Наведено спосіб покращання функціональності магнітодинамічного дефектоскопа за допомогою активних багатоканальних давачів із цифровим передаванням дефектоскопічної інформації.

Викладено спосіб аналізу сигналів магнітодинамічної дефектоскопії залізничних рейок на базі кореляції сигналу з еталонними сигналами.

Досліджено можливість застосування дискретного вейвлет-перетворення для попередньої обробки та аналізу дефектоскопічних сигналів.

Розглянуто шляхи вирішення завдання вдосконалення магнітної дефектоскопії залізничних рейок з використанням вейвлет-функцій, адаптованих під реальні сигнали від поперечних тріщин. Показано ефективність такого рішення.

Вперше одержано математичну модель тріщини в рейці, яка враховує вплив геометричних параметрів дефекту на форму дефектоскопічного сигналу для ортогональних складових магнітного поля розсіяння. Запропоновано методику моделювання дефектоскопічних сигналів від дефектів довільної форми та створено на основі цих сигналів материнську вейвлет-функцію. Розвинуто метод визначення максимуму миттєвої потужності дефектоскопічного сигналу з використанням перетворення Гільберта, що дозволило усунути зміщення максимуму вейвлет-функції за зміни її масштабу. Удосконалено метод виявлення сигналів дефектів від поперечної тріщини на основі вейвлет-перетворення, що дозволило запропонувати алгоритм, який підвищує ефективність системи магнітної дефектоскопії за рахунок збільшення завадостійкості методу їх обробки та виявлення. Вперше для виявлення небезпечних дефектів колії використано вертикальну компоненту магнітного поля збурення дефектів. Наявність двох сигналів ортогональних компонент магнітного поля (поздовжньої та вертикальної) дозволило подати результуючий сигнал у вигляді годографа, форма якого залежить виключно від співвідношення компонент поля й є інваріантною до швидкості руху дефектоскопа.

Розглянуто напрями модернізації інформаційно-діагностичної системи, якою обладнаний Львівський магнітний вагон-дефектоскоп N 442. Для діагностики залізничної колії застосовано магнітодинамічний метод, який має переваги над ультразвуковим методом, що сьогодні дуже широко використовується. Магнітодинамічний метод поширений у Великобританії, Ірані, США та в пострадянських країнах. Відзначено, що у вагоні-дефектоскопі повинна бути повністю замінена намагнічувальна система, тобто замість громіздкої та енерговитратної електронамагнічувальної системи потрібно встановити намагнічувальну систему на базі сучасних потужних постійних магнітів. Однокомпонентна приймальна система на базі інтегральних індукційних сенсорів повинна бути замінена трикомпонентною багатоканальною системою на базі точкових сенсорів Холла. Необхідно розробити нову апаратно-програмну частину нової діагностичної системи збирання, передавання та аналізу дефектоскопічної інформації. Модернізація Львівського магнітного вагона-дефектоскопа є особливо актуальною, оскільки його часто експлуатують за умов гористої місцевості з крутими поворотами, де спостерігається швидке та суттєве зношення внутрішніх робочих сторін рейок. Ультразвукові методи діагностики тут не працюють через утрату акустичного контакту з рейкою.

Викладено результати експериментальних досліджень впливу вологи, підвищених температур на міцнісні властивості бетону за дії повторних навантажень. Запропоновано підходи до вдосконалення методики розрахунку залізобетонних елементів з урахуванням наведених факторів впливу та повторних навантажень.