Розкрито організаційно-правові та соціально-психологічні аспекти кадрового механізму формування позитивного іміджу держави, в основі якого лежить система нормативно-правового, організаційного, психологічного забезпечення добору/відбору, оцінювання та спеціальної підготовки керівних кадрів за сучасних умов розвитку Української держави і суспільства на засадах людиноцентризму, гуманізму та демократії.

Проаналізоавано проблеми лідерства в публічно-управлінській діяльності, які досліджувалися у вітчизняній та зарубіжній літературі, уточнено трактування поняття "лідерство". Проаналізовано підходи до вивчення лідерства в публічно-управлінській діяльності, виокремлено типи лідерства.

Проаналізовано польський досвід формування лідерства, виокремлено його характерні особливості та тенденції, які є цінними для запровадження в Україні у контексті концепції нового публічного управління. Зазначено, що традиційна бюрократична модель державного управління (веберівська модель) тривалий час була панівною в системах державного управління більшості країн світу, базувалася на принципі централізації, що нівелювало значення компетенцій державних службовців. Її характерними рисами були "неповороткий" стиль роботи, відсутність мотивації до ефективної праці, монополія в наданні державних послуг громадянам і розпорядженні бюджетними коштами, відсутність оцінки ефективності отриманих результатів тощо. Тоді як концепція нового публічного управління (New Public Menagement) породжує надії на можливість побудови ідеального типу раціональної держави, де виконавчі органи влади розуміються як механізм з обслуговування клієнтів-громадян, а держава - як ринок надання послуг цим клієнтам. Це сприяє позбавленню державних службовців привілеїв, зменшенню розмірів державного апарату. Мета роботи - аналіз польського досвіду формування лідерства у розрізі концепції нового публічного управління (New Public Menagement), який найбільш наближений до українських реалій, зокрема, в площині реформування державного управління, формування управлінських кадрів згідно з новими світовими тенденціями. Підставою для такого аналізу стали спільні риси в соціальному, культурному, економічному, освітньому та управлінському розвитку. Участь Польщі в розподілі бюджету Європейського Союзу потребувало впровадження багатьох нових міжнародних вимог, зокрема, у системі державних закупівель, державного замовлення чи внутрішнього аудиту, які є корисними для України.