Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Пол)61-55 + Э375-36-019

Рубрики:

Історія

Католицизм

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлюється складний процес українізації, демократизації, запровадження елементів соборноправності в Православній церкві на Волині в 20-30-ті роки ХХ ст.

Висвітлено особливості релігійно-церковних процесів, які відбувалися в Україні у ХІХ - першій половині ХХ ст., зокрема, конфесійно-етнічні трансформації в Правобережній Україні, яка знаходилась у той час під владою Російської імперії. Проаналізовано етноконфесійні відносини в ІІ Речі Посполитій (1918 - 1939 рр.), а також особливості релігійно-церковних трансформацій в державі під час Другої світової війни (1939 - 1945 рр.).

Освещены особенности религиозно-церковных процессов, произошедших в Украине ХІХ - первой половине ХХ вв., в частности, конфессионно-этнические трансформации в Правобережной Украине, находящейся под властью Российской империи. Проанализированы этноконфессионные отношения во ІІ Речи Посполитой (1918 - 1939 гг.), а также особенности религиозно-церковных трансформаций в стране в период Второй мировой войны (1939 - 1945 гг.).

Індекс рубрикатора НБУВ: Э377.109(4Укр)-36

Рубрики:

Греко-католицька церква в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено події та процеси релігійно-церковного життя в Галицько-Волинській Русі другої половини XIII - першої половини XV ст. Проаналізовано геополітичну ситуацію та становище Галицько-Волинського князівства за умов монгольської навали. Розкрито сутність і спрямованість східної політики Папського престолу з урахуванням золотоординського фактора. Розглянуто засоби та методи папської дипломатії, орієнтованої на запровадження церковної унії у Галицько-Волинському князівстві. Досліджено ідейне підгрунтя, спрямованість і наслідки експансії католицизму у контексті східної політики папства на галицько-волинських землях. Наведено результати порівняльного аналізу становища православної Церкви на волинських і галицьких землях до та після Кревської унії (1385 р.). Досліджено значення факту створення та існування Галицької митрополії за умов експансії католицизму та втрати незалежності Галицько-Волинського князівства. Виявлено політично-релігійні причини та проаналізовано наслідки скасування Галицької митрополії.

Исследованы события и процессы религиозно-церковной жизни в Галицко-Волынской Руси второй половины XIII - первой половины XV ст. Проанализированы геополитическая ситуация и положение Галицко-Волынского княжества в условиях монгольского нашествия. Раскрыты сущность и направленность восточной политики Папского престола с учетом золотоордынского фактора. Рассмотрены средства и методы папской дипломатии, ориентированной на внедрение церковной унии в Галицко-Волынском княжестве. Исследованы идейный базис, направленность и последствия экспансии католицизма в контексте восточной политики папства на галицко-волынских землях. Изложены результаты сравнительного анализа положения православной Церкви на волынских и галицких землях до и после Кревской унии (1385 г.). Показано значение факта создания и существования Галицкой митрополии в условиях экспансии католицизма и утраты независимости Галицко-Волынского княжества. Выявлены политико-религиозные причины и проанализированы последствия ликвидации Галицкой митрополии.

Розглянуто питання конфесійної політики німецької окупаційної адміністрації в роки Другої світової війни.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр-)5-55 + Э377.109(4Укр)-35

Рубрики:

Історія

Греко-католицька церква в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)4/5-55 + Э377.109(4Укр)-34

Рубрики:

Історія

Греко-католицька церква в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто становище православної церкви в міжвоєнній Польщі. З'ясовано, що в основі етноконфесійної політики лежало дві ідеї: запорука монолітності держави полягає у віросповідній єдності; церковна унія з погляду державної інтеграції дає зворотні наслідки. Детально простежено реалізацію заходів щодо трансформації українського православ'я на Волині, Холмщині й Підляшші ("ревіндикація сакральних об'єктів і душ").

Проаналізовано інституційно-конфесійні та переважно негативні та трагічні для українців етноконфесійні трансформації на Правобережній Україні та на західних українських - автохтонних і етнічних землях у XIX - першій половині XX ст. (до 1945 р.). Відзначено, що "обрусение" - дискурс самодержавно-церковної політики в XIX ст. - нівелювало національні особливості культурного та релігійного життя українців на Правобережній Україні. Істотні трансформації церковного, національного та культурного життя відбувалися в Галичині та Закарпатті під австро-угорською, мадярською та польською владою, але найглибшими й найтрагічнішими були на теренах етноконфесійного прикордоння - на Холмщині, Підляшші, Лемківщині. Зауважено, що у період Другої світової війни (1939 - 1945 рр.) під церковно-релігійне життя України було закладено "міну сповільненої дії", якою став насильницький перехід частини ієрархів і духовенства Православної церкви в західних областях України під юрисдикцію Московської патріархії. Саме це значною мірою спричинило в період німецької окупації розкол і конфронтацію в Українському православ'ї, утворення ворогуючих церков - Автономної православної церкви та Української автокефальної церкви. Зазначено, що окупаційна німецька політика щодо церков і релігійних груп в Україні мала на меті усіма засобами перешкоджати встановленню єдиної Української православної церкви. Показано, що німецька окупаційна влада ефективно протидіяла становленю Києва як центру українського православного життя та виокремленню з середовища православних ієрархів авторитетного лідера, який був би здатним очолити рух за

Проаналізовано чинники та перебіг основних етапів скасування греко-уніатської церкви в Російській імперії, а також особливості викорінення її набутків у сакральній царині до офіційних "возз'єднань" 1839 р. на Правобережній Україні та 1875 р. на Холмщині та Підляшші з російською православною церквою (РПЦ). Розглянуто питання трансформації греко-уніатської церкви на Правобережній Україні внаслідок поділів Речі Посполитої в 1772 - 1795 рр. Висвітлено становище греко-уніатської церкви за правління імператорів Павла І та Олександра І. Визначено чинники та наслідки зміни становища греко-уніатів на межі XVIII - XIX ст., лібералізації ставлення самодержавства до греко-уніатів на початку XIX ст. Описано технологію інкорпорації уніатської Холмської єпархії до складу РПЦ 1875 р. в контексті її наслідків.

Досліджено чинники та перебіг основних етапів скасування Греко-Уніатської Церкви в Російській імперії, а також викорінення її набутків у сакральному суспільстві до офіційних "возз'єднань" 1839 р. (Правобережна Україна) і 1875 р. (Холмщина і Підляшшя) з Російською Православною Церквою та впродовж десятиріч після них. Показано спрямованість етноконфесійної політики російського самодержавства на Првобережжі, що полягала в "ослабленні в західній Росії польського впливу і піднятті російської народності та віри" та маласвої вияви в "очищенні унії від домішок латинства", підпорядкуванні греко-уніатських освітніх установ Комісії духовних училищ, підлеглості Греко-Уніатської Церкви обер-прокурору Синоду.

Показано можливості формуванню музичного кругозору та мислення підлітків у процесі вивчення музичних творів на вірші Т. Г. Шевченка. Досліджено генезу творчого методу поета, його творчість як засіб розвитку естетичних почуттів школярів на уроках музики. Розглянуто основні тематичні спрямування офортів "Живописна Україна" Т. Г. Шевченка. Показано можливості активізації інтересу школярів до творчості митця засобами краєзнавства. Висвітлено основні віхи та набутки Т. Г. Шевченка як співробітника київської археологічної комісії (1846 - 1847 рр.).

На значному джерельному матеріалі церковного та світського походження досліджено обставини появи та специфіку місіонерської роботи низки римо-католицьких орденів на Волині, зокрема виникнення, особливості діяльності та набутки культурно-освітньої праці провідних осередків ордену піарів упродовж кінця XVII - першої третини XIX ст. Увагу приділено культурно-освітньому спадкові римо-католицького ордену, гаслом якого стало - "Благочестя та Освіта".

Індекс рубрикатора НБУВ: Э372.22-36-021

Рубрики:

Польська Православна Церква

Шифр НБУВ: ДС50163 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено обставини заснування осередків ордену піарів на Волині. Осмислено їх здобутки в царині освітньо-культурної комунікації, окреслено мистецьку діяльність як втілення ідейних орієнтирів доби пізнього бароко в сакральному зодчестві, монументальному живописі та скульптурі. Проаналізовано основні сегменти художньо-естетичного простору піарського шкільництва краю.