Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4ПОЛ)6 + Ф51(4УКР) + Ф4(4УКР)64-(4ПОЛ) + Ф4(4ПОЛ)64-(4УКР)

Рубрики:

Історія політичних вчень

Міжнародні відносини. Зовнішня політика. Дипломатія

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто ідейно-концептуальні засади політики Республіки Польща щодо України в посткомуністичний період. Здійснено спробу дослідити процес становлення цих засад, розвитку партнерських відносин між двома країнами. Показано основні концептуальні підходи в політиці на рівні вищих органів державної влади з урахуванням їх функцій; висвітлено процес становлення та розвитку концепції стратегічного партнерства в польській політиці щодо України.

Розглянуто наслідки впливу розширення ЄС на відносини України з центральноєвропейськими сусідами, зокрема на українсько-польські відносини. Вивчається питання введення візового режиму країнами-кандидатами на вступ до ЄС.

На базі порівняльного аналізу даних про товарообіг між Україною та Польщею в 2003 - 2005 роках з'ясовано параметри впливу приєднання Польщі до Європейського Союзу (ЄС) на загальну динаміку товарообігу між двома країнами. Розглянуто ставлення польської сторони до зусиль України з одержання статусу країни з ринковою економікою, вступу до СОТ і створення зони вільної торгівлі з ЄС.

Розглянуто взаємовідносини України та Польщі у процесах євроатлантичної та європейської інтеграції. Визначено концептуальні підходи, практичні можливості та форми впливу Польщі щодо реалізації стратегічного курсу України на інтеграцію до НАТО та ЄС як провідні організації євроатлантичного та європейського простору, та на формування стратегії відносин між Україною та цими організаціями. Доведено активний характер зусиль Польщі, спрямованих на підтримку інтеграції України з євроатлантичними структурами. Проаналізовано актуальний стан і рівень відносин між Україною та ЄС, акцентовано увагу на прагненні Польщі до максимального сприяння європейському вибору України. Досліджено чинники внутрішнього та зовнішнього характеру, які самостійно та у сукупності впливатимуть на стан і динаміку двосторонніх відносин, визначаючи їх перспективи та можливості реалізації курсу України на членство в НАТО та ЄС.

Розкрито поняття етнополітичного конфлікту, особливості його перебігу в перехідному суспільстві. Виявлено причини виникнення та здійснено класифікацію етнополітичних конфліктів (ЕПК), які виникли в різних країнах і регіонах на сучасному етапі. Визначено структуру, стратегії, етапи та механізми їх врегулювання. Розглянуто міжнародно-правові механізми щодо гарантування прав національних меншин, зокрема, правові механізми, розроблені під егідою ООН, проблеми ефективності їх застосування. Проаналізовано європейське законодавство у сфері міжетнічних відносин, нормативно-правові акти Ради Європи, міжнародно-правові норми щодо конкретних прав національних меншин. Висвітлено досвід розробки та реалізації правових механізмів урегулювання міжетнічних відносин у країнах Східної Європи та в Росії. Розкрито причини й особливості ЕПК у сучасній Україні. Увагу приділено правовому захисту етнокультурних і мовних прав як запобіжному чиннику ЕПК. Визначено потенційні чинники ЕПК в Україні.

Визначено концептуальні шляхи удосконалення системи забезпечення та захисту прав дитини в Україні. З'ясовано поняття прав, свобод і законних інтересів дитини, надано класифікацію прав і свобод дитини за різними критеріями. Визначено та проаналізовано особливості сучасного стану правового забезпечення прав дитини в Україні, сформульовано конкретні пропозиції щодо внесення змін до чинного вітчизняного законодавства, спрямовані на удосконалення системи забезпечення прав і свобод дитини в Україні.

Визначено поняття етнокультурної консолідації суспільства, проаналізовано теоретико-методологічні підходи до її дослідження. Розглянуто політико-правові засади етнокультурної консолідації, основні чинники етнокультурного розколу, причини, що гальмують процес консолідації української нації. Показано, що причини деконсолідації та розколу українського суспільства є наслідком дії, з одного боку, об'єктивних культурно-історичних умов, а з іншого - політико-правових, і зокрема недостатнього законодавчого забезпечення етнокультурної консолідації. Вказано шляхи їх усунення з урахуванням досвіду етнокультурної консолідації в інших державах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф4(4УКР)64-(4ПОЛ) + Ф4(4ПОЛ)04-(4УКР) + Ф4(4)64

Рубрики:

Міжнародні відносини. Зовнішня політика. Дипломатія

Шифр НБУВ: Ж69723 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)64-64(4Пол) + Т3(0)64-611.2 + Ф4(4Укр)64-(4Пол)

Рубрики:

Історія

Міжнародні відносини. Зовнішня політика. Дипломатія

Шифр НБУВ: Ж69723 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено концептуальні шляхи удосконалення інституту юридичної відповідальності держави перед громадянським суспільством та особою в Україні. З'ясовано доктринальні підходи до розуміння інституту юридичної відповідальності, визначено сучасні реалії інституту юридичної відповідальності держави перед громадянським суспільством та особою, у тому числі, проблеми розвитку вітчизняного законодавства, що регулює цю сферу суспільних відносин. Проаналізовано європейський досвід формування та функціонування інституту юридичної відповідальності держави перед громадянським суспільством та особою, а також сформульовано конкретні пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства України, спрямовані на удосконалення цього інституту.

Розглянуто проблеми консолідації українського суспільства в ситуації соціально-економічної, внутрішньо- та зовнішньополітичної кризи. Оцінено стан національної згуртованості, розкрито причини та фактори конфронтаційних явищ у суспільних відносинах. Висвітлено модель національної єдності та стратегію її досягнення.

Представлено своєрідний науковий і соціальний портрет Б. Є. Патона - унікальної особистості, великого вченого, організатора науки, видатного державного та громадського діяча. Висвітлено його внесок у вічну проблему з'єднання матеріалів (новаторські науково-технічні прориви в галузі електрозварювання на землі, у воді, космосі), розбудову Національної академії наук України як головного вітчизняного та визнаного міжнародного наукового центру, формування національної наукової системи в Україні, відповідальну громадянську позицію у складних доленосних соціальних ситуаціях. Наведено літературу про життя та діяльність Б. Є. Патона.

Національна доповідь є спробою в сучасних геополітичних умовах обґрунтувати концепцію національної стійкості (резильєнтності) як стійкості цивілізаційної суб'єктності країни. Визначено стратегію забезпечення збалансованості розвитку та успішної протидії зовнішнім і внутрішнім загрозам, у тому числі гібридним. Досліджено питання взаємодії національної резильєнтності й національної безпеки держави. Звернено увагу на проблему інституційного забезпечення стратегії національної резильєнтності.