальнотеоретичної категорії, її складових частин і обставин її виключення.

Висвітлено результати пошукового соціологічного дослідження, присвяченого проблемі відповідального батьківства у сучасній українській сім'ї. Проаналізовано такі складові батьківства, як: оцінка чоловіками та жінками нормативності материнства та батьківства; суб'єктивна оцінка чоловіками своєї поведінки під час вагітності дружини та уключеності до процесу очікування на дитину; реальна практика допомоги чоловіка дружині у догляді за дитиною та вирішенні побутових питань за оцінками як чоловіків, так і жінок; ставлення жінок та чоловіків до перебування батька у відпустці по догляду за дитиною.

Розглянуто проблему гендерних розбіжностей репродуктивних настановлень українських жінок і чоловіків, дівчат і юнаків, зокрема й уявлень про ідеальну та бажану кількість дітей. Наведено узагальнення можливих пояснень цих розбіжностей, серед яких виділено: нестабільність шлюбних відносин і поширення неповних (зазвичай мономатеринських) сімей, низька ефективність державних та соціальних механізмів, які б дозволили поєднувати професійні й материнські ролі, гендерна нерівність на ринку праці, низький рівень добробуту українських сімей з дітьми.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.016-5 + Р569.714.2-5

Рубрики:

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Пухлини шийки матки

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.714.2 + Р715.42

Рубрики:

Пухлини шийки матки

Хвороби шийки матки

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше досліджено правоохоронну діяльністі органів влади УСРР у сфері захисту державних фінансів у роки НЕПУ (1921 - 1929 рр.). На підставі системного аналізу історичної та загальнотеоретичної літератури українських і зарубіжних наукових публікацій, нормативних документів колишніх УСРР і СРСР досліджено правові засади охоронної діяльності органів влади у сфері захисту державних фінансів, апарат управління державними фінансами, карально-наглядові структури у боротьбі з фінансовими правопорушеннями.

Висвітлено явище добровільної бездітності як предмету наукових дискусій та суспільного обговорення. Підкреслено труднощі виокремлення надійних емпіричних індикаторів добровільної бездітності, що ускладнює аналіз кроскультурних та індивідуальних факторів формування настановлень на бездітність. У більшості досліджень добровільно бездітні визначаються як ті респонденти, які за умови збереження фізіологічної фертильності не мають дітей та задекларували своє небажання їх мати у майбутньому. Тим не менш, наголошено на певній умовності складових такого визначення. Висвітлено результати європейських, американських та нечисленних пострадянських соціально-демографічних досліджень відносно масштабів добровільної бездітності та соціальних атитюдів щодо неї.

Досліджено інституційні сервіси догляду за дітьми в Україні як найважливіші умови успішного суміщення батьківства та професійної діяльності. Зокрема, проаналізовано доступність державних дитсадків, якість послуг у них, а також конфлікти між робочим часом матерів і режимом роботи дитсадків як фактора, що ускладнює повсякденні практики піклування про дітей батьками, які працюють.

Висвітлено процес "українізації" з політико-правової точки зору. Увагу приділено характеристиці більшовицької національно-культурної політики та спрямованості авторитарного режиму проти "місцевого націоналізму", котрий компартійна верхівка завжди вважала основною небезпекою в національному питанні.

На матеріалах авторського емпіричного дослідження проаналізовано наявність ресурсів робочого місця, що можуть сприяти успішному поєднанню професійних і сімейних обов'язків, на прикладі працюючих за наймом матерів, які мають, принаймні, одну дитину віком до 10 років та проживають у великому місті.

Висвітлено природу юридичної діяльності, її поняття, сутність, призначення та функції. Розкрито поняття юридичної деонтології, її предмет, структуру та принципи. Визначено соціальну роль та призначення юриста в суспільстві й основні юридичні спеціальності. Вивчено особисті та професійні якості юриста, професіограми різних юридичних спеціальностей.

Актуалізовано пізнавальні можливості концепту "суспільство ризику" для виявлення глибинних передумов сучасних материнських практик. Розглянуто два виміри актуалізації цього концепту: вплив суспільства ризику на репродуктивні установки та репродуктивні практики жінок; вплив суспільства ризику та обумовленої ним "культури страху" на повсякденні практики турботи про дітей.

Представлено авторську соціологічну концепцію, що пояснює соціальні практики материнства, та результати емпіричної апробації концепції на прикладі сучасного українського суспільства. Запропоновано концепцію, яка вирішує наукову проблему, що полягає в гносеологічній суперечності між наявними теоретичними підходами, що фрагментовано відображають материнство, не враховують системний характер сучасних практик материнства та відповідних соціальних проблем. Найбільш вагомими результатами роботи є такі. Розроблено понятійний апарат досліджень материнства як соціальної практики, представлений концептами материнства, турботи (піклування) про дитину, ресурсів піклування про дітей, структур та структурування практик материнства. Сформульовано концептуальне положення про багаторівневий характер структурування практик материнства на різних рівнях суспільства та в різних його полях, що дає змогу подолати суперечності між макро-та мікро підходами до концептуалізації материнства. Виділено макро-, мезо- та мікрорівні структурування практик материнства. На основі об'єднувальних підходів до аналізу тендерних відносин, аналітично виділено поля структурування практик материнства, представлені державною політикою, економікою (ринком праці), сім’єю та культурою. Здійснено комплексний аналіз макрорівня структурування практик материнства в сучасному українському суспільстві, тобто умов макросоціального характеру, представлених зв'язками між політикою, економікою, сім'єю та культурою, що створюють систему можливостей та обмежень цих практик. Продемонстровано пізнавальні можливості структурно-діяльнісної концепції для вивчення повсякденного розгортання практик материнства та мікрорівня їх структурування в сучасному українському суспільстві на прикладі матерів, які поєднують оплачувану працю та піклування про дитину. Виявлено основні осі такого структурування, пов'язані з позицією матері на ринку праці, доступом до ресурсів піклування про дітей, складом сім’ї, тендерним розподілом праці у сім’ї, материнськими стратегіями, а також із часом та простором. На основі концептуального положення про дуальну роль агентів та структур в змінах практик материнства типологізовано практики піклування про дітей як таких, що відтворюють тендерну систему, у межах якої переважно (або виключно) жінки є відповідальними та турботу про дітей, або трансформують цю систему. На підставі критерію гендерного розподілу відповідальності за турботу про дітей, виділено моделі "ексклюзивного материнства" та "розділеного батьківства", що диференційовані за низкою структурних, культурних та діяльнісних характеристик.

Представлено авторське визначення поняття "проектної компетентності філологів у системі неперервної освіти", конкретизовано його зміст та критерії сформованості, виявлено та обґрунтовано засоби, що забезпечують вирішення завдань формування цієї компетентності. Спроектовано та реалізовано структурно-функціональна модель, що розкриває зміст і етапи формування проектної компетентності та містить критеріально-оцінювальний апарат. Розроблено і впроваджено в освітній процес елективний курс "Практикум із формування проектної компетентності філологів", підтверджено його педагогічну доцільність, яку забезпечують організаційно-педагогічні умови в спеціально створеному інноваційно-освітньому середовищі для ефективної реалізації процесу формування проектної компетентності філологів у системі неперервної освіти.